Як обрати парфуми: ольфакторна діагностика
11 липня відбудеться ольфакторний майстер-клас парфумера Богдана Зубченка і б'юті-редактора Vogue Олени Пономаренко. На ньому можна буде навчитися "читати" аромати і розрізняти ноти. Все це потрібно, щоб вибрати "свої" аромати з сотень нових.
Безпомилково визначити "свої" парфуми серед безлічі нових і незнайомих допомагає ольфакторна карта – результат індивідуального аналізу парфумерних вподобань. Власною картою обзавелася Олена Пономаренко.
Ще якихось пару років тому я була впевнена, що моя любов до нових ароматів пропала назавжди: вони стали просто нецікавими. Здавалося, жоден з них більше не зможе схвилювати, захопити, потрясти, ні з одним більше не трапиться безумовної чистої любові, як з одним з перших в моєму житті парфумів – L'Eau Par Kenzo. Так було до тих пір, поки пару років назад в паризькому бутіку Francis Kurkdjian я не зустріла Oud Silk Mood – і пропала. Після нього в мого нюху наче зрушилися шлюзи, і я стала прислухатися до запахів. Мені стали цікаві ладан і шкіра, перець і пачулі, альдегіди і троянди. Я повністю оновила свою парфумерну полку. Але носити могла тільки Silk Mood. Решта ароматів начебто жили на мені своїм життям: гриміли, сурмили, кричали, галасували, йшли поруч або бігли попереду. Мені здавалося, що вони перетворюють мене то в підлітка, що пахне перцевою сумішшю, то в дівчинку з мандариновим льодяником за щокою, але ніяк не поєднуються зі мною справжньою.
З цією історією я прийшла до Богдана Зубченка – професійного парфюмера, який розробив і впровадив в Україні метод нюхової діагностики. Він розповідає, що мій випадок – дуже поширений (багато людей купують аромати, з якими потім не можуть вжитися), але це лише одне з безлічі питань, з якими приходять до нього клієнти. Деякі шукають ділові аромати, деяким потрібні спокусливі. Якось дівчина прийшла зі скаргою на те, що любить парфуми, але змушена користуватися тільки одними: всі інші викликають у неї спазм судин і втрату свідомості. Зубченко з'ясував, що, таким чином, вона реагує на деякі мускуси і квіти, і підібрав відповідний їй ароматний гардероб. Тепер ця дівчина не просто користується різними ароматами, а й сама купує нові: вона точно знає, які парфуми їй сподобаються і не викличуть дискомфорту.
Зубченко приймає в Le Flacon – парфумерному бутіку, який на час мого візиту закритий для інших. Витончений стіл з кількома флаконами парфумів, на ньому – блоттери, келих з водою (освіжати рецептори) і карта формату А4, як на прийомі у лікаря. Усередині карти – парфумерна класифікація, що складається з шести груп: квіткової, прозорої, фужерної / шипрової, східної, гурманної і "квіткового букету". Вона найближче до тієї, яку розробила французька Гільдія парфумерів, але доповнена великою і популярною сьогодні групою густатівних (гурманних) ароматів.
У кожній групі виділено додаткові категорії: так, у квітковій є фруктові, рожеві, білі і зелені аромати, в прозорій – цитрусові, зелені і квіткові; в фужерні / шипровій – шкіряні, зелені / деревні, фруктові, квіткові і класичні / деревні; гурманні поділені на деревні / пряні і ласі; східні – на квіткові, деревні і пряні; "квітковий букет" включає деревно-мускусні і альдегідні композиції.
В сегменти вписані назви різних ароматів – нових і класичних, нішевих і широкопоширених. Коли консультація закінчується, парфумер заповнює кольоровими фломастерами приблизне процентне співвідношення ароматів, що підійшли клієнтові, в різних ольфакторних групах. Вдається наочна інфографіка. Крім цього, парфумер розділяє аромати за принципом ольфакторного гардероба: для денного носіння, для вечора, для спорту, для ділових зустрічей, прогулянок і т. д.
Щоб Богдану було простіше зорієнтуватися в моїх уподобаннях, я згадую аромати і ноти, які мені подобаються: уди, інжиру і мускуса, шкіри; L'Eau Par Kenzo і Envy Gucci.
Зубченко підходить до полиць, знімає з них декілька флаконів, бризкає з одного на блоттер і простягає мені. "Це дуже свіжий аромат з акордом озону, – пояснює він. – Незвичайний тим, що, крім льодової прозорої свіжості і холодного повітря, що дають відчуття польоту, в ньому є якийсь димок і солодкість, що нагадують аромат марихуани". Я боюся розчаруватися і тому вдихаю обережно. Але тут же розумію, що це потрапляння з першого пострілу: аромат абсолютно мій. Це Jamais le Dimanche ("Ніколи по неділях") молодого бренду Ego Facto, придуманий Альберто Морільясом – автором знаменитих Acqua di Gio Giorgio Armani і Pleasures Estee Lauder. Богдан пояснює, що, на відміну від мого улюбленого квітково-фруктового L'Eau Par Kenzo, "Ніколи по неділях" – більш абстрактний, пов'язаний з ефірними субстанціями: свіже повітря, дим марихуани, трохи ладану. "Він показує подвійність натури, – говорить парфумер, – спочатку здається легким і грайливим, але обертається складним, більш щільним і димним". І мені швидко стає зрозуміло, що процес складання особистої ольфакторної карти – це більше ніж просто вибір нових парфумів. Радше він нагадує сеанс психоаналізу, розбавлений ароматними враженнями.
Я підписую блоттер (зручніше це робити з лицьового боку, щоб потім не перевертати), відкладаю його на ліву сторону – "до серця" – і "слухаю" наступний. "Це класичний одеколон марки Profumi Del Forte, – пояснює Зубченко. – Спочатку одеколони придумали, щоб швидко освіжатися в спеку. У сучасних же більш складні формули і стійкий запах. Ось в цьому є відчуття гірких трав і бергамота". Гучні цитрусові ноти мене відштовхують. Підписую блоттер відкладаю його вправо, подалі від себе.
"Продовжуємо тему легких ароматів, з прозорими базовими нотами", – каже Зубченко – і простягає мені наступний блоттер. Це дуже сексуальний аромат, який звертається до основних інстинктів, – я тут же уявляю його на чоловічій шиї. "Це синтетичний мускус Musk Etro, – пояснює Богдан. – У ньому не можна почути анімальних (тварини) ноток, він нітрохи не схожий на кастореум або мускус оленя кабарги: аромат абстрактний і прозорий. І разом з тим у ньому є ласе відчуття: він нагадує деякі аромати для цукерок". Абсолютно точне спостереження: я думаю про те, як добре було б перекочувати таку цукерку за щокою.
Від цих думок мене відволікає новий запах: ми пробуємо дослідити більш складне поєднання, з квітами і мускусом в базі. Вдихаю – і відразу згадую Eau Torride. Колись він виходив у Givenchy у флаконі, який нагадував свічку, що вмерзнула в лід разом з полум'ям. Кажу про це парфюмеру – і отримую похвалу: "Дуже правильне внутрішнє сприйняття". Аромат Alea 39 Зубченко випустив під власною маркою – BZ Parfums – і задумував як холодний зовні, але теплий всередині. "Він дистанціює оточення, але дарує відчуття багатошаровості: тепло крізь холод". У ньому є альдегіди, троянда і синтетична амбра, яка дає довгий прозорий шлейф. Я підписую блоттер і кладу його посередині: він з тих, що могли б мені сподобатися, але на когось іншого.
У компанію до нього я трохи пізніше визначу жіночний Royal Pavillon Etro з нотами мімози і іланг-ілангу, а також альдегідний Baghari 2006, Robert Piguet, з нотами неролі і ірису. На цих двох блоттерах я навіть роблю позначку "Мамі": мені здається, їй би ці аромати личили ідеально. До тих, які подобаються, але які носити я не буду, відношу також бальзамний Fusion Sacree Majda Bekkali, деревне Coeur de Vetiver Sacre L`Artisan Parfumeur і Sacrebleu Nicolaї Parfumeur Createur з нотами сандалу, ванілі і бобів тонка.
Під час парфумерної дегустації ми з'ясовуємо, що я не люблю цитруси. І навіть якщо я їх не помічаю під час першого знайомства з ароматом, але вони заявлені в композиції, мені слід поставитися до таких парфумів з обережністю: з часом вони можуть почати мене дратувати. Так відбувається з Pegaso Etro: в ньому, на мій погляд, бергамот заглушає мої улюблені конвалії.
Досліджуючи аромати з нотою інжиру (які, до речі, вже виходять з моди), знаходимо ще один інгредієнт, який псує мені враження від будь-яких духів: чай. В цьому я переконуюся на прикладі Io Carthusia: ні зелена деревна база, ні інжир не змусять мене носити цей запах. Зате від наступного інжиру – Figue Fruitee Au Pays de la Fleur d'Oranger – я щасливо мружусь. Зубченко каже, що це пухнастий, м'який, солодкуватий інжир, в якому прослизають лактонові (молочні) ноти. Він дарує забавне відчуття зеленого молока, а теплоту йому надає кедрова основа. "Аромат так і залишиться теплим, не перетворюючись на задушливий", – пояснює парфумер -–і я відкладаю його до улюбленців.
Я дуже люблю лаванду і завжди наводжу з Провансу ароматичні саше. І тому для мене стає одкровенням, що лаванда як парфумерний інгредієнт мені зовсім не подобається (виняток – чоловічий аромат Egoїste Platinum, Chanel).
Ще один сюрприз мене чекає, коли ми починаємо досліджувати "ласі" аромати. Я рішуче заявляю, що ніякі праліне, шоколад, іриски і інші солодощі мене не надихають. Зубченко витягує звідкись аромат, розпорошує його – і я миттєво занурююся в атмосферу Різдва: пахне ромовою бабою і родзинками, якими вона начинена; пахне новорічною ялинкою на центральній площі якої-небудь європейської столиці, кексом "штоллен" і яблуками, покритими глазур'ю, і аромат цей такий радісний, приємний і теплий, що блоттер з ним я тримаю ближче і періодично до нього повертаюся. "Але ж це теж" ласий "запах, – розповідає Зубченко, – просто інший, з головною нотою рому". Це Alea 41, BZ Parfums.
Консультація триває дві години, ми робимо перерву на каву та свіже повітря, слухаємо по черзі легкі і глибокі аромати в контрасті – інакше важко зберегти свіжість сприйняття. Я дізнаюся про себе багато нового: люблю зелені запахи і, як безліч слов'янок, – білі квіти: флердоранж, конвалії, туберозу і жасмин; несподівано прихильною до пачулі і ветівера і втрачаю волю від важкої, брутальної шкіри, а ось тягучі східні аромати переношу з працею. Крім парфумерних, я отримую ще деякі висновки: Зубченко каже, що я розумна, доброзичлива, але тримаю дистанцію з людьми. Це правда.
Йдучи з Le Flacon, я несу із собою купу вражень, оберемок блоттеров і свою власну парфумерну карту. Тепер в будь-якому магазині світу мені буде достатньо повідомити продавця, що потрібен зелений аромат з включеннями білих квітів або строгий шкіряний запах, – і покупка себе виправдає.
Є ще дещо, що я несу на зап'ястях. Це два відкриття: одне пахне Різдвом (Alea 41, BZ Parfums), друге – ідеальним чоловіком (Musk Etro). Це не все, що мені потрібно для щастя, – але вже чимало.
