У культовій сумці CHANEL 11.12 прошиті коди модного Дому та безмежні можливості для дизайнерських коментарів.
У лютому 1955 року Габріель Шанель зробила малу революцію у світі моди, представивши публіці сумку 2.55 із зафіксованою у назві датою виходу моделі. Металевий ланцюжок, який дозволяв носити сумку через плече і вперше в історії звільнив дамські руки, був навіяний дитячими спогадами Габріель, яка виросла у черниць абатства Обазіна. На подібних ланцюжках настоятельки носили ключі, що відмикали ворота на свободу — за межі монастиря. Та ж алюзія таїться в гранатовій підкладці сумки — кольору уніформи абатства, де майбутня модельєрка будувала плани на життя, повне пригод. Коко винайшла сумку на всі випадки життя: в ній з'явилися кишені для помади, пудрениці, люстерка, театральних квитків, грошей і спеціальне відділення для любовних листів. Спочатку виготовлена з чорного шовку, пізніше 2.55 була випущена у версії зі шкіри.
Розв'язавши жінкам руки, Шанель задекларувала: раціональний дизайн важливий так само, як елегантність. "Розкіш має бути зручною, інакше це не розкіш", — стверджувала Коко. Модель 2.55 розкупили миттєво: з нею дефілювали Бріжит Бардо, Анна Каріна, Жанна Моро, Катрін Деньов, Ромі Шнайдер — найбільш емансиповані дівчата свого часу. Створивши 2.55, Шанель проголосила, що задовольнятися перебільшено мініатюрними ридикюлями жінки вже не хочуть — прийшов час для сумки, що відповідає новому стилю життя, в якому самореалізація цінується не менше за зовнішність. У 1983 році, коли Карл Лагерфельд почав виконувати обов'язки художнього директора, перше, що він зробив, — чітко визначив коди Дому CHANEL. Зрозуміло, що легендарна сумка, поряд з твідовим жакетом і маленькою чорною сукнею, очолила список. Переосмисливши 2.55, Лагерфельд створив сумку 11.12 (в сумі цифри дають "п'ятірку" — улюблене число Мадемуазель) — і фактично удосконалив досконалість.
У моделі, представленій Лагерфельдом, ланцюжок Classic доповнили тонкою стрічкою зі шкіри, а застібку Mademoiselle замінили на лого у вигляді схрещених букв C. Фірмовий ромбоподібний квілтінг, який Габріель Шанель запозичила з курток наїзників, зберегли. У вдосконаленій 11.12 сім кишень: одна для помади, дві зі вставками для карток, дві великі універсальні кишені, кишеня-"посмішка" на тильній частині сумки і, звісно, кишеня на блискавці для любовних листів — один в один як у попередниці 2.55.
Виготовлення культової сумки починається з розкрою шкіри — ця робота потребує скрупульозності і вивіреності рухів. Сумку 11.12 виготовляють майстри з досвідом роботи не менше п'яти років, які досконало володіють своїм ремеслом. Після простьобування кожної частини сумки в техніці point droit de couturière під клапаном прошивається подвійна C. Корпус і основу з'єднують вручну з ефектом "сумка в сумці". Габріель Шанель вважала, що "зворотний бік розкішної речі такий же гарний, як і лицьовий", тому шкіряну підкладку сумки вшивають з тією ж ретельністю, що і підкладку одягу. Крім того, шви points de bride зміцнюють структуру сумки. CHANEL 11.12 виробляють в Ateliers de Verneuil-en-Halatte, одному з Métiers d'art CHANEL, розташованому в Уазі, на північ від Парижа. Процес виготовлення включає близько 180 операцій і може тривати близько 15 годин. Віржіні Віар, спадкоємиця Карла Лагерфельда на посаді креативного директора Дому, ставиться до легендарної моделі 11.12 з повагою — сумка незмінно з'являється в нових колекціях. Модельєрка не прагне до експериментів і метаморфоз, але вбачає особливий шик у мінімалістичних формах — мадемуазель Шанель це припало б до душі.
Текст: Анастасія Йовановська.