У Національному художньому музеї відкрилася виставка Олександра Богомазова – одного з найважливіших представників українського авангарду.
Над виставкою музей працював з 2013 року. Перша ідея проекту полягала в тому, щоб об'єднати в експозиції ескізний матеріал художника, який зберігається в архіві-музеї літератури і мистецтва, і полотна з колекції НАМУ. В результаті через п'ять років виставка розрослася – по суті, це поки найповніший екскурс у творчість Богомазова. Ескізи, альбоми, нариси та замальовки Богомазова тут сусідять із закінченими роботами. "Так глядач може простежити, як народжувалися ідеї та художні образи художника", – розповідає куратор Олена Кошуба-Вольвач.
Олександр Богомазов вчився у найкращих: у Київському художньому училищі він навчався у Олександра Мурашка і Миколи Пимоненка. В історію мистецтва Богомазов увійшов як експериментатор: в 1910-х захопився імпресіонізмом, у 1913-1917 – кубофутуризмом і заснував у Києві кубофутуристичний гурток, а в 1920-х – спектралізмом. Богомазов також був теоретиком мистецтва: в історію увійшли його роботи "Живопис і елементи" (1914), "Думки про мистецтво" (1915-1916), присвячені пошукам відповідей на запитання: як художник і глядач можуть зрозуміти один одного, що повинен знати і вміти художник, щоб картина викликала саме ті емоції глядача, які пережив і відчув він сам.
Центральна частина виставки в НАМУ – цикл "Праця пілярів" (1927-1930), програмний твір Богомазова. Художник встиг створити дві картини циклу – "Пілярі" (1927-1929) і "Правка пилок" (1927). Друга робота близько століття перебувала в зруйнованому стані в закритому "спецфонді" музею, а її реставрація тривала майже три роки. Третю картину "Накат колоди" (1927-1930) художник не встиг написати, і про неї нам відомо завдяки ескізам, які теж можна побачити в музеї.
Виставка "Олександр Богомазов: творча лабораторія" працюватиме до 30 червня.