14 листопада в лондонській галереї Gillian Jason відкрилася виставка української художниці й ілюстраторки Аліни Заманової. Вирушити у віртуальний тур можна на сайті галереї.
Виставка Аліни Заманової присвячена дослідженню краси. Але "гарні" у звичному розумінні зображення ви тут навряд чи знайдете: героїні на полотнах Заманової вразливі й поранені, їхні обличчя спотворені стражданнями й переживаннями, а тіла неприродні й сюрреалістичні. "Останнім часом я почала розглядати свою вразливість як силу, а потворність — точніше те, що цим словом називають у суспільстві, — як спосіб досліджувати, що ж насправді означає краса в сучасному світі", — пояснює власну ідею художниця.
Аліна Заманова — успішна українська художниця й фешн-ілюстраторка. Аліна закінчила London College of Fashion, стажувалася в майстернях Alexander McQueen. У її портфоліо як модної художниці-модельєрки — співпраця з дизайнерками Оленою Ревою і Лілією Літковською, власна колекція одягу Alina Zamanova. Роботу в галузі фешн-ілюстрації Аліна поєднує із захопленням мистецтвом — її групові виставки за останні п’ять років пройшли в Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Києві.
Inside me — дебютна персональна виставка Аліни в Лондоні. Галерея Gillian Jason спеціалізується на сучасному жіночому мистецтві, а в їхньому портфоліо — робота з такими зірками, як Луїз Буржуа і Трейсі Емін. "Я щаслива, що підписала контракт з Gillian Jason, — розповідає Аліна напередодні відкриття своєї виставки. — Їхня місія — розповідати історії жінок-художниць у всьому світі. Бути в колекції поруч із Tracey Emin, Louise Bourgeois, Emma Hopkins — шалено відповідально для мене. У цій співпраці найцінніше те, як чутливо галерея ставиться до мене й моїх робіт". Поки в Лондоні локдаун, виставку можна побачити віртуально.
Чутливо — дуже точне слово для опису роботи над виставкою. Проєкт Аліни справді вийшов відвертим і болючим, і багато в чому пов’язаний з її спробами прийняти себе такою, як вона є. Виставка народилася з бажання поглянути всередину себе, каже художниця. "Після закінчення університету я часто зображувала на картинах жінок, які мене надихають, які випромінюють сильні емоції, мають цілі в житті, до яких вони йдуть наполегливо й упевнено. Я багато чому в них навчилася, але водночас із гіркотою усвідомила, що своє тіло я поки не поважаю, на відміну від моїх героїнь, не приймаю повністю і що мені ще є над чим працювати".
Що таке краса й потворність, як це співвідноситься в нас і як нас бачать інші — запитання, які ставить персональний проєкт Заманової. "У мистецтві ми маємо змогу порушувати найскладніші теми — раси, релігії, політики й сексуальності — і робити це в поетичній і делікатній манері, — каже кураторка галереї Елі Джейсон Фостер. — Роботи Аліни ніби запитують, хто ми такі, якими нас зображують ЗМІ й соціальні мережі. Вона досліджує боротьбу самовираження й самосвідомості, яка потрібна для того, щоб привести нас в точку прийняття себе"...
Найцікавіше, що більшість сюрреалістичних робіт Аліни написано з натури. Аліна розповідає, як майже рік писала у власній майстерні з натури, а також "з натури через zoom-call". Одна з героїнь — Заманова називає її "моя муза Софія" — з’являється на її полотнах найчастіше. Замальовка із Софією (це модель Софія Возняк) навіть переросла в колаборацію з українським брендом LESSLESS і стала принтом для осінньої артлінії марки. Принти, які Заманова розробила спільно з дизайнеркою бренду Алею Гонтою, прикрашають фірмові шовкові сукні-халати й хустки-каре бренду. Ніжні чуттєві зображення Софії, перенесені на одяг, продовжують ідею виставки Inside me — міркування про красу.
"Цей рік навчив мене багато чому. Найголовніше — прислухатися до свого тіла, не боротися з власними думками, бути відкритішою до світу й ділитися енергією. Я стала бачити красу в неочевидних речах: м’яких складках на тілі, болі в плечі після 48-годинної роботи в студії, у сльозах — загалом у живих виявах себе", — зізнається художниця.