RU UA

Журнал VOGUE

Підписатися
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь

Рух опору: як хутрова індустрія обстоює свої права

29 лютого 2020

У міру того, як усе більше брендів і ритейлерів класу люкс забороняють використання натурального хутра й екзотичної шкіри, запас «веганської» продукції збільшився на 258% у Великій Британії та США у 2019 році. У відповідь, хутрова індустрія просуває свій матеріал як стійкий і природний варіант, інвестуючи в загальногалузеві програми сертифікації та просвітницьку роботу.

Fendi весна-літо 2020 (фото: Jamie Stoker)

У 2019 році люксові бренди й ритейлери дезавуювали хутро. Prada, Phillip Lim, Farfetch і Macy's, серед інших, приєдналися до щораз більшої групи лідерів галузі (Chanel, Burberry і Net-a-Porter) у рішенні відмовитися від використання натурального хутра, і в деяких випадках, екзотичних шкір (крокодила і змії). У вересні 2019 року опитування 2000 жителів Великої Британії та США засвідчило, що дві третини дорослого населення Сполученого Королівства і 47% США вважають хутро неприйнятним матеріалом.

Естетично, однак, хутро не вийшло з моди. І ритейлери, і бренди пропонують споживачам альтернативи натуральної продукції у вигляді штучного хутра й «веганської» шкіри. За даними Euromonitor International, виробництво натурального й штучного хутра у 2019 році збільшилося на 120%, сягнувши сукупної вартості у 25 мільярдів доларів. Дані Edited засвідчують, що в усій Великій Британії та США кількість «веганських» товарів збільшилася на 258% в річному обчисленні, особливо в категоріях взуття, аксесуарів і верхнього одягу.

Fendi весна-літо 2020 (фото: Jamie Stoker)

Паралельно продажі натурального хутра знижувалися. Згідно з даними італійської компанії Associazione Italiana Pellicceria, роздрібні продажі скоротилися на 50% з 2006 року до приблизно 800 мільйонів євро у 2018 році. Консолідований чистий обіг фінського аукціонного дому Saga Furs за рік, що закінчився 31 жовтня 2018 року, становить 45,7 мільйона євро, на 13% менше в річному обчисленні. Згідно з наявними даними Fur Information Council of America, загальні роздрібні продажі хутра у світі у 2019 році становитимуть приблизно 22 мільярди євро, що є незначною часткою на ринку предметів розкоші в розмірі 281 мільярда євро.

Галузеві асоціації не вірять, що заборони або зміна громадської думки значно вплинули на продажі хутра. Замість цього вони вказують на економічні коливання, особливо в Китаї, який є одним з найбільших хутрових ринків. (За даними AIP, близько 80% італійського хутра експортують у Китай.) Але оскільки екологічні проблеми ростуть, хутровій промисловості доводиться захищатися. У відповідь на появу штучних альтернатив, хутрові асоціації затято просувають свій продукт як природний стійкий вибір в надії зруйнувати переконання, що альтернативні матеріали є свідомішим варіантом. Вони інформують клієнтів про вплив на довкілля штучних матеріалів, розповідають про добробут тварин.

 «Ми розуміємо, що споживачі вимагають більшої прозорості й дійсно піклуються про добробут тварин», — говорить Єспер Лауге Крістенсен, генеральний директор Kopenhagen Fur.

Просування хутра як стійкого матеріалу

Асоціації хутрової промисловості підкреслюють тривалий життєвий цикл матеріалу, той факт, що він є біорозкладним, і відсутність агресивних хімічних речовин під час його оброблення як доказ природної стійкості справжнього хутра. За словами Роберто Скарпелли, президента AIP, хутряний одяг здебільшого складається з води, солі й галуну (хімічна сполука). Інші небезпечніші речовини, зокрема формальдегід, барвники й вибільники, можуть використовувати під час фарбування шкір, але асоціації запевняють, що вплив мінімальний, порівнюючи з виробництвом штучного хутра, яке як і раніше найчастіше виготовляють із синтетичних матеріалів, як-от поліестер або модакрил.

Тваринництво порушує інші екологічні проблеми, зокрема, викиди парникових газів від кормів і гною. Крістенсен визнає, що промисловості потрібно знайти більш екологічний спосіб викиду СО2, додавши, що асоціація прагне довести викиди вуглекислого газу від звірівництва в Данії до нуля до 2025 року. (У липні уряд Данії погодив політичний план зі скорочення викидів парникових газів на 70% до 2030 року.) Для цього Kopenhagen Fur почав використовувати рослинні корми, як-от соєві боби, і відокремлювати гній для використання як добрива або для перетворення на енергію — методи, які вже використовують у сільському господарстві.

У пошуках прозорості

Разом з просуванням принципів сталого розвитку хутрова індустрія заявляє, що вона працює прозоро, розробляючи сертифікати з особливим акцентом на добробуті тварин. «На чому дійсно зосереджені споживачі, так це на справжній прозорості, що дає змогу ухвалювати обґрунтовані рішення, — говорить Сара Нідхем, менеджер з обміну знаннями в Центрі стійкої моди. — Уся індустрія має бути впевнена, що люди розуміють наслідки свого вибору».

Saga Furs здійснює сертифікацію Saga з 2005 року, програму, яка містить 31 критерій, що охоплюють здоров'я тварин, гігієну ферми, розведення і вплив на довкілля. Хутрові ферми, які перевірили сторонні й зовнішні інспекції, мають відповідати всім критеріям для отримання сертифіката, чинного впродовж одного року. Saga, яка ввела систему відстеження у свою сертифікацію з 2017 року, також розробляє трасування з використанням технології RFID, яка дасть змогу споживачам відновити шлях ланцюжка постачань хутряного виробу через сканування чипа за допомогою телефонів.

Фото Артура Елгорта для Vogue, 1978

Ще одним сертифікатом, який просуває галузь, є Welfur, що оцінює добробут ферм з розведення норок, лисиць і єнотів у Європі за чотирма принципами: гарне житло, харчування, здоров'я й належна поведінка. Сертифікація Saga, Welfur й аналогічні міжнародні сертифікати зі США, Росії, Канади й Намібії увійшли до FurMark, програми, яку розробила Міжнародна федерація хутра (IFF) та метою якої є забезпечення належної практики в усьому ланцюжку постачань, від хутрових ферм до ритейлерів. І LVMH, і Kering визнають сертифікат FurMark як такий, що заслуговує на довіру.

Але все це не зменшує скептицизму критиків. Виробництво натурального хутра «в корені недосконале й ніколи не зможе забезпечити тварин життєво потрібними умовами», — зазначає Клер Басс, виконавчий директор Humane Society International у Великій Британії, вказуючи на практику галузі з утримання тварин у клітках. У той час як традиційне сільське господарство почало відходити від системи акумуляторних батарей і використовувати схеми, які значуще оцінюють потреби й поведінку тварин (наприклад, плавання або копання), Басс не бачить, щоб хутрова промисловість робила те саме. «Вся їхня економічна модель ґрунтується на інтенсивному фермерському господарстві», — говорить вона.

Дослідження альтернатив

У США великі виробники м'яса, як-от Tyson Foods Inc., Perdue Farms і Cargill, вивчили альтернативи виробництву м'яса. Інвестуючи в стартапи, що досліджують м'ясо на клітинній основі або розробляють власні виробничі лінії на основі рослин, ці компанії орієнтують свій бізнес на майбутнє, якщо ці альтернативи стануть панівними. Подібного охоплення альтернативних досліджень у галузі виробництва хутра, яке не завдає шкоди тваринам, ще не придумали.

Скарпелла з AIP зазначає, що виявлення альтернативних натуральних продуктів недосяжне для асоціації, і додає, що інвестиції переважно спрямовані на зміцнення іміджу стійкості продукту. Кіт Каплан з FICA вважає, що за цією галуззю пильно стежить індустрія, але він не зміг підтвердити, чи були зроблені будь-які інвестиції. Метьюз із Saga каже, що проєкти обговорюють у хутровій індустрії, але вона відмовилася надати додаткову інформацію.

Kourken Pakchanian, Vogue, 1972

Диверсифікація виробництва може бути ускладнена для промисловості, яка прив'язана до вузькоспеціалізованих професій, як-от рільництво і перев'язування, і має набагато менші кошти, ніж м'ясна промисловість. Для порівняння, прибутки Tyson Foods у 2018 році становили 40 мільярдів доларів, тоді як загальний дохід від роздрібних продажів хутряних виробів у світі становить приблизно 24 мільярди доларів.

Тим часом розробник штучного хутра Ecopel недавно представив біохутро, створене для Stella McCartney. Робота Ecopel може зробити його більш відповідним для розвитку досягнень у виробництві натурального хутра, але обом сторонам галузі доведеться об'єднатися. «Якщо є зобов'язання пощадити тварин і створити нове бачення розкоші з використанням біохутра або переробленого хутра, ми ніколи не зможемо сказати ні», — говорить Арно Брунуа, менеджер зі зв'язків з громадськістю Ecopel.

Для споживачів зробити однозначний висновок про стійкість натурального і ненатурального хутра не так просто. У дослідженнях, які мають забезпечити більшу ясність, часто декларують протилежні вимоги залежно від розглядуваних змінних і від того, хто їх замовив: хутрові асоціації чи асоціації із захисту прав тварин. Басс заперечує заяви про сталий розвиток хутрової індустрії, покликаючись на дослідження, які виявили високий рівень формальдегіду, алкілфенолів й етоксилатів алкілфенолів в окремих зразках хутра.

Нідхем визнає складність присвоєння цим матеріалам знака екологічності й уважає, що, в кінцевому підсумку, споживачі й бренди мають засумніватися в потребі носити хутро загалом, чи то натуральне, чи то синтетичне або рослинне.

Текст: Annachiara Biondi

За матеріалами voguebusiness.com 

мех · сознательное потребление · сознательная мода · еко хутро · Sustainability ·

Ще в розділі Тенденції

Популярне