Вона часто буває єдиною жінкою в чоловічому товаристві; вона знає чотири мови, хоча має пристрасть до точних наук та обожнює математику. Докторка фізико-математичних наук, популяризаторка науки, в минулому — заступниця з розвитку і в/о директора Інституту математики НАН України, зараз — заступниця директора з розвитку та інновацій Київського академічного університету (КАУ) та керівниця Інноваційного центру КАУ, президентка українського Гумбольдт-Клубу мріє виростити в Україні покоління нових вчених, які співпрацюватимуть із бізнесом. Олександра Антонюк — досвідчена науковиця, цікава співрозмовниця та людина, яка мислить чітко та струнко.
Олександра Антонюк
Родина
Мати Олександри, молодша з чотирьох дітей, дитинство провела у Василькові, виросла в Києві і мала неабиякі здібності. Вступила до Університету за порадою мами своєї однокласниці. В результаті стала однією з перших в Україні жінок-програмістів; це були 1970-ті роки.
Тато науковиці багато років працював у Науково-дослідному інституті судових експертиз. Його вважали талановитим вченим, хоча наукового ступеня він не мав.
Тато мріяв про хлопчика. Але якось сказав: "Знаєш, а дівчинка — це не так і погано. З нею можна грати в футбол, ходити на рибалку, вчити водити автомобіль, так само як і з хлопчиком, плюс до того ж вона ще й дівчинка!"
Сама Олександра знала, що вона хоче бути математикинею, ще в другому класі. Не тому, що мала фантастичні успіхи ("бували і двійки"), а тому, що математика їй завжди подобалася. Сьогодні вже її дочка навчається в університеті імені Гумбольдта в Німеччині, теж вирішила вивчати математику, але поки не збирається продовжувати сімейну наукову династію.
Стереотипи
Про стереотипи, як-от "в науці немає грошей", "в науці не місце жінкам", "це нудна робота", Олександра ніколи не думала: вона просто займалася тим, що любила в житті найбільше. Дещо іронічно вона каже, що вчені — це окрема каста людей, які готові доплачувати, щоб мати змогу займатися наукою. Адже часто в Україні вчені вимушені навіть купувати обладнання та реактиви для досліджень власним коштом.
Математика і "вторинні вигоди"
Математика дисциплінує розум: у Олександри — струнке і чітке мислення. Вона володіє англійською і німецькою; причому англійську вивчила вдвох із чоловіком під час навчання в університеті, коли потрібно було здати екзамен до аспірантури. Відмінникам-математикам для цього знадобилося 15 (!) днів.
Олександра говорить, що математика, попри свою стрункість та логічність, — доволі креативна і інклюзивна наука, яка дає змогу подивитися на явища з різних перспектив.
А ще — вірить: щоб бути науковцем, не потрібна надзвичайна обдарованість від природи. Скоріше, важливо отримувати задоволення від того, що робиш: "Найголовніше — бути щасливим".
Наука і гендер
Якось їй занизили оцінку в університеті через те, що "вона заміж вийшла — навіщо їй вищий бал". Втім, Олександра не схильна надто рефлексувати: вона любить свою роботу, вперто робить те, що їй подобається, і не зважає не перепони.
Нерідко траплялось, Олександра була єдиною жінкою в компанії чоловіків. Проте ніколи не переймалася з цього приводу. Каже, що на можливе зверхнє ставлення завжди можна відреагувати без слів — так, що кривдник почуватиметься незатишно і навряд чи захоче повторити такий досвід іще раз.
Якщо говорити про розподілення соціальних ролей в суспільстві, жінки більш вразливі з об'єктивних причин (одне материнство чого вартує). Олександра дивиться на речі раціонально: так, іноді доведеться домовлятися з домашніми. Іноді — просити допомоги у бабусь та дідусів.
Конкурувати теж доведеться. "Взяти, наприклад, публікації в авторитетних міжнародних виданнях. Тут виключно від науковця або науковиці залежить, чию роботу обере видання. Претендентів багато, з кількох сотень робіт треба вибрати, приміром, п'ять".
Фемінітиви
Науковиця вважає, що фемінітиви в мові — це добре: "Мова жива, вона міняється; вокабуляр поповнюється. Щоб мова розвивалася, ми маємо активніше її використовувати. Це збагачує її, дозволяє напрацювати науковий словник". Олександра каже, що в науковому середовищі, яке її оточує, існує певний кодекс: публічні виступи мають відбуватися українською, нею ж мають публікуватися і наукові роботи (окрім тих, що виходять у міжнародних виданнях).
Популяризація науки
Математика — не та річ, яку можна зробити популярною через ролики в ТікТок. Як насправді сьогодні можна популяризувати науку? Заохочувати дітей і молодь. А ще — робити науку привабливою, цікавою та захопливою.
Сьогодні Олександра опікується створенням та розвитком Academ.City — науково-технологічного парку на базі НАН України, який має на меті створити умови для співпраці науки та бізнесу. Аналог Кремнієвої долини, але на відміну від IT-проєктів, де для реалізації потрібні ідея та власне комп'ютер, у Academ.City амбітніша мета: створювати умови для розвитку наукових інновацій, пов’язаних із новітніми технологіями, що потребують сучасного обладнання та устаткування, та створити умови для впровадження цих новітніх розробок у реальний сектор економіки, поєднувати запити бізнесу та наукові винаходи й рішення. Адже наукоємні галузі (біотехнології, зелена енергетика, штучний інтелект тощо) якраз і можуть стати тими важелями, які дозволять в Україні побудувати інноваційну економіку, що базується на знаннях.
Ідея створити Academ.City з'явилася в Олександри після візиту до німецького технопарку "Адлерсгоф". У серпні 2021 року Київський академічний університет отримав грант від Міністерства розвитку громад та територій України. Не можемо не згадати: в оформленні сайту допомагав ілюстратор Сергій Майдуков.
Про Премію
Фундація L’Oréal спільно з UNESCO започаткували в 1998 році програму, яка спрямована на зміцнення позицій жінок у науці, підтримку провідного наукового досвіду і сприяння талановитим жінкам-науковицям у визнанні. З метою підтримати науковий потенціал в Україні премія L'Oréal — UNESCO "Для жінок у науці" організовується в Україні з 2018 року. У 2023 році українська премія реалізується вже п’ятий рік поспіль і є частиною глобальної програми L’Oréal — UNESCO "Для жінок у науці", яка цьогоріч відзначає 25-річчя. Мета премії — підтримати й відзначити талановитих жінок-науковиць і заохотити молодих жінок обирати наукові професії та допомагати їм у їхній кар’єрі.
Від самого запровадження програми "Для жінок у науці" у 1998 році понад 4100 талановитих молодих жінок-науковиць, серед яких кандидатки наук та аспірантки, здобули визнання й підтримку в 110 країнах, а п’ятеро отримали Нобелівську премію
З 6 березня до 31 травня 2023 року включно триватиме збір заяв через спеціальну онлайн-платформу. До участі запрошуються громадянки України віком від 18 до 40 років, які професійно проводять наукові дослідження в галузі STEM (наука, технології, інжиніринг та математика), мають науковий ступінь, публікації в журналах, що індексуються в міжнародних наукометричних базах Scopusта/абоWebofScience, та є соціально активними у популяризації науки. Їх інформування про правила програми буде здійснюватися на платформі.
Кожну заяву оцінюватиме незалежне журі програми, до складу якого входять експерти та експертки з різних галузей науки. Членами журі премії є провідні науковці України, які є визнаними фахівцями у STEM-галузях.
Наступним етапом премії стане відбір поважними членами журі десяти фіналісток для участі у співбесідах у вересні 2023 року та оголошення трійки переможниць у листопаді 2023 року. Про спосіб та місце оголошення буде повідомлено окремо на сторінці Facebook та на офіційному сайті компанії. Кожна лауреатка отримає грошову премію в розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень після відрахування обов’язкових платежів та зборів, яка може бути використана переможницями на власний розсуд.
