Що таке трейсинг діамантів і навіщо знати, де добувають алмази — пояснює Наталя Філатова-Кієтіне.
Ідея sustainability перетворює ювелірну індустрію: вперше в історії обговорюють незручні питання. Наскільки екологічно, етично використовувати добуті, а не перероблені метали? І чи такі згубні для планети натуральні діаманти, як про це стверджують творці лабораторних аналогів? Часто sustainable-ідеї продиктовані прагматичними мотивами. Наприклад, Воллес Чан, один з головних експериментаторів з матеріалами в ювелірному дизайні, плавить золото за допомогою ультразвуку. Це потребує менше енергії, а отже залишає менший карбоновий слід, ніж температурне плавлення. Ліза Борза для білої лігатури металу використовує родій, добутий зі старих радіоприймачів. І якщо мотивація ювеліра в першому випадку тільки наукова, то в другому — економічна. Сідхарт Каслівал, представник однієї з найстаріших індійських ювелірних династій, дев’ять поколінь якої роблять прикраси для магараджів під брендом Gem Palace, зазначив, що вони взагалі не використовують нових каменів у своїх прикрасах: просто витягують зі старих запасів і в такий спосіб роблять свій внесок в ідею sustainability.
Підсумком цього дискурсу стало те, що з листопада 2019 року Гемологічний Інститут Америки (GIA) — один з найавторитетніших експертів у сертифікації діамантів — став указувати у своїх сертифікатах країну походження коштовних каменів. У 2017 році GIA створив мобільну платформу M2M, що дає змогу відстежувати шлях діаманта від шахти до крамниці. Це не перша ластівка, а радше точка над і в розмові про "конфліктні" діаманти — добуті на територіях воєнних дій. Безсумнівно, цей крок позбавляє виробників синтетичних каменів основного аргументу в давній полеміці з видобувниками натуральних — про неетичність видобутку алмазів, яку популістськи підігрів Леонардо Ді Капріо у фільмі "Кривавий алмаз".
Насправді незаконно добуті алмази майже не потрапляють на світовий ринок з 2000 року — саме тоді було створено міжнародну організацію "Кімберлійський процес", яка бореться з тіньовим обігом алмазів. До її складу входять понад 80 країн.
Серед ювелірних брендів найвідповідальнішим і найпослідовнішим у просуванні трейсингу діамантів можна назвати Tiffany & Co. У 2003 році компанія першою з виробників вступила в "Кімберлійський процес" і стала популяризатором цієї ідеї з-поміж колег. У січні 2019 року Tiffany & Co оголосили про початок переходу на стовідсоткову прозорість походження будь-якого каменя лінійки Love & Engagement, а у 2020 році це стосуватиметься й усіх діамантів. До кінця року "шлях діаманта" охоплюватиме місце не тільки видобутку, але й ограновування. Сережки з колекції високого ювелірного мистецтва Knysha Chameleon, біле золото, кольорові неграновані й білі фасетовані діаманти, De Beers
Піонер китайського ювелірного ритейлу компанія Chow Tai Fook ще у 2016 році запустила окрему марку прикрас із діамантами, походження яких можна відстежити до регіону видобутку. А виконавча директорка ювелірного преміумбренду Forevermark (De Beers Group) Ненсі Лю нещодавно зазначила, що в Китаї для 78% клієнтів походження каменя має вирішальне значення під час купівлі.
Але чи правда, що всі клієнти, які бажають знати, де добуто діамант з їхньої каблучки, переймаються екологією, етичним виробництвом, соціальними програмами? Чи правда, що їх цікавість пов’язана з відповідальним споживанням? Зрозуміло, що однозначної відповіді на це питання немає, проте глава Sotheby's Diamonds Патті Вонг стверджує, що цей інтерес має радше особистий характер: "Люди хочуть більше знати про камінь, який планують придбати. Ми закуповуємо алмази безпосередньо у видобувників і можемо ознайомити клієнтів з каменем ще до того, як його огранують. Людина бачить весь шлях діаманта, від сирого алмаза до сяйливого каменя в оздобленні, і починає ставитися до нього зовсім по-іншому. Це новий рівень емоційного зв’язку".
І як би ми не ставилися до сторителінгу як провідного маркетингового інструменту, але мало що зрівняється із задоволенням розповісти, що один камінь у вашій каблучці добуто в Ботсвані, другий — у Канаді, а розсип ось цих маленьких жовтих — з копалень Мирного десь "in the middle of nowhere in Russia" (саме так якутські родовища називають у світських колах Лондону).
Текст: Наталя Філатова-Кієтине
Фото: Fabien Montique
Стиль: Ray Tetauira