Авторка найкращих київських вечірок Ірина Ковальчук запускає колекцію домашнього текстилю. Своїми враженнями про неї ділиться Веня Брикалін, fashion-директор Vogue UA.
"Подивись на цю картину", — event-організаторка Ірина Ковальчук надсилає мені у Whatsapp голландський натюрморт з пузатою шинкою, сервованою на темній таці, і натертими до блиску срібними глечиками. Світлою плямою поруч мальовничо накинута скатертина перлового кольору. Її любовно вималював Герріт Віллемс Хеда в середині XVII сторіччя — про що мені повідомляє Wikipedia. "Я обожнюю фламандців — чеканить у повідомленнях Ковальчук. — Як я могла не зробити скатертини?"
Організаторка дисковечірок Prada та новорічних балів Cartier у Києві, Ірина Ковальчук влаштовувала у своєму заміському будинку під Києвом одні з найкращих вечорів у столиці та далеко за її межами (від Вашингтона до Ніцци). Через повномасштабне вторгнення в Україну світське життя зробило фулстоп. Тож, перебуваючи вдома, наодинці з природою, Ковальчук вирішила втілити давню мрію — виготовити колекцію домашнього текстилю й декору. До запуску підійшла ґрунтовно: окрім скатертин, як з полотен фламандців, до її OSELYA Home and Garden ввійшли серветки, підтарільники, коустери (підставки під блюдця чи склянки/попільнички), чохли для столового приладдя, мішки для білизни та інтер’єрні подушки. Далі в планах — кераміка й меблі.
Популяризацію високої культури побуту з українськими мотивами Ковальчук розпочинає зі скатертин невипадково. "Скатертина — це одяг для стола, а стіл — центр домашнього життя", — резонно зауважує вона. Як неофіту пояснює мені різницю між мулетоном (нижньою скатертиною) та напероном (верхньою) і як важливо під час сервування використовувати обидві. Улюблений драматичний прийом Ірини — стелити скатертини до підлоги, щоб вони закривали ніжки столу й важкими фалдами спадали вниз. Від строгого регламенту декору та сервування Ковальчук весело відмахується: рекомендує комбінувати форми (круглі скатертини на прямокутні столи й навпаки) і сміливо грати з розміром.
Першу пробу пера в домашньому текстилі Ковальчук робить разом з Тетяною Чумак та її sustainable-брендом TG Botanical. Унаслідок логістичних складнощів з тканинами під час війни — теракотові, свинцево-сірі й насиченого трав’янистого кольору скатертини цього разу виготовляли з бельгійського та іспанського льону. Ковальчук мріє повернутися до українських матеріалів, наразі використовує багаті культурні коди: цитує в декорі традиційні візерунки з подільської кераміки та космолітичну трипільську іконографіку — наприклад, вишитий у техніці татамі символ перемоги, звитий з двох петель. "Це наш з Тетяною внесок у загальну мрію", — наголошує в пресзаписах Ковальчук.
10 серпня спільний дроп OSELYA і T|G Botanical вперше представили в межах Тижня моди в Копенгагені. Зовсім скоро ця колекція буде доступна в столичному ЦУМі. Для організованого з нагоди показу прессніданку до Данії навіть привезли українську чорнодимлену кераміку — традиційну для Львівщини, звідки Іра. Її обпалюють у спеціальних печах, засипаючи чорноземом. Через це дрова не горять, а тліють, а вироби вбирають попіл, який замуровує пори в кераміці, забарвлюючи її в смолянисто-чорний колір. "У мене є чашка з Гавареччини, яка кочує зі мною зі студентських років, — каже Іра. — І свою ранкову каву я п’ю тільки з неї". Наостанок запитую, чого ніколи не буде на еклектичному столі Ковальчук. "Жахливих церат зі скаліченого радянського побуту". Та в цьому, знаючи Іру, можна не сумніватися.
Текст: Веня Брикалін