Володарі краси: як beauty-ринок виживає у війну. Частина 4

Банальна фраза "Краса врятує світ" з початком повномасштабного вторгнення набула нового сенсу. Нині люди, які мають beauty-бізнес, стали всім: рятівниками, волонтерами, розрадою для тисяч українців. Вони активно донатять на ЗСУ, підтримують біженців, власні команди та їхні сім’ї, а ще – постачають такі потрібні в усі часи товари для краси. Говоримо із засновниками львівського бренду "Дотик" Христиною Яремою й Олегом Пачковським та директоркою з розвитку ольфакторного простору Le Flacon (Ego Facto, Le Galion, AETHER, BeauFort London) Ольгою Самарець про те, що допомагає їм рухатися далі, та чому краса – справді рятує.

Дотик

Про бренд

"Дотик" – це бренд справді дієвої натуральної косметики. Нам уже 5 років, виробництво розташоване у Львові: ми тут створили власну лабораторію, яка відповідає європейським стандартам. Ми пройшли навчання у міжнародно визнаній британській школі створення натуральної косметики Formula Botanica. Тому, коли ми кажемо, що в нас у кожній баночці природа, вдосконалена наукою, – це не просто слова.

Наша місія – стати улюбленим проявом любові до себе. Ми – привід перевести подих в шаленому ритмі життя і подбати про себе якісною косметикою, яка приносить радість і довготиривалі результати.

Ми створюємо косметику для 5-зіркового готелю Edem Resort & Spa вже впродовж двох років. Але основні наші перемоги, на диво, очікували на нас під час повномасштабної війни.

Засновники львівського бренду "Дотик" Христина Ярема та Олег Пачковський

Про початок війни

"Дотик" – це львівський бренд, тому ми були у відносній безпеці. Проте, звісно, ми зупинили виробництво на 2-му місяці. А 24-го нам взагалі здавалося, що це кінець нашого бізнесу, і косметика більше ніколи нікому не знадобиться. Тому 25-го ми зі сльозами на очах зібрали в лабораторії найдорожче обладнання і відвезли його в безпечне місце.

25 лютого ми віддали кілька десятків одиниць продукції дітям-сиротам, яких привезли зі східних областей України. Все, що залишилося, відправляли в міру можливостей клієнткам.

Звісно, найсумніша ситуація була з подарунковими наборами до 8-го березня, адже ми їх готували ще з початку лютого. Дехто вже встиг зробити передзамовлення, але, звісно, ми повернули кошти всім, хто цього попросив. Дехто погодився, щоб ми перекинули суму їхніх замовлень на ЗСУ.

Про працівників

Ми нікого не виводили на роботу до травня. Всі працювали онлайн. Ми намагалися виплачувати всім зарплату, хоч і трохи меншу, ніж до війни. Наші дівчата були на заході України у відносній безпеці, проте у однієї нашої колеги брат і батько воюють у найгарячіших точках. Коли у березні її брата, який до останнього захищав острів Зміїний, взяли у полон, то ми переживали разом. А, коли визволили – разом раділи.

Про першу воєнну партію товару

Це неможливо забути, адже попит на нашу косметику після нашого повернення був вищим, ніж будь-коли. Тому ми із шаленим захватом і любов’ю до процесу поновлювали асортимент після 2-місячної паузи. Ця пауза допомогла зрозуміти, як ми обожнюємо нашу справу, і що навіть робочі дні з 8 до 22 – це більше щастя, ніж жити без "Дотику".

Про збитки

Ми намагаємось не фокусуватися на негативі й сприймати все як є. Тому ми не сиділи й не рахували "скільки ми б могли заробити, але не заробили". Це було абсолютно несуттєвим на ту мить. Ми ладні були віддати ВСЕ для ЗСУ, аби ми перемогли. Звісно, березень і квітень не були прибутковими. Ті два місяці ми продавали залишки косметики, і цього вистачало лише для того, аби платити зарплату працівникам і донатити. Для себе, звісно, не залишалося.

Про відновлення роботи

Повернутися до роботи нас стимулювали клієнти. Вони постійно нам писали із проханнями відновити асортимент. Дехто писав, що наш лавандовий крем – це єдине, що заспокоювало під час ночі в підвалі. Дівчата писали нам навіть 24 лютого з проханнями відправити їм наш крем, шампунь, чи вмивку. Казали, що не переживуть цю війну без улюблених засобів для догляду за собою. Спершу в мене був шок і нерозуміння: як можна думати про косметику, коли життя під загрозою?

Та я все збагнула 8 березня, коли наша постійна клієнтка прислала нам відео з передової (вона військовий медик), на якому показала, як поруч з каскою і бронежилетом лежить наша косметика. Тоді мене осяяло, що кожна жінка за будь-яких обставин прагне залишатися красивою, що прояви любові до себе зараз – цінні як ніколи. Ну а класна косметика – це прекрасний прояв любові до себе, на мою скромну думку.

Ми вирішили повернутись, коли переконалися, що все стало більш-менш безпечним, аби виводити людей на виробництво. І вже в травні з головою поринули в роботу.

Про розвиток подій

З моменту, коли ми вперше зайшли в лабораторію в травні, і до сьогодні, ми, можна сказати, з неї не виходимо. Попри всі наші побоювання, бажання дівчат турбуватися про себе не здатні забрати навіть орки.

Все ж, певно, найвагомішою подією цього літа для нас стала міжнародна співпраця. Ще торік одна американська компанія зацікавилась нашим брендом: вони хотіли привезти "Дотик" в США та Канаду. Ми пів року вели переговори, узгоджували деталі першого замовлення. За планом, 24.02 ми мали отримати перший переказ і почати виконувати замовлення. Ясно, чому цього не сталося. Ми вже встигли змиритися, що "не доля". Проте в травні з'ясувалось, що американська компанія налаштована серйозно, а ми – ще серйозніше, адже це для нас неймовірний трамплін та можливість вийти на західний ринок. Тож ми таки почали нашу співпрацю і вже влітку відправили кілька тисяч баночок з косметикою "Дотик" до США. Там уже зареєстрували бренд Dotyk. Вирішили не перекладити назву, адже нам подобається, коли українські бренди називаються українськими словами. Це додає унікальності і не кричить про комлекс меншовартості. Компанія Dove не перейменувалась на "Голубку", коли зайшла на український ринок. То й ми вирішили збагатити американський ринок українським словом. Нашу косметику невдовзі можна буде знайти як на сайті Dotyk, так і на Amazon.

Тому зі схрещеними пальчиками і заплющеними очима чекаємо на запуск сайту "Дотик" у Штатах. Попри все, основний фокус для нас – розвиток ринку в Україні. Адже ми хочемо, щоб саме українки першими відчули дотик справді дієвої натуральної косметики на своїй шкірі.

За час війни ми також почали співпрацю із фітнесмережею Smartass, а ще 4 крутезні співпраці – на стадії підготовки.

Про засоби, виробництво та продаж яких відновили насамперед

Знову ставши до праці, ми робили все і одразу. Але насамперед узялися за виробництво тих засобів, за якими наші дівчата найбільше скучили: серум з гіалуроновою кислотою Jasmine Dew, олійка для масажу обличчя Guasha та гель для вмивання обличчя Matcha Detox.

Про допомогу

Ми намагаємось допомагати всюди, де можемо:

  • Віддаємо 10% доходу у фонд Притули;
  • Віддали близько сотні одиниць косметики внутрішньо переміщеним особам;
  • Запустили продаж крему з кавуном "Kherson" і віддаємо 50% з продажу кожної баночки на гуманітарну допомогу в Херсон;
  • Час від часу ми даємо нашу косметику на благодійні аукціони та ярмарки: таким чином теж вдалося зібрати пару десятків тисяч гривень
Le Flacon

Про бренд

Le Flacon – це сучасний ольфакторний простір, де представлена колекція з більш ніж 40 нішевих брендів, включаючи Marc-Antoine Barrois, Art de Parfum, Gallivant, Le Galion, Aether, BeauFort London (ексклюзивно), а також провідні українські нішеві марки. В Le Flacon відбувається чимало цікавих подій: майстеркласи, лекції, творчі зустрічі, тестсесії тощо. Тут влаштовують колаборації з ювелірами, дизайнерами, фотографами та митцями, ведуть просвітницьку діяльність, а також пропагують інтелектуальний підхід до парфумерії.

Усе починалося з вишуканого салону свічок Le Voyages du Fleurs в Донецьку в 2010 р., а у 2013 його співзасновники Денис Лукінов та Артем Кривошеєв відкрили в місті бутик нішевої парфумерії Le Flacon. Проте, почалася війна, і співзасновники були вимушені покинути місто і перевезти бізнес до Києва. Проєкт перезапустився в столиці.

Спочатку було дуже важко, але проєкт зростав і набирав обертів. До початку повномасштабного вторгнення у нас було багато амбітних планів, як-то відкриття власних бутиків в інших містах України та розширення портфеля брендів. Також ми стартували з новим освітнім проєктом – "Парфумерний курс" для вивчення та освоєння навичок парфумерного мистецтва. На жаль, знову втрутилась війна.

Про початок війни

Коли почалася війна, я жила та працювала у Дніпрі; Артем та Денис перебували у Києві. Я пам'ятаю з першого дня тільки холодний і липкий страх, руки, що тремтять, повне нерозуміння, куди бігти і що робити. Того дня довелося опанувати себе та ухвалити складне рішення – зупинити вантажні машини з товаром, де б вони не знаходилися, до перетину кордону. Буквально за день ми домовилися про повернення товару на склади виробників, що дозволило компанії зберегти цілими та в безпеці наші вантажі. Нам пощастило: практично всі наші постачальники пішли назустріч і погодилися зберігати наші замовлення до запитання. Деякі наші партнери опинилися на окупованій території в Херсоні.

Наші клієнти також почали мігрувати, і вже до початку квітня ми втратили зв'язок з 30% наших основних клієнтів. Ми припинили роботу.

Як розгорталися події

Напруга зростала, ракетні удари частішали, і я, маючи на руках маленьку дитину, вирішила виїхати з країни. Моя сім'я, включаючи батьків та сестру з маленькою дитиною, виїхали до Праги 12 березня. Артем і Денис переїхали з Києва в безпечнішу місцевість. Частина співробітників теж виїхали, а частина залишалась у Києві. Ми зберегли всі робочі місця та продовжували виплачувати 50% заробітної плати для того, щоб матеріально підтримати нашу команду.

На щастя, до початку війни ми виконали практично всі свої зобов'язання перед клієнтами і постачальниками.

Про першу воєнну партію товару

Це те, що я пам'ятаю дуже добре. Ми почали отримувати невеликі запити від клієнтів і вирішили завезти першу партію товарів. Логістика була складною, багато водіїв та співробітників транспортних компаній пішли на фронт. Сам проїзд територією України був украй небезпечним. Розуміючи, що ставки високі, ми таки зважилися на перше постачання. Ми отримали свій товар і вже практично в перші дні початку роботи Нової Пошти почали перші відвантаження. З'ясувалося, що нашим клієнтам необхідно було отримувати позитивні емоції і виходити з емоційного дна. Адже сам процес придбання аромату приносить задоволення – і люди захотіли відчути це знову.

З'ясувалося, що жінкам – і тим, хто виїхав до Європи, і тим , хто лишився в Україні, і тим, у кого маленькі діти, і тим, хто виїхав сам, украй важливо підтримувати себе. Ми неймовірно красиві та сильні духом. Що б не трапилося, крапелька парфумів має бути під рукою. Тому парфумерний бізнес завжди буде розвиватися та набувати різних форм.

Про збитки

Війна зробила нас сильнішими. Ми не рахуємо збитків у вигляді недоотриманого прибутку. Ми радше розглядаємо нові можливості. Нам вдалося відкрити новий парфумерний простір, бутик у Французькому кварталі в Києві. Зараз ми починаємо запускати наші парфумерні послуги, які успішно надавали до війни. Це створення персонального аромату в тандемі з відомими парфумерами, розробка ольфакторних карт для глибшого розуміння своїх вподобань тощо. Невдовзі стартує парфумерний курс, який читатимуть наш арт-директор, парфумер Богдан Зубченко, а також парфумерка Наташа Дишлюк. Просвітництво – одна з найважливіших складових нашої роботи.

Про відновлення роботи

Артем Кривошеєв вирішив, що ми маємо почати працювати вже з кінця квітня. Я – з Праги, хлопці – з Київщини. Ми отримували величезну кількість листів зі словами підтримки від наших постачальників, ми мали реагувати та пристосовуватися до нової реальності. Розпочали переговори з іноземними постачальниками, заново будували всі бізнес-процеси та намагалися налагодити логістику. Бутик ми вирішили не відкривати і працювали з клієнтами через інтернет-крамницю. Перше, що отримували наші клієнти, – це підтримка та позитивні емоції від зустрічі з улюбленими ароматами. Адже парфум здатний викликати почуття захищеності, відчуття "вдома", умовне повернення в безпечний комфортний час, ніби знову все добре і більше немає війни. З'ясувалося, людям це потрібно.

Про підтримку

Для нашого бізнесу дуже важливо зараз продовжувати працювати, не зупинятися, сплачувати податки та підтримувати економіку нашої країни у такий непростий час. Частину свого доходу я особисто віддаю на волонтерські проєкти, беру участь у United24, точково допомагаю у збиранні для окремих військових потреб. Також ми намагаємось допомагати переселенцям із маленькими дітьми. Нещодавно компанія Le Flacon брала участь у закупівлі термобілизни для наших захисників у ЗСУ. Також ми намагаємось підтримувати наших клієнтів. Кожному потрібно приділити достатньо уваги, вислухати, поспілкуватись. Хтось утратив свій дім, у когось товар було розграбовано. Важливо підтримати кожного. Працювати під час воєнного стану дуже непросто, але ми віримо, що спільними зусиллями наближаємося до перемоги.

Не слідуй за модою — відчувай її

Підписатися

Ще в розділі

Популярне на VOGUE

Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності, та погоджуєтесь на використання файлів cookie.