Про нову виставку Personal Reflection, Індію, дачу під Києвом, власну колекцію прикрас і про своє вміння перетворювати вінтажні чоловічі сорочки Saint Laurent в сукні – художниця Маша Шубіна розповіла в інтерв'ю Vogue.ua.
Маша Шубіна – дуже чесний художник. Її нова виставка, яку на початку червня відкрили в готелі 11 Mirrors, називається Personal reflection, і назва це – чиста правда. Зайшовши в готель разом з фотографом, я викрикую "вау", і це – найбезпосередніша реакція. Переді мною 11 дуже красивих, химерної форми дзеркал, в кожному з яких я бачу не тільки себе, але і Машу. Проект Маші Шубіної – дійсно особиста рефлексія, і не менше – причому і для художника, і для глядача одночасно. З дзеркалами Шубіної хочеться взаємодіяти: вдивлятися, усміхатися собі і Маші, робити селфі, позувати. Гра і сеанс самоаналізу водночас.
"Технічно це полотно з маслом", – розповідає Маша. Для цієї виставки художниця написала кілька автопортретів, які потім помістила під скло. Зверху на склі нанесений шар дзеркального матеріалу, який працює як дзеркало. Дивишся здалеку – начебто портрет Шубіної. Підходиш, заглядаєш вглиб – і бачиш себе. Здається, заради таких ось "заглядань вглиб" Маша і зробила цей проект. Портрети Шубіна писала спочатку в Києві, а закінчувала в Індії, куди їздить кожної зими з чоловіком, художником Іллею Чичканом. "Ми їдемо туди, щоб закритися і працювати. Я можу там не фарбувати нігті тиждень. Але протягом дня на Гоа занадто багато чинників, що відволікають: качки, кури, ставок, квіти...".
Зображення себе – улюблене заняття художниці Маші Шубіної: вона пише свої автопортрети більше десяти років, а кілька років тому намалювала свій портрет в якості альтернативної обкладинки українського Vogue – це був арт-проект, присвячений запуску журналу в Україні. Малювання себе – не скільки егоцентризм, скільки цікавість і інтерес: для Шубіної це можливість вивчити себе, поспостерігати, що змінилося. В одному з давніх інтерв'ю художниця навіть розповідала, що завдяки цьому, вона досконало знає свої пропорції і виявила, що відстань від носа до губ у неї мінімальна. Такі ось особисті рефлексії.
До зображення себе, як і до життя взагалі, Маша ставиться з гумором. Десять років тому Шубіна зробила проект "Мій дорогий куратор": написала серію своїх портретів і виставила їх на сайтах знайомств по всьому світу, від Токіо до Берліна. А в анкетах в стандартній графі "Кого ви шукаєте, що хочете" вказувала, що шукає куратора, директора музею, галериста для просування своєї творчості і організації виставки. Жарт, об'єктом якої стали не тільки інтернет, цифровий нарцисизм, сайти знайомств, а й сучасне мистецтво, з легкої руки Шубіної перетворився в виставку, яку Маша показала в Києві, розвісивши навколо картин роздруківки свого листування з шанувальниками.
При всій своїй змістовності і навіть концептуальності об'єкти, які Маша зробила для виставки в 11 Mirrors, інтерактивні – це і piece of art, і функціональна річ одночасно. Дзеркала так і просяться на стіну якогось лаконічного заміського будинку – в них хочеться вдивлятись. Це не перший раз, коли Шубіна робить речі, водночас, і прикладні, і естетські. Рік тому вона запустила ювелірний бренд ARTeFUCK's, в рамках якого створює цілком побутові речі – болти, гайки, леза і цвяхи – з дорогоцінних матеріалів, і перетворює їх в прикраси. Сьогодні Шубіна взялася за створення дзеркал, які можуть стати повноцінною частиною інтер'єру. "Є щось, що ви не вмієте?", – запитую у Маші. "Все не вмію", – спокійно відповідає художниця. – Просто є речі, які я відчуваю, речі, які мені подобаються".
Зате ніхто не псує одяг, який періодично створює Шубіна. Років шість тому художниця показала в PinchukArtCentre виставку, в яку увійшов тільки одяг: спідниці, сукні, сорочки, палантини. На тканинах були зображені сцени з Камасутри: колекцію створювали вручну в Індії, де Маша спочатку нанесла на котон ескізи, а їх потім розписали місцеві майстри. У цих вбраннях на київських вечірках періодично з'являються світські дівчата, і сама Шубіна. До моди Маша ставиться несерйозно – або, навпаки, настільки серйозно, що завжди переробляє оригінал на свою манеру. Стосується це і дизайнерських речей: в день нашої зустрічі на Маші сукня, що складається з вінтажної жовтої сорочки Saint Laurent і щільної спідниці, наче з полотняної тканини. "Дві такі сорочки колись були в колекції у Іллі – жовта і чорна. Я зробила з них сукні: пришила спідниці з тканини, купленої і розписаної вручну в Індії".
Таких вбрань у Шубіної два: в жовтому вона прийшла на монтаж виставки в готель, а в чорному з'явиться ввечері на відкритті. Цій художниці ніколи не буває нудно.
Фото: Юрій Яцкулич
Текст: Дарія Слободяник