У Pinchuk Art Centre покажуть роботи найяскравіших молодих художників від ПАР до Великобританії, а в галереї Марини Щербенко – нові роботи Олександра Ройтбурда: всі холодні лютневі вихідні можна сміливо провести в галереях і музеях.
З 30 січня в галереї The Naked Room
The Naked Room – нова київська галерея на вулиці Рейтарській. Завдяки таланту і візіонерському погляду молодих кураторів Лізи Герман і Марії Ланько, вона має всі шанси стати найпопулярнішою галереєю в місті цього року – на вернісажах тут тісно, шумно і дуже затишно. В кінці січня The Naked Room відкрила виставку живопису Люсі Іванової: художниці, яка народилася в Дніпрі, закінчила НАОМА і залишилася прихильницею класичної форми в мистецтві – живопису. Але класичної тільки на перший погляд: в леопардах, фікусах і оголених тілах на картинах Люсі багато містичного і навіть сюрреалістичного. "Мистецтвознавцям заборонено вживати слово красивий. Але для Люсі Іванової хочеться зробити виняток. Це дуже красивий живопис", – розповідають Ліза Герман та Марія Ланько.
З 14 лютого до 16 березня в Щербенко Арт Центрі
2018 року Олександр Ройтбурд став директором Одеського художнього музею – і головним ньюзмейкером в українському артсвіті. Неймовірно енергійний, Ройтбурд встигає не тільки дбати про музей, в якому з'явилися меценати, почалася реставрація робіт з фондів і збільшився приплив глядачів, а й продовжує займатися своєю творчістю. У Щербенко Арт Центрі до Дня Святого Валентина він представить новий проект, присвячений еротиці і коханню. Не позбавлений, звичайно, фірмової іронії Ройтбурда. У галереї кажуть, що це буде "гіпертекстова історія кохання". "У ній є спокуса, відвертий еротизм, страждання, жертва, флірт і романтика, пропущені крізь призму світового мистецтва". Проект продовжить його торішню серію "Копії для підміни", коли Ройтбурд малював нібито копії робіт класичних художників, що було іронічною реакцією на заяви одеських чиновників, що він хоче розікрасти Одеський музей, а замість експонатів розвісити свої копії.
З 8 лютого у PinchukArtCentre
Всі люди на картинах нігерійської художниці Тойін Оджі Одутоли – темношкірі, але це не означає, що вони африканці, – так Одутола, роботи якої красуються у колекціях Музею Вітні і MoMA, висловлюється на тему того, наскільки актуально в XXI столітті ділити людей за кольором шкіри. Таус Махачева з Дагестану у своїх перформансах та відео, які нещодавно придбали в постійну колекцію Центр Помпіду та Tate Modern, говорить про культурну спадщину, минуле свого народу і етнічні кліше, знімає жителів гірських сіл Дагестану. Українка Анна Звягінцева робить скульптури з металу, розмірковує про життя "маленької людини". Роботи цих та ще 18 авторів з усього світу з лютого до квітня покажуть у PinchukArtCentre – у межах виставки номінантів на премію Future Generation Art Prize 2019. Після Києва виставка, за традицією, вирушить на Венеціанську бієнале.
З 7 до 27 лютого в Мистецькому Арсеналі
Одному з найбільш дискусійних питань в українському суспільстві присвячена виставка "Архітектура. Громада. Час". Її мета – вивчити хаотичний характер забудови українських міст. Актуально це ще й тому, що через 20-30 років все менше людей житимуть в селах, а все більше – в містах. Але "як" саме з огляду на попередній досвід нашої країни, в тому числі і архітектурний – питання. Курує виставку архітектор Олексій Биков, фахівець з радянської модерністської архітектури.
З 25 січня до 17 березня в НАМУ
Важлива виставка відкрилася в оновленому Національному художньому музеї України. Це ретроспектива Флоріана Юр'єва – знаменитого українського архітектора, автора модерністської "тарілки" на Либідській, станції метро "Хрещатик", герба Києва. Перша в музеї виставка 89-річного Юр'єва вдалася масштабною: тут і його мальовничі експерименти (Юр'єв автор теорії музики кольору), і архітектурні та скульптурні проекти, музичні інструменти, які створив Флоріан Юр'єв. На виставці можна детально розглянути макети будівель, які створив архітектор – як в Україні, так і, наприклад, в Бразилії. По суті, це перша персональна виставка художника.