В архіві Cartier зберігаються фото двох брошок, які можна вважати прекрасним прикладом одних із найбільш заангажованих прикрас в історії. На першій – пташка, складена з червоно-біло-синіх дорогоцінних каменів, стоїть на порозі відкритої клітки. На другій – закуті в ланцюги пташенята з ляпіс-лазурі і корала. Якщо побачити рік створення однієї з них – 1944 – сенс іносказання помітити досить просто. Ці прикраси були ювелірним проявом патріотизму Cartier.
Окупація Парижа під час Другої Світової почалася в червні: 22 червня 1940 року Франція капітулювала перед Німеччиною. Наступні чотири роки життя французи порівнювали себе з птахами, замкненими в клітку – і ювелірний директор паризького відділення Cartier, Жанна Туссен, 1942 року створила ескіз прикраси за цими мотивами. 1944, у рік звільнення Франції, брошка з'явилася в вітринах паризького бутіка Cartier з невеликою поправкою: клітка була відкрита, і пташка в кольорах національного прапора була вільна.
Ювелірний директор паризького відділення Будинку Cartier, Жанна Туссен (працювала на цій посаді з 1933 по 1970-ті роки) була не тільки першим не-членом сім'ї, допущеним до управління фірмою, а й першою жінкою ювеліром в історії Cartier. Вона була відчайдушно артистичною і сміливою у всіх своїх рішеннях. В архіві Cartier показують її фото: нервове породисте обличчя, ніс з ідеальною горбинкою, проникливий погляд. Кажуть, що в Парижі в 30-і виникла фраза le gout Toussaint – це смак до прикрас в стилі ар-деко, легкого і сучасного, жовтого золота, монгольського стилю і – політичне висловлювання за допомогою коштовностей.
Текст: Таня Соловей
Фото: Nils Herrmann, Collection Cartier © Cartier
Vincent Wulveryck, Collection Cartier © Cartier
Marian Gérard, Collection Cartier © Cartier