Від заходу до світанку: подорож до столиці Катару
Доха, столиця Катару, – місто удових ароматів, футуристичних будівель і традиційних мечетей, де на вихідні виїжджають в дюни, а в ролі домашніх вихованців заводять соколів.
Столиця Катару пахне удом і солоним морем. Ці аромати відчуваєш ще в аеропорту Хамад, де все, як в сучасній арабській казці: мармуровий вестибюль, мільйон покажчиків, безпілотний швидкісний поїзд, що курсує по території аеропорту, спа з величезним басейном, люксові бутіки і арт-об'єкти, головний з яких – 20-тонна бронзова "Лампа-"Ведмідь" авторства швейцарського художника Урса Фішера, куплена на аукціоні Christie's за 6,8 мільйона доларів. Але головна розкіш тут – відсутність суєти: отримання транзитної візи і паспортний контроль займає 15 хвилин і це при тому, що літаки з сотнями пасажирів приземляються тут майже кожної хвилини.
Повітря Дохи – тепле і вологе; вечірнє таксі кольору Тіффані мчить по бездоганно рівних дорогах в старе місто, наздоганяючи сонце, що спливає за горизонт. Здається, все, що потрібно після тривалого перельоту, – масаж, легка вечеря і міцний сон. Але через 10 хвилин перед таксі пропливають білосніжні будівлі східного базару Souq Waqif: ресторанні тераси спокушають ароматами і білими скатертинами, у сувенірних крамниць, що так притулились одна до одної наповну палає торгівля, кінна поліція в куфіях і жупанах гордо крокує по мощених вуличках, а лабіринти провулків приховують ще мільйон деталей, які звучать і пахнуть. Проспати таку ніч для мандрівника – злочин, що має каратися депортацією.
Ідеальне місце для першого побачення з Дохою – Souq Waqif Boutique Hotels by Tivoli. Це дев'ять колишніх купецьких будинків на території старого східного базару, зручні тим, що зупинитися можна в одному, але користуватися послугами восьми інших. Al Jasra славиться своїм спа і марокканським рестораном Argan, де готують ніжний кус-кус із сімома овочами і театрально розливають по мініатюрних чашкам м'ятно-лаймовий чай зі спеціями, з тераси Al Jomrok відкривається дивовижний краєвид на вечірню Доху, а на даху Al Mirqab є відокремлений басейн.
Але найелегантніший, все-таки, Souq Waqif Al Najada. У ньому всього 23 кімнати, хоча готель складається з трьох приєднаних один до одного вікових будівель. До стійки рецепції потрібно йти через прохолодний мармуровий зал, білі кам'яні стіни якого розширюють простір, а дерев'яні балки додають затишку. Постояльці Al Najada – люди солідні: це видно по гордій поставі, бездоганно скроєним білосніжним сукням-гандурам і злегка завитим кінчикам гутри (арабський чоловічий повний убір. – прим. ред.). У спальні люкса чотири вікна, одягнених в різьблені дерев'яні віконниці, і вихід на терасу – тільки з номера можна розглянути місто з усіх боків. Ще є простора вітальня з високими стелями, кабінет, їдальня і приватне патіо. Ну і, звичайно ж, дворецький, який завжди краще гостей вгадує, що ж їм потрібно в конкретний момент.
Коли вивчаєш унікальні особняки готелю і, в той же час, старе місто, тут і там натикаєшся на цікаві деталі: зал для молитви, захований у вузькому провулку; швейну майстерню, за склом якої працівники, що сидять на підлозі, роблять останні на сьогодні шви; квартал прикрас з золота; співочий пташиний ринок; конюшню з білосніжними кіньми; і місце гордості місцевих – соколиний госпіталь з терапевтичним, хірургічним і узі-кабінетами для улюблених птахів катарців. Коли лабіринти Souq Waqif досліджені уздовж і поперек, саме час піднятися на терасу ресторану Arumaila і поспостерігати, як з настанням темряви прокидаються хмарочоси набережної Корніш. Зелена кава з кардамоном допомагає збадьоритись, а місцеве таксі за 10 хвилин доставить до катарського Манхеттена за київськими тарифами.
Футуристичні гіганти зі скла і бетону, які, здається, виростають прямо з піску, спроектували на замовлення місцевих шейхів найкращі архітектори світу (Жан Нувель, Заха Хадід, Йо Мін Пий, Арат Ісодзакі, Сантьяго Калатрава). Фантазія перших і бюджет других – необмежені. Ресторани, заховані під дахами цих хмарочосів, – одні з небагатьох місць, де легально можна випити келих вина. Для країни, де панує "сухий закон", це майже екзотика. Навіть далеко за північ в Досі не покидає відчуття безпеки. Нічні прогулянки для катарців, що цінують прохолоду на вагу золота, таке ж задоволення, як і для туриста. Для найстійкіших є ще одна місцева розвага – зустріти світанок в дюнах, що омиваються водами Перської затоки. А можна приберегти сили, і вранці вирушити в Музей ісламського мистецтва, який сам по собі пам'ятка. Вибирати в Досі є з чого.
І ось, коли програма "Максимум" виконана, але недосліджені райони ще залишилися, настає час відлітати – і в ту ж хвилину ти даєш собі обіцянку повернутися. На борту місцевого авіаперевізника Qatar Airways це бажання тільки зміцнюється, коли старша бортпровідниця – один в один Гвінет Пелтроу у фільмі "Вигляд зверху кращий" – сервірує застелений білою скатертиною стіл, відкорковує пляшку французького шампанського і приносить до нього фрукти, сири і горіхи.
Втім, катарські авіалінії бездоганні у всьому. Британська компанія Skytrax навіть назвала Qatar Airways найкращим авіаперевізником в світі. І цьому є пояснення – за новими літаками авіакомпанія записується першою в чергу, а тому економ клас за рівнем комфорту нагадує бізнес. Продумані всі деталі: зручні крісла, вибір страв і напоїв в меню, фірмові дорожні набори, плед і подушка, wi-fi. Головна перевага бізнес-класу – сидіння, що перетворюється в ліжко, і сервірування, як в ресторані. Приємний бонус для всіх пасажирів катарських авіаліній – дійсна до кінця 2018 року програма QATAR: Free Stopover: якщо летіти через Доху зі стикуванням між рейсами від 12 годин, ніч в готелі – безкоштовна. Така пересадка за кількістю вражень стає самостійною і дуже комфортною подорожжю.
Текст: Анна Золотарева
