Сміливий новатор, володар відмінного смаку і знавець Пікассо – саме таким на виставці "Курбас. Нові світи" в Мистецькому Арсеналі постає перед глядачами її головний герой, театральний режисер Лесь Курбас.
Про Леся Курбаса широка аудиторія знає мало. Був режисером-новатором, заснував театр "Березіль", був заарештований і засланий на Соловки, де його розстріляли, а пізніше став одним з головних героїв українського "розстріляного Відрождення". Хтось пам'ятає його знаменитий портрет – красивий, розумний, усміхнений молодий чоловік в капелюсі набік і в пальті з коміром-стійкою. Але це загальні речі, кліше, – впевнена співкуратор виставки, американський театральний режисер Вірляна Ткач, яка керує в Нью-Йорку театром "Яра Мистецька Група" (Yara Arts Group). Разом з колегами-кураторами Тетяною Руденко, головним хранителем Музею театрального мистецтва України, і художником Вальдемартом Клюзко, їй хотілося відійти від стереотипів і розповісти про те, що ж насправді нового зробив в театрі Курбас. Розповідь цю куратори ведуть дуже конкретно – на прикладі шести найяскравіших вистав театру "Березіль": "Газ", "Джиммі Гіґґінз", "Макбет", "Народний Малахій", "Алло на Хвилі 477!" і "Мина Мазайло". Три перших Курбас поставив в Києві з 1922 до 1926 року – саме в столиці він заснував "Березіль", а три наступних – з 1926 до 1933-го в Харкові.
"Курбас. Нові світи" не має нічого спільного зі стандартною біографічною виставкою. Це розповідь про світ, який створив Курбас, тому вона видовищна. Тут і оригінальні костюми зі спектаклів, і партитури до мюзиклу "Алло на Хвилі 477!", І театральні афіші, і щоденники Курбаса, і відео, і аудіокнига, записані акторами Yara Arts Group, і навіть оригінальні макети сценографії.
Головна точка тяжіння виставки – інсталяції. Тих, хто пройде всю експозицію, в кінці чекає величезна освітлена інсталяція, яка чітко повторює те, що сценограф Вадим Меллер 1929 року зробив для мюзиклу "Алло на Хвилі 477!". З художником-авангардистом Вадимом Меллером Курбас поставив майже всі свої спектаклі. Меллер кілька років жив і працював у Парижі, товаришував з Малевичем, Екстер, Кандинським, а 1925 року став першим художником російського походження, який отримав золоту медаль на виставці сучасного індустріального і декоративного мистецтва (або Ар-Деко) в Парижі.
Тоді на виставці в Grand Palais, розповідає Вірляна, європейців вразило саме те, що Меллер зробив для київського театру "Березіль". Його складні конструкції мало нагадують стандартні театральні декорації – вони більше схожі на скульптури або інсталяції, а сьогодні залишаються супер актуальними і малибцікавий вигляд в будь-якому музеї сучасного мистецтва. Тоді через політичні причини ні Курбаса, ні акторів "Березілю" не пустили на виставку в Париж, але в Мистецькому Арсеналі сьогодні можна побачити і почитати рецензії, які писала після паризької виставки європейська преса. Там суцільне захоплення. Вірляна Ткач пояснює це просто: якщо сучасна театральна драматургія почалася з Юджина О'Ніла в 1910-х роках, то візуальний модернізм в театрі – саме з "Березілю" і Курбаса.
Через щоденники, ескізи, декорації та інші документи на виставці легко вважати, якою освіченою і захопленою людиною був Курбас. Театр був одним з багатьох його інтересів, поряд з живописом (він обожнював Пікассо, Кандинського, Малевича), філософією (Курбас закінчив філософський факультет Віденського університету і зачитувався Фрейдом), кіно (любив Ейзенштейна). А ще Курбас став одним з перших режисерів у світі, який почав використовувати в театрі мультимедіа. Кіно на сцені для нього стало самостійним медіа – воно не доповнювало дію на сцені, а було самостійним героєм – наприклад, в спектаклях "Макбет" і "Джиммі Хіггінс".
"Курбас розумів, що старий театр вже не працює, тому весь час шукав щось нове", – розповідає Вірляна Ткач. Цим "новим" для нього стала пластика, рух, жести: актори "Березілю" годинами займалися фізичними тренінгами, і, в підсумку, в деяких їхніх виставах пластика ставала окремим оповідачем. Рух – не обов'язково танець, вважав Курбас: в його виставі "Газ", дія якої відбувається на заводі, актори використовують рух, щоб відобразити сцени вибуху на фабриці. На очах глядачів натовп на сцені спочатку перетворюється в машину, а потім – в енергію, газ, який вибухає зі страшною силою.
Виставка "Курбас. Нові світи" працюватиме в Мистецькому Арсеналі до 2 грудня. До неї музей підготував ряд подій, а також зустрічей та лекцій. Так, музику композитора Юлія Мейтуса, автора "Алло на Хвилі 477!", виконає відомий джазовий піаніст Фіма Чупахін. Також в межах виставки відбудеться міні-фестиваль KURBAS 10Х10 – десять українських театрів представлять свої варіації на тему творчості Курбаса.
Фото: Юрій Яцкулич
Текст: Дарія Слободяник