Louis Vuitton назвали Фаррелла Вільямса новим креативним директором чоловічої лінії. Оголошуючи про кадрові зміни, бренд описав Вільямса як "візіонера, чиї творчі обрії поширюються від музики до мистецтва та моди, й затверджують його як світову культурну ікону". Ці новини спричинили зростання акцій LVMH на 2,6% до максимуму у 830 євро під час торгів.
Утім, для багатьох інсайдерів призначення Вільямса підтверджує трансформації індустрії моди, відповідно до яких бренди сфокусовані на генерації вірусних моментів, а не на створенні одягу, а креативних директорів обирають на підставі статусу та кількості підписників, а не керуючись досвідом у дизайні. У соціально-економічному кліматі, коли чимало дизайнерів намагаються втриматися на плаву, деякі редактори, баєри та консультанти вважають, що завданням головних модних Домів має бути піднесення та відзначення дизайнерського таланту, а не надання однієї з найкращих посад у галузі вже сформованій мегазірці.
Багато дизайнерів є знаменитостями. Американський "ткач мрій" Ральф Лорен знявся у серіалі "Друзі". Про Джорджіо Армані зняв документальний фільм сам Мартін Скорсезе. Карл Лагерфельд зіграв епізодичну роль у стрічці "Зразковий самець". Але тоді як ці дизайнери стали популярними саме завдяки створенню одягу, Фаррелл Вільямс вже входить в ательє як справжня знаменитість.
Ніго, японський дизайнер і музичний продюсер, який минулого року випустив альбом з Tyler, The Creator, A$AP Rocky і Kid Cudi, був призначений LVMH головним креативним директором Kenzo. Ріанна керує Fenty Beauty також під корпоративною парасолькою LVMH. Колишня Spice Girl Вікторія Бекхем заснувала свій однойменний модний лейбл. Каньє Вест зробив кілька успішних спроб увійти у високу моду. Мері-Кейт і Ешлі Олсен заснували висококласний бренд The Row.
У переповненому медіасередовищі та нестабільній економіці особистий профіль дизайнера — так само важливий, якщо не більше, ніж їхні навички кроїти гарну сукню. Мабуть, жоден сучасний дизайнер не був таким популярним, як Вірджил Абло, що обіймав посаду креативного директора в Louis Vuitton до самої смерті в листопаді 2021 року. Він був всюдисущим героєм попкультури: виступав діджеєм на музичних фестивалях, співпрацював з Evian над дизайном пляшки води, робив селфі з шанувальниками — і все це під час розробки кількох колекцій на рік. Абло та Вільямс були творчими краянами, і Фаррелл радше є тим, кого шанувальники Вірджила, ймовірно, знають і, ймовірно, вболівають за нього.
Призначення Вільямса може допомогти Louis Vuitton підтримати внесок Вірджила Абло в бренд. У нього така ж клієнтура, як в Абло. Фаррелл має величезну аудиторію та кількість зв'язків, які він може залучити до шоу чи до кампаній, і з погляду впливу та культури, він привносить це в бренд. LVMH розуміє, що Фаррелл — це величезна особистість із багатим стилем і впливом.
Водночас для молодих дизайнерів і студентів це призначення є чітким сигналом, що такий конгломерат, як LVMH, понад усе цінує статус знаменитості. За таких обставин неможливо серйозно не замислитися, що стане з дизайнерами, які мають навички й талант. З тими, хто працює день і ніч, сім днів на тиждень, у крихітних квартирах, переобладнаних на студії, лише за допомогою кількох людей або взагалі самостійно. Вони намагаються змиритися з багатьма труднощами та екстремальними обставинами в індустрії, сподіваючись, що одного дня їх визнають і запропонують кращу посаду. Сьогодні студенти, випускники модних навчальних закладів, молоді дизайнери, навіть визнані дизайнери постійно розчаровані системою, яка більше не пропонує реальних шансів. Такі призначення промовисто повідомляють дизайнерам про те, що шум та ажіотаж важливіші, ніж ядро цієї галузі — одяг і колекції.
Хоча багато хто описує Вільямса як провидця, інсайдери підозрюють, що він таки спиратиметься на спадщину Абло, а не винаходитиме велосипед. Власне, Фаррелла найняли, щоб розвинути бачення Вірджила. Він зовсім далекий від традиційного образу креативного директора. Але, схоже, ми й надалі втрачатимемо вагу цієї ролі дизайнера. Постає враження, що креативні директори й матимуть вагу виключно з погляду маркетингу в певних брендах. Це прикро і важко проковтнути, але це еволюція модного бізнесу.