Закінчення епохи силуету Кім Кардаш'ян і повернення худорлявок: добре це чи погано?
Торішнє повернення джинсів з низькою посадкою та мініспідниць стало передвісником ще одного неминучого відродження — моди на худорлявість. Останнім часом, чи то на подіумах, чи то в рекламних кампаніях, у тренді були гострі ключиці, запалі животи й виразні стегнові кісточки. Що це означає для жіноцтва і чи став світ більш інклюзивним?
Багато хто припускає, що тренд на худорлявість є частиною відповіді на рух бодіпозитиву та поширення практики BBL (бразильської підтяжки сідниць) в попкультурі та індустрії краси, якому посприяла Кім Кардаш'ян та її родички. Наразі Кардаш'яни, які колись змінили сучасні стандарти краси, здається, демонструють кінець епохи пишних форм. Лоррі Гілл, відеоблогерка, яка відверто обговорює тенденції пластичної хірургії на своєму каналі, завантажила відео, у якому гостро та дотепно препарує нові зменшені форми Кім і Хлої. "Царювання силуету інфлюенсерки добігло кінця", — йдеться в заголовку.
Кінець цього панування деякі жінки, що не мають таких пропорцій, як Нікі Мінаж, або не бажають іти заради краси на складні хірургічні операції, зустріли з полегшенням. Ризики BBL доведено: у медичному звіті за 2017 рік зазначено, що показник летальних випадків серед пацієнтів становить 1 на 3000, що робить цю процедуру однією з найнебезпечніших у світі естетичної хірургії. Проте зрозуміло, що деякі жінки розчаровані тим, що мода на пишні форми сходить нанівець, позаяк вважають її більш інклюзивною за попередні стандарти. "Інші ж раді бачити присмерк тренду BBL і з нетерпінням чекають на повернення моди на худорлявість і всіх тих привілеїв, які у них завжди були, щоб знов одностайно панувати та привласнити статус найбажаніших, — написала журналістка Хлоя Сіх у своєму твіттері. — Пишні тіла, які стають дедалі відомішими, забирають у них цю владу. Це лише зміцнює їхню глибинну фетфобію і переконаністьь у тому, що стрункі фігури — це респектабельно і поза часом".
Хоча цей твіт зачіпає за живе, але й у протилежного табору є своя правда: BBL-силуети як тренд так само зміцнили ідею про те, що стрункі жінки з маленькими грудьми не є бажаними через відсутність пишних форм. Проблема полягає в тому, що ці типи тіл протиставляються один одному.
Намагання підвести фігури під певні стандарти призводить до того, що жінкам доводиться конкурувати між собою.
І хоча BBL вихваляють "вигини", це завжди були вигини в "правильних" місцях. Відкладення жиру вітаються на сідницях, а не на животі. Але якщо твоє тіло влаштоване не так? Стандарт не став більш інклюзивним, адже за своєю суттю він є винятком, а не правилом. Один тип фігури повинен вийти з моди, щоб на його місце прийшов інший. На зміну великим грудям 90-х років прийшли такі ж величезні сідниці останнього десятиліття, так, ніби жіночі тіла здатні самостійно вигинатись і змінюватись відповідно до суспільних примх.
Поява BBL значною мірою викликала незадоволення собою у тих самих жінок, чиї тіла вона імітувала
Ба більше, поява BBL значною мірою викликала незадоволення собою у тих самих жінок, чиї тіла вона імітувала. Темношкірі жінки складають значну частину пацієнток, які зважуються на цю операцію. Минулого року користувач Twitter виклав відео свого вильоту з Домініканської Республіки до Атланти, на якому видно, як через аеропорт перевозять жінок в інвалідних візках після цієї процедури. Героїня статті видання Refinery29 розповідає, що якби вона не зробила BBL, то "не змогла б навіть думати про себе як про темношкіру жінку".
Повернення тренду на стрункість також не поліпшує становище чорношкірих жінок з таким типом фігури. Упродовж багатьох років, розглядаючи худорлявість як еталон краси, ми не відповідали собі відверто про те, як ці стандарти працюють у деяких небілих культурах. Типаж фігури BBL був і, ймовірно, залишиться домінуючим стандартом у темношкірій спільноті. Все це часто залишало темношкірих худорлявок поза грою — в межах мейнстріму через те, що вони є чорношкірими, а в межах їхніх власних спільнот через їхній силует, який був далеким від BBL.
Модель Джрдан Данн — одна з найкрасивіших жінок світу, власниця стрункої точеної фігури, в інтерв’ю для британського Vogue у 2019 році торкнулася цієї теми: "У мене карибське походження, і всі в моїй родині мають пишні форми. Моя мама пишна, мої кузини... Коли я була молодшою, я навіть думала про імплантацію литок" (у дитинстві її регулярно дражнили за "курячі ніжки"). Реперку Кой Лерай продовжують цькувати за її дитячу фігуру, протиставляючи колегам з пишними формами — Карді Бі та Saweetie. "Звикайте до цієї маленької дупки, тому що я ніколи не перестану нею трясти", — сказала вона у відповідь бодішеймерам минулого року.
Коли жіноче тіло сприймається як тренд і до нього ставляться так само, як до одягу, у виграші залишаються лише дієтологи та пластичні хірурги.
Жінки ризикували своїм здоров'ям, затягуючи корсети у XVI столітті, морили себе голодом в епоху "героїнового шику" та втрачали життя на операційних столах в останні десятиліття, щоб досягти бажаних світом пишних форм. Вони будуть робити те ж саме, коли прийде черга наступного тренду. А коли приймуть правила гри та виконають усі умови, зазнають шеймінгу з боку чоловіків за те, що "не люблять своє тіло" — те саме тіло, про яке їм щодня говорять, як воно не відповідає еталонам, і водночас є єдиною річчю, до якої прикуті всі погляди.
Текст: Yomi Adegoke
За матеріалами www.vogue.com
