В його очах: інтерв'ю з фотографом Фредеріком Арандою

Портрет – один з найскладніших жанрів фотографії. Є тільки герой і фотограф, а результат залежить від тієї хімії, яка відбудеться між ними. Або не відбудеться. Фотограф Фредерік Аранда любить знімати саме портрети, які називає найчеснішим видом фотомистецтва. Цю чесність швейцарця, який зараз живе і працює в Британії, вже оцінили журнали Vogue, Vanity Fair, GQ і Esquire, а також бренди Cartier, Louis Vuitton і Harrods. Про те, як знімати знаменитостей, і що надихає його кожного дня, Аранда розповів vogue.ua.

Фредерік Аранда

Я ніколи не вивчав фотографію і не думаю, що тут потрібна спеціальна освіта. Замість цього я вчив японську мову в Оксфорді. Фотографію я відкрив для себе, коли почав знімати маму. Вона тоді переживала через розлучення і завдяки моїм кадрам знову зрозуміла, наскільки вона прекрасна. Поступово я почав вникати в технічні особливості зйомок портретів і в підсумку присвятив все своє життя цій справі.
 

Кітті Спенсер в об'єктиві Фредеріка Аранди

Портрет – мій улюблений жанр, який дає змогу тобі дивитися глибше. Щоразу це виклик, який я приймаю із задоволенням. Ще одна моя пристрасть – це груповий портрет, який вимагає більшої технічної підготовки і навичок.

Наприклад, мені пощастило знімати груповий портрет головних редакторів Vogue з різних країн – це був незабутній досвід. У мене було всього 15 хвилин на зйомку і ніякого фотошопу після цього. Фотографія відразу йшла до друку в одній з газет.

Редактори Vogue в об'єктиві Фредеріка Аранда

Досягти результату вдалося завдяки ретельній підготовці. Я зробив нариси, де зобразив, як повинні сидіти всі герої. І всі точно знали, що мають робити. Сумніваюся, що колись я розлюблю цей жанр – мені цікаво спостерігати за людьми, розкривати їх.

Нариси Фредеріка Аранди

Для мене знаменитості – це такі ж звичайні люди, які теж хочуть, щоб до них ставилися просто, без зайвого пієтету. Головне, мати концепцію зйомки, ідею. Тоді людина розслабляється і починає тобі довіряти. Я раджу мислити не просто хорошими картинками, а героєм.

Вів'єн Вествуд і Андреас Кронталер

Наприклад, якось ми домовилися з актором Ієном Маккелленом (зірка фільмів "Люди Ікс", "Володар перснів", "Хоббіт" – прим.ред.), і за сумісництвом моїм другом, зробити фотосесію. Я придумав, що він буде одягнений в порваний одяг. Кілька днів на eBay я шукав вінтажний трикотаж, потім вдома вечорами його деконструював. Маккеллену ідея сподобалася, в студію він прийшов розслаблений і налаштований на співпрацю. Однак під час зйомок він раптово вирішив, що задній фон теж стане чудовим одягом для нього. У підсумку він мав настільки монументальний вигляд в цій тканині, що подібного результату ніхто не очікував.

Ієн Маккеллен

Смішні речі трапляються постійно. Днями я викликав Uber, щоб їхати на зйомку, машина зупинилася, я поклав речі в багажник, сам сів на заднє сидіння, але раптово зрозумів, що це не таксі, а машина звичайної людини. Ми з водієм сміялися кілька хвилин від комічності ситуації, а він, уже літня людина, навіть і не знав, що таке Uber. Просто отримуйте задоволення від того, що робите, і ставтеся до всього з гумором.

Паоло Роверсі для мене – це поет світу фотографії. Він просто малює світлом, створює магічну картинку в кадрі, а кожне його фото хочеться розглядати в деталях. Ще мені подобається Занеле Мухолі, яка не просто хороший фотограф, а й художня активістка. У своїх роботах вона говорить про важливі речі, порушує проблеми своєї країни. Ціную цю чесність.

Звучатиме банально, але моїм найбільшим натхненням і є фотографія. Вона змушує мене прокидатися щоранку і хвилюватися, що де сьогодні я побачу через об'єктив, як складеться цей день. Думаю, що не зміг би в житті займатися чимось ще.
 

Фото: Фредерік Аранда