2 березня на 76-му році життя помер Улай — легендарний німецький художник, співавтор і партнер найвідоміших перформансів Марини Абрамович. Вони познайомилися 1976 року в Амстердамі: подорожували світом, коли були бідними й ще невідомими художниками; організували разом низку перформансів, які увійшли в історію, разом стали зірками сучасного мистецтва. Художники розійшлися в 1988 році. Їхнім останнім перформансом став проєкт "Закохані": обидва пройшли вздовж Великої Китайської стіни, почавши з різних сторін, і зустрілися посередині, спочатку плануючи в цей момент одружитися, але в підсумку розлучилися безпосередньо під час акції.
Тривалі роки між художниками не було згоди, зокрема й через недобре розлучення: Улай зраджував Марину й зрештою одружився із дівчиною з Китаю, яка від нього завагітніла. Після розлучення пара довго й публічно ділила права на свій величезний архів перформансів і їхню документацію — права не тільки матеріальні, але й інтелектуальні, і Марина Абрамович навіть сплачувала Улаю відсоток від прибутку за свої праці. У 2017 вони помирилися, а Улай сказав: "Усе брудне й потворне між нами залишилося позаду. Насправді наша історія — дуже гарна".
До речі, свою хворобу художник до певної міри теж перетворив на мистецтво. Трохи більш як 10 років тому в Улая виявили онкологічне захворювання. Весь процес лікування він закарбував у документальному фільмі "Project Cancer: Ulay's journal from November to November", а у 2014 році оголосив, що вилікувався. 2 березня 2020 року Улай помер в Любляні, а Vogue.ua згадує три зворушливі перформанси Марини й Улая, без яких неможливо уявити собі сучасне мистецтво.
Художники й колись кохані — Марина Абрамович і Улай — провели безліч спільних перформансів, транслюючи через мистецтво всі тонкощі й складнощі любовних стосунків. Їхні перформанси були жорсткими, емоційними й зворушливими, але насамперед кожен з них був небезпечний — художники випробовували не тільки себе, але й долю, це було частиною їхньої творчості. Для проєкту "Смерть себе" Марина й Улай з’єднали свої роти спеціальним пристроєм і вдихали видихи одне одного. Через сімнадцять хвилин після початку перформансу обидва знепритомніли. Для кожного з них "Смерть себе" було випробуванням довіри в стосунках.
Перформанс "Енергія спокою" відбувся в Амстердамі 1980 року. Під час акції художники стояли одне проти одного, тримаючись за величезний лук, і водночас падали назад. Улай тримав тятиву й стрілу, націлену прямо в серце художниці, а Марина — сам лук. Цікавою деталлю перформансу стали мікрофони, які були прикріплені до тіл художників, відстежуючи й передаючи їхнє серцебиття. Головна ідея перформансу, як і у випадку зі "Смертю себе" — показати важливість довіри у стосунках. Згодом Марина Абрамович розповіла, що це був найважчий твір, адже відповідальність за її життя була в чужих руках. Перформанс тривав 4 хвилини.
У 1980 році художники вирішили одружитися посередині Великої Китайської стіни. Улай почав шлях з пустелі, Марина — з боку моря, зустрітися мали посередині. Дозволу від китайської влади чекали вісім років. Перформанс відбувся в 1988 році: щоб зустрітися, кожен пройшов понад 2000 кілометрів назустріч одне одному. Під час зустрічі художники обійнялися й розлучилися — до цього часу їхні стосунки вичерпалися. Так в історію мистецтва увійшли не тільки їхні стосунки, а і їхній розрив — навряд чи хоч одна пара у світі розлучалася так ефектно й людяно водночас.