Модний контрафакт: хто купує китайські підробки
Підробки нового покоління дорого коштують і якісно виготовлені — а тому являють собою постійний головний біль для люксових брендів. Та з цим можна боротися.
Тема, що стала вірусною в китайському Weibo в останні тижні, стосувалася деяких онлайн-покупців, які придбали ремені Gucci у Vipshop, зареєстрованому на сервісі. Ремені коштували 2549 юанів (360 доларів). Але, як виявилося, це були не оригінальні аксесуари Gucci — їх ідентифікували як підробки, зроблені Dewu, іншим торговим майданчиком. Офіційні акаунти Vipshop на Weibo і Dewu опублікували заяви, у яких ішлося про те, що пояси оригінальні. Щоб підтвердити це, вони надали звіт Китайської групи сертифікації та інспекції (CCIC) в Гуандуні й Шанхаї, а також інші відповідні сертифікати продукту.
Але річ ось у чому — бренд Gucci опублікував заяву через свою офіційну службу підтримки клієнтів і фактично заявив, що може гарантувати справжність тільки тих продуктів, які придбано через офіційний вебсайт і Tmall International, і що він не надає жодних послуг аутентифікації.
Суперечки про контрафактні товари на китайських платформах електронної торгівлі — не новина, і склалася ціла культура навколо підробок і їхнього постійного поширення. Дослідження засвідчують: певна група молодих покупців повністю усвідомлює, що купує підробки. Для них придбання подібних товарів може бути найкоротшим шляхом до демонстративного споживання або просто засобом пожартувати над суспільством.
Якість підробок підвищилася, і це створює дедалі більше проблем для люксових брендів, які постійно намагаються протистояти цьому ринку. Один з виробників високоякісних підробок у неофіційному інтерв’ю китайському діловому виданню Yicai розповів про бездоганний продаж і виробничі процеси в контрафактній індустрії. "Ці фабрики спеціалізуються на виробництві сумок та одягу, а деякі навіть працюють у субпідряді з відомими брендами, тому для виробництва підробок використовують першокласні технології, — сказав він. — Якщо ви хочете виробляти високоякісні люксові підробки, чи то сумки, чи то одяг або що завгодно, ви можете це зробити. Просто якість виконаної роботи залежить від того, скільки ви готові витратити на виробництво".
Здебільшого в Китаї такі продукти збувають на онлайнових сервісах, як-от WeChat Moments, Weibo і Xiaohongshu. Іноді вони з’являються в асортименті на платформах електронної комерції, що запевняють: вони на 100% автентичні, наприклад у Vipshop або офлайнових елітних вінтажних крамницях.
Зазвичай виробники високоякісної контрафактної продукції отримують прибуток від 20 до 30 відсотків. Посередники продають товари за десяту частину вартості справжнього товару, що дає їм близько 100% прибутку. Для порівняння: агенти, які продають оригінальні продукти, зазвичай отримують 10% комісійних.
Підроблені товари популярні серед молодих китайців, але їх купують різні люди. Одна категорія споживачів має достатню купівельну спроможність, але робить покупки нерозважливо, купуючи і fast fashion товари, і предмети розкоші. Для них немає нічого надзвичайного в люксі. Вони готові платити великі гроші як за класику, так і за найвигадливіші нові моделі. Але іноді вони купуватимуть підробки, особливо якщо їх не цікавить якість оригінального дизайну.
Друга категорія — це найбільша група покупців підробок. У цих споживачів обмежена купівельна спроможність, але вони добре знайомі з брендами і їхніми продуктами. Більшість з таких покупців — молоді люди, нерідко студенти. Вони шукають впізнавані брендові моделі за найнижчою ціною.
Третю категорію споживачів просто обдурюють. Вони не збираються спеціально купувати підробки. Зазвичай це молоді користувачі Taobao, які скуповуються в інтернет-магазинах і вважають, що купують оригінали.
Китайська індустрія контрафактної продукції спершу орієнтувалася на спортивні бренди й моделі, які було нескладно відтворити. Такі компанії, як Air Jordan, Nike і adidas, одні з перших стали мішенню сірого ринку. Копії популярних кросівок, як і раніше, мають попит на таких платформах, як Tencent Qzone, де ціни на них можуть становити всього 100 юанів (близько 14 доларів США), що приваблює клієнтів-підлітків. В останні роки контрафактний ринок зосереджений на виробництві копій лейблів, як-от Anti Social Social Club, Vetements, Off-White і Supreme.
Пандемія ніяк не вплинула на ентузіазм китайського ринку підробок. Бренд люксового вуличного одягу Fear of God, підробки якого продаються через Taobao, став уніформою для китайських студентів. Такі бренди, як Ann Demeulemeester і Yamamoto Yohji, що рідко використовують яскравий брендинг і вигадливі дизайни, також часто підробляли.
Останнім часом більшість жінок через Taobao і Xiaohongshu полюють на туфлі з фірмовими бантами, усипаними кристалами, грузинського нішевого бренду Mach & Mach — попри мінімальну впізнаваність лейбла в Китаї. Виробник підроблених шкіряних челсі Bottega Veneta Lug додав до оригінального дизайну змійку, завдяки чому їх легше взувати. А відтак молоді блогери на Xiaohongshu навіть заявили, що репліка зручніша.
Крім легального переслідування, бренди мають низку можливостей, щоб боротися з підроблювачами. Вже нині спостерігається тенденція, коли люксові бренди прагнуть скоротити розрив у цінах між Китаєм і Європою і заохочують китайських споживачів купувати через офіційні крамниці, оминаючи послуги третьої сторони й унеможливлюючи ризик нарватися на підробку.
Інший варіант — розробити доступніші продукти або суббренди, залучаючи молодих покупців, які хочуть купувати оригінальні речі, але не мають достатньої купівельної спроможності в короткостроковій перспективі. Наприклад, так зробили Rick Owens з Rick Owens Drkshdw, Comme des Garçons з CDG Play і Maison Margiela з MM6.
Ще одна опція — розроблення пропозицій про перепродаж. Gucci, Burberry і Stella McCartney приєдналися до платформи перепродажу The RealReal. Швейцарський виробник годинників Richard Mille відкрив три вторинні бутики в Токіо, Сінгапурі та Лондоні. Американський бренд валіз Mark Cross продає свої не нові товари на офіційному сайті й у флагманській крамниці в Нью-Йорку.
Глобальне дослідження, проведене Boston Consulting Group (BCG) і Vestiaire Collective, свідчить про широку підтримку споживачів у разі купівлі не нових товарів безпосередньо в брендів. Приблизно 70% з 12 000 респондентів підтримали цю ідею, а 50% опитаних покупців уживаних товарів заявили, що придбали брендові товари за повну ціну. Сара Віллерсдорф, глобальна керівниця відділу розкоші BCG, каже, що споживачі, які купують старі товари, зазвичай сплачують повну ціну того ж бренду.
Нарешті, бренди можуть розробити ефективніші процеси, щоб запобігти суперечкам про оригінальність. За повідомленням Vogue Business, минулого року Марк Крос інвестував в копенгагенську технологічну компанію TrueTwins, щоб спорядити чипами свою чоловічу колекцію й у такий спосіб гарантувати оригінальність: планується додати їх і в старі товари для перепродажу. Дедалі більше брендів роблять те ж саме, і такий підхід напевне вирішив би недавню китайську суперечку з приводу ременів Gucci.
За матеріалами voguebusiness.com
