Книжка на вихідні: "Місто дівчат" Елізабет Ґілберт
Найбільш обговорювана книжка останніх місяців від Лондона до Києва – новий роман City of Girls Елізабет Ґілберт, авторки бестселера "Їсти, молитися, кохати". В українському перекладі "Місто дівчат" представило "Видавництво Старого Лева".
Фото: https://starylev.com.ua/Якщо масову лихоманку на "Їсти, молитися, кохати" ви не поділяєте і вважаєте, що Елізабет Ґілберт пише занадто "попсові", "жіночі" і комерційні романи, то саме час забути про снобізм, бо "Місто дівчат" – чудова книжка. Її презентація відбулася в Лондоні на початку літа, а вже з вересня роботу можна знайти на полицях книжкових магазинів в Україні.
"Легкий, як келих шампанського", – саме такий роман хотілося написати Елізабет Ґілберт. Вдалося навіть краще: він не лише легкий і запаморочливий, як кілька келихів ігристого в п'ятницю ввечері, але і розумний та іронічний. А ще вільний. Свобода в принципі – головна тема, яку досліджує у своїх книжках і есеях Ґілберт. Сьогодні письменниці 50 років: вона встигла двічі розлучитися, зізнатися в коханні до своєї давньої подруги і написати книгу мемуарів про перше розлучення і подорожі після нього – в результаті "Їсти, молитися, кохати" звела світ з розуму, протрималася 200 тижнів (!) у списку бестселерів The New York Times і розійшлася по світу тиражем шість мільйонів. Книжка, в екранізації якої 2010 року зіграли Джулія Робертс і Гав'єр Бардем, присвячена тому, як жити після розлучення – і не занепадати духом та існувати, а відкривати заново світ і себе саму.
Елізабет Ґілберт, фото Vanity FairУ певному сенсі цьому ж присвячений новий роман Ґілберт "Місто дівчат". Його героїня – Вів’єн Морріс. На початку книжки ми знайомимося з нею, коли їй вже 90 років і вона вдається до спогадів про своє щасливе, вільне і повне пригод, сексуальне у тому числі, життя. Потрібно уточнити: основна дія починається 1940 року в Нью-Йорку, тобто задовго до сексуальної революції, але 19-річна (на той час) Вів’єн почувається вільно, крутить романи з чоловіками і зовсім не мріє вискочити заміж і зажити тихим поважним життям. Рефреном через книжку проходить ідея: можна бути вільною у будь-який час у будь-якій країні.
Якщо ви любите історії а-ля "Секс і місто" – світські, смішні і гламурні, то ви напевно проковтнете "Місто дівчат" протягом максимум двох-трьох вечорів, бо ця книжка справді як шампанське. Вів’єн виганяють з коледжу і вона переїжджає вчитися розуму до Нью-Йорка: тут, на Мангеттені, у її навіженої тітки Пег свій невеликий театр і дівчина поринає в богемні нью-йоркські будні. Будуть шалені вечірки в Сохо з подружками-акторками і численними чоловіками в дорогих костюмах, багато сексу, потім – війна і занепокоєння про брата, який піде воювати, закоханості і втрати. Свою героїню авторка наділяє розкішною рисою – почуттям гумору. Один з найкращих епізодів у книжці присвячений тому, як 19-річна Вів’єн втрачає цноту з поважним одруженим лікарем (у кінці глави він виявляється ветеринаром), який щосуботи о 10 ранку, за дві години до приходу пацієнтів, приймає у себе вдома молоденьких і красивих дівчат, для свого і їхнього задоволення. Таких смішних і живих моментів у книжці чимало.
У Ґілберт – чудовий літературний стиль. Вона починала як журналістка і довгі роки була колумністкою GQ, New York Times magazine, Allure, де відточила блискучий стиль, який так цінують у глянцевих журналах, – місткий, легкий, іронічний. Якщо найближчим часом у вас заплановане відрядження чи відпустка, візьміть книжку в літак – не пошкодуєте.
