Українські галереї і музеї відкрили новий сезон. На нас чекає виставка одного з найважливіших фотографів сучасної України Олександра Чекменьова, масштабний проєкт, присвячений самобутньому художнику Стасу Волязловському в Харкові і сучасне мистецтво 80-х і 90-х років, представлене в Національному художньому музеї.
У центрі сучасного мистецтва М17 з 23 вересня по 24 жовтня
В Одесі неподалік моря є нині не діючий Судноремонтний завод СРЗ-3. Останні кілька років на території заводу працювала група художників, перетворюючи його на найсправжнісінький сквот і художній кластер. Виставка в М17 покаже результати роботи художників, які мешкають на цій території. Курує її художниця Жанна Кадирова разом з Маєю Колесник. Виставка досліджує феномен виникнення самоорганізованої творчої спільноти і сам простір СРЗ — судноремонтного заводу в історичному центрі Одеси, який сьогодні під загрозою зникнення. До експозиції увійдуть роботи Жені Вольно, Васі Дмитрика, Максима Зацаринного, Жанни Кадирової, Павла Клименка, Микити Тищенка, Дарії Чечушкової та інших.
З 1 по 14 вересня в аукціонному домі "Золотое сечение"
Виставка й аукціон двох представників суворого стилю — Владислава Мамсікова й Анатолія Постоюка. У цьому проєкті "Золотое сечение" досліджує період в українському сучасному мистецтві, який мало вивчений — період "застою", як прийнято називати сімдесяті. Серед живописних робіт Анатолія Постоюка переважають київські й прибалтійські пейзажі, а також натюрморти з предметами у власній майстерні. У картинах Мамсікова, крім міських пейзажів і сюжетів зі світу речей, присутні автопортрети й портрети близьких йому людей.
З 1 вересня по 3 жовтня в The Naked Room
Виставка одного з головних представників сучасної української фотографії. Роботи Чекменьова знаходяться в колекціях великих галерей та інституцій — "Мистецького Арсеналу" (Київ), Віттенського музею і Людвіг музею (Німеччина), музеї MOKSOP (Харків, Україна), і публікувалися в міжнародних виданнях — New York Times, New Yorker. "Усі ми жили колись" — серія світлин, створених у 1990-ті роки, переважно в Луганську, де жив і працював Чекменьов, але також у Києві, Одесі, Полтаві та інших містах. Ці фото фіксують життя великих українських міст на зламі двох політичних епох. "Уся практика Чекменьова — приклад гострого, точного і безжального, як хірургічний скальпель, фотографування. Воно ріже точно, раз і назавжди. Але без такого підходу неможливо побачити і зрозуміти світ, який нас оточує", — кажуть кураторки проєкту Ліза Герман та Марія Ланько.
У Національному художньому музеї з 10 вересня
Масштабна виставка, яка продемонструє музейну збірку сучасного українського мистецтва 80-х і 90-х років з колекції НАМУ. До експозиції увійшли 50 робіт ключових українських художників — Павла Макова, Олександра Гнилицького, Іллі Чичкана, Дмитра Дульфана, Олександра Ройтбурда, Тіберія Сільваші, Арсена Савадова, Олега Голосія.
Назву проєкту "Тату, шолом тисне" взято з твору Олександра Гнилицького 1990 року, в якому художник зокрема тонко іронізує над спробами сучасних художників 1990-х болісно долати зв'язок зі застарілою художньою традицією. За словами кураторок, цей образ резонує з прагненням музею, доволі традиційної інституції, сформувати колекцію сучасного мистецтва. В експозиції можна простежити еволюцію взаємин музею з сучасним художнім процесом — від ролі майданчика для презентації експериментів межі 1980-х – 1990-х до усвідомленого колекціонування творів сучасного мистецтва.
У ЄрмиловЦентрі (Харків) з 3 по 26 вересня
У Харкові можна побачити виставку-дослідження творчості одного з найсамобутніших і найяскравіших українських художників — Стаса Волязловського. Волязловський — лауреат мистецької премії Малевича, який за життя мав виставки у Франції, Бельгії, Німеччині, а зараз його роботи знаходяться, в тому числі, в колекції центру Помпіду в Парижі. Виставка проведе глядача різними етапами творчості Стаса Волязловського — від його керамічних робіт, в яких тільки закладався авторський стиль, через експерименти з фотографією і графікою, що втілилися у співпраці з журналом "НАШ", через написання побутових і еротичних казок та есе, роботи з текстильним матеріалом до експериментів з відео.
Куратори називають творчість Волязловського прямолінійною і трікстерською, а сам художник називав її шансон-артом. "Шансон-арт — це моя рефлексія на світ, в якому я існую, з його інтересами, проблемами, страхами, релігією, новими культурними викликами, з його телебаченням і програмами, наповненими криміналом, порнографією, серіалами і політикою, з його жовтою пресою і його інтернетом...", — говорив художник.
У галереї "Лавра" з 3 вересня по 4 жовтня
"Біґібан" — проєкт молодого художника Воло Бевзи. В експозиції представлені абстрактні роботи, в яких розгортається художня гра між абстрактним і реальним. Куди приведе ця гра кожного з нас, які нові можливості сучасного мистецтва відкриються перед глядачем? Виставка названа на честь дитячої гри Біґібан, в якій яскраві абстрактні фігури стають живими і неживими предметами реальності, створеної уявою гравців. Кожна картина Воло Бевзи — це окрема історія біґібана-прямокутника, де перетворення від реального живопису до цифрового призводить до нових результатів і нових сенсів.