Грамотно зібрати колекцію творів сучасного мистецтва – справжній виклик: потрібно не тільки розуміти правила арт-ринку, але і бути візіонером. Спеціально для арт-номера Vogue UA Світлана Старостенко, директор відділу приватних продажів аукціонного дому "Золотое Сечение", зібрала потенційну колекцію предметів сучасного українського мистецтва для головного редактора Vogue UA, Ольги Сушко.
Я займаюся приватними продажами в "Золотом Сечении" – аукціонному домі з 15-річною історією. Майже п'ять років формую приватні колекції предметів українського мистецтва. Зібрати і купити колекцію цілком – таке замовлення може поступити від банку, це популярна практика в Штатах, Великобританії, Німеччині. Але корпоративна добірка позбавлена душі, бо складена як інвестиція, це просто вкладення грошей. Цікавіше збирати роботи для однієї людини, для особистості. Так я отримала цікаву пропозицію – по суті, експеримент для арт-номера Vogue UA: "зібрати" твори мистецтва в потенційну колекцію головного редактора.
Коли отримую замовлення такого типу, я завжди намагаюся дізнатися про інтереси клієнта – безпосередньо або через медіа, якщо клієнт публічна особа. З відкритих джерел я дізналася, що Ольга любить мистецтво, подорожі, сучасний театр, класичну літературу, кіно. Інтелектуальній дівчині нудно пропонувати якийсь топ-10 з останнього рейтингу. Тому я вирішила: нехай це будуть художники різних напрямків – і наші, і зарубіжні. Всіх їх об'єднує художня цінність і музейний рівень робіт, комерційна затребуваність. І всі роботи, звичайно, повинні, перш за все, бути естетичними.
Точкою відліку в сучасному українському мистецтві вважається створення знаменитої роботи Арсена Савадова і Георгія Сенченка "Печаль Клеопатри" 1987 року. З тих пір ім'я Савадова викликає трепет в арт-співтоваристві. Процитую почуте від нього років п'ять назад на вечірці: "У світі всього 4% людей розуміється на сучасному мистецтві. З них 100%, хто ним займається". Якщо ви вибрали його роботу – ви з тих, хто розбирається.
Для домашньої колекції я також запропонувала Ользі роботу Валерії Трубіної, колеги Савадова з художнього сквоту "Паркомуна", яка гриміла на початку дев'яностих. Роботи того періоду особливо цінні зараз. Художниця написала їх під враженням від снігу, що випав в Лондоні: напередодні нового, 1994 року він йшов у місті вперше за 10 років. І пальми в місцевому ботанічному саду вражали своїм виглядом: тропічні дерева в снігу. Живопис Трубіної – присвята цим пальмам. Я знаю, що Ольга любить Лондон, і ця робота як ненав'язливе нагадування про нього буде приємною частиною колекції. Савадов і Трубіна – яскраві представники вітчизняного трансавангарду, що важливо для серйозної системної колекції.
Робота Влади Ралко – ще один must-have. Влада – визнаний автор, затребуваний на арт-ринку. Як художник і автор принтів, вона співпрацювала з Оленою Ревою і Катею Березницькою, що зробило її відомою і в модній індустрії. Коли 2013 року в Україні з'явився Vogue, Влада створила свій варіант обкладинки для спецпроекту, задуманого редакцією.
Для колекції Ольги я також ризикнула запропонувати одне міжнародне ім'я. Роботу Ерте доречно повісити в робочому кабінеті головного редактора. Це матиме елегантний вигляд і завжди залишатиметься поза часом. Роман Тиртов, в світській і художній тусовці Парижа і Голлівуду початку ХХ століття відомий під псевдонімом Ерте, був успішним ілюстратором і сценографом, створював сценографію для вистав Баланчина і Ролана Петі, а серед його шанувальників був Енді Ворхол. Ерте був одним з перших, хто почав малювати обкладинки для Vogue. У колекцію Ольги я запропонувала дві його тиражні гравюри.
Цікаво, що тиражна графіка – новий тренд на українському арт-ринку. Минулої осені на передаукціонну виставку офортів і літографій в "Золотом Сечении" черга відвідувачів простяглася майже на 300 метрів. У залі кожну хвилину звучало питання "Копії чи оригінали?". Звичайно, це оригінали – їх тиражували або автори самі, або авторизовані інституції. Адже у художників тих часів не було сторінки в Facebook і гравюра була відмінним способом популяризувати роботи. Наприклад, в Парижі з 1946 до 1982 року виходив легендарний журнал про мистецтво Derrière le miroir, в кожному номері якого були вкладиші – підписні літографії Матісса, Пікассо, Міро. Коли потрібно здивувати подарунком, клієнти звертаються до мене саме за такою гравюрою: все-таки це справжній Шагал. Або справжній Далі.
Ольга Сушко багато подорожує, вибирає незвичайні маршрути, цікавиться місцевою кухнею і багато знає про гастрономію. На картині молодого художника Нікіти Кравцова – Гренландія. Сам Кравцов, коли переїхав до Парижа, став міжнародним художником. Риба зображена як символ: для місцевих в Гренландії, якщо клювання немає, – це не життя, а існування. Риба дарує життя. Ця картина може слугувати нагадуванням про те, що місця на планеті, які хочеться побачити, не закінчаться ніколи.
Причин включити в зібрання творів мистецтва графіку Алли Горської – безліч. Яскрава, самобутня художниця шістдесятих, правозахисниця, громадський діяч. Протягом останніх трьох років ім'я Горської на українському арт-ринку – великий тренд. На мій погляд, покупка її роботи – хороше вкладення грошей.
У правильну колекцію до картин потрібно додати і об'ємні предмети – скульптуру та інсталяцію. Тираж "Молекули" Олексія Золотарьова – всього 7 штук, і одна з них вже продана на аукціоні Phillips в Лондоні. Відомо, що молекула має енергію, і скульптура цю енергію передає.
Світлова інсталяція "Пульсар" створена всього два місяці тому. Її придумав київський скульптор і дизайнер Василь Грубляк. Спочатку об'єкт розмістили прямо під вікнами редакції, біля історичного музею під час міського фестивалю світла. А тепер ця робота бере участь в експозиції скульптурного парку Volume Park на Оболонській Набережній. Пульсар – це нейтронна зірка на одному з етапів свого існування, останньому, перед тим як згаснути або згоріти. Такі зірки називають маяками Всесвіту, вважають, що в майбутньому на них зможуть орієнтуватись астроподорожуючі. У цій роботі є все – справжнє мистецтво, футуристичний дизайн, і абсолютна універсальність. Можна мати зірку у власному саду. Можна здати в оренду на модний показ – вражаюче буде видовище.
У цій колекції дев'ять знакових робіт. Дев'ять – це небагато, але колекція вдалась місткою. Якщо одного разу Ольга захоче розлучитися з однією з цих робіт, до нового власника та потрапить вже з усною позначкою, в чиїй колекції вона була. Буває так, що робота змінює свого власника 5-6 разів протягом 10 років. Так формується провенанс картини – її особиста історія. Але є особлива мода – бути вірним своїм смакам. З роками людина може побачити в своїх зборах ще більшу цінність для себе, зріднитися з ними, стати ще впевненішою в своєму виборі. Це і є справжнє колекціонування.