Арттерапія: макіяж як засіб повернути собі себе
Так, це важкі часи. Маємо розраджувати себе та шукати дзен. Чому б не в макіяжі?
Скетчі, намальовані однією лінією, та драматичні чорно-білі фото Мана Рея – це визначні референси, в яких можна черпати натхнення нескінченно. Іноді хочеться перетнути межу. Частіше – хочеться, щоб за чорною смугою настала біла.
Grande Masque, 1948. Анрі Матіс
Жінка та птах. Пабло Пікассо
Сльози. Ман Рей
Сукня: Dior. Капелюх: Biliana Borissova @bilianaborissovaІноді хочеться ховати сумні очі під окуляри або під довге волосся. Вуаль – це метафора бар’єра між собою та зовнішнім світом.
Жінка з вуаллю. Jacques-Émile Blanche (1861–1942)
Іноді здається, що на вустах у всіх у нас завмер окрик. "Прокричати" про свої біди на весь світ можна й тихо, за допомогою артмакіяжу.
Крик. Едвард Мунк. 1893
Активістка Лола з французької спільноти феміністок SCUM вийшла на червону доріжку Каннського кінофестивалю з перформансом "Stop Raping Us" – "Припиніть нас ґвалтувати". Про це Vogue писав тут. Протест може бути висловлений і в інший спосіб.
Jean-Michel Basquiat, Beat Bop, 1983, album cover
Grande Masque, 1948. Анрі МатісSiren Eyes: новий тренд макіяжу з TikTok, що набирає популярності. Це певною мірою віддзеркалює внутрішнє відчуття: темна сторона натури, мов чорний лебідь, де-не-де прогляне крізь наші сумні очі.
Наталі Портман у фільмі Дарена Аронофскі "Чорний Лебідь"
Фото: Roma Lansky
Стиль: @rljewel
Макіяж, зачіски: Oksana Deneka @deneka_oksana
Модель: Tessa Jones @tessarosejones Uno models
