Капітан Омега: Рейнальд Ешліманн про мілленіалів і продаж годинників в Instagram
Капітан Омега
Рейнальд Ешліманн – СЕО годинникового бренду Omega – про мілленіалів, корпоративний музей і продаж годинників в Instagram.
Текст: Олексій Тарханов, "Ъ"
Рейнальд Ешліманн вже два роки стоїть біля керма знаменитої швейцарської годинникової марки Omega. Вперше ми зустрілися з ним в швейцарському Б'єні – місті, де розташована штаб-квартира Swatch Group. Було це одразу після його призначення. Мені здалося тоді, що він щасливий, але і стривожений, як хлопчик, який отримав в управління цілу шоколадну фабрику.
Працюючи в компанії, мій співрозмовник відповідав за міжнародний ринок. Коли став директором, Ешліманн проїхав по всьому світу, щоб зрозуміти, як жити далі. Omega ж не просто годинникова марка, ну а Swatch Group, якій Omega належить, – не просто промислова група. Це ціле сузір'я знаменитих брендів, яке зібрав у свою скарбничку старий Ніколас Гайєк. "Ніколас Великий" – так його називають в країні, яку він у свій час врятував від японського кварцу. Зараз компанією володіють його діти і внуки: Нік Гайєк, Найла Гайєк і її син Марк Гайек. У них в руках значна колекція: Breguet, Blancpain, Harry Winston, Longines, Swatch, Tissot, Rado, Glashütte Original – всіх не перелічити. І флагман цієї флотилії – якраз Omega. Кажуть, що вона забезпечує чверть доходів групи. Мало того, що це одна з двох в Swatch Group "марок-мільярдерів", що роблять мільярдні обороти (а таких в годинниковому світі всього п'ять), вона ще й найвідоміша: хто не знає годинника Джеймса Бонда або першого годинника, що опинився на Місяці?
Потім, щороку перетинаючись то в Базелі, на головному годинниковому ярмарку світу, то в Парижі, я міг спостерігати за тим, як Рейнальд Ешліманн все впевненіше і впевненіше "гне свою лінію". Разом з ним Omega починає працювати на нові покоління. Він не тільки звернувся до історії, почав свою роботу з чудового "музейного" триптиха "1957 Trilogy Limited Editions", до якого увійшли найвідоміші чоловічі моделі, що з'явилися 1957 року, – Seamaster 300, Railmaster і Speedmaster. Ешліманн зв'язався з інтернет-фанатами Omega, що об'єдналися в Instagram під хештегом #speedytuesday, і випустив разом з ними спеціальну модель Speedy Tuesday, миттєво продану в тому ж Instagram.
А минулого року в Б'єні відкрилися нові виробничі корпуси, спроектовані видатним японським архітектором Сігеру Баном. Годинник не зробиш за день. Створення моделі займає два-три роки, іноді і більше. Так що саме зараз марка стає такою, якою він хоче її бачити. Можливо, про це Рейнальд мріяв зі свого першого робочого дня в Omega 1996 року. "Цей день я пам'ятаю прекрасно, – каже він мені. – Літо, багато у відпустках, і в моєму повному розпорядженні музей Omega. Я провів в ньому весь день, з ранку до вечора. І сказав собі тоді: "Я прийшов в компанію з неймовірною історією. Як же мені пощастило!". З тих пір я це повторював не раз".
Фабричний музей, куди пускають не за квитком, і справді неймовірно надихає. Там є і перші моделі, які випустила в кінці XIX століття родина Брандт, творці марки, і "годинна скульптура" Сальвадора Далі, і місячний скафандр Ніла Армстронга з годинником Speedmaster, і навіть пістолет. Не той, з яким ходив Джеймс Бонд, теж знаменитий володар годинника Omega Seamaster, а той, з яким виходили на бігову доріжку судді: вже багато років Omega відповідає за хронометраж на Олімпійських іграх. Історія і справді неймовірна, головне тепер – не втратити її.
Якщо я назву 48-річного Ешліманна "молодим директором", мені засміються в обличчя мілленіали, які вважають, що люди стільки не живуть. Проте для швейцарських годинників, як відомо, сто років не термін, і попередник Рейнальда на посаді командира марки, Стівен Уркхарт, подав у відставку лише напередодні свого 70-річчя. Так ось Рейнальд – з самого нового покоління годинникових начальників, яке не любить відсиджуватися в своїх годинникових горах. Він здається франтом, носить вузькі костюми, любить кольорові краватки і навіть розповідає в інтерв'ю про те, яка чоловіча косметика краща. Він, як бачите, стежить за соціальними мережами і використовує будь-яку можливість налагодити відносини з молодими людьми. Ще б пак – це його майбутні клієнти. Ешліманн не ідеалізує мілленіалів, але і не боїться їх, як багато годинникарів, що переживають, чи не викинуть їх на смітник разом з годинником.
Він, навпаки, впевнений, що і в нові часи годинники будуть важливі для людей. Якщо говорити про нове електронне нашестя, Рейнальд цілком оптимістичний: "Коннектировані годинники мають вроджену ваду: вони не викликають емоцій. У них немає цінності, немає історії, вони занадто швидко змінюються". Ешліманн наводить як приклад айфони, які старіють протягом року. "Порівняйте з годинником, який залишається з вами на десятиліття. Ви можете носити годинник свого діда – хіба це не круто?"
З цього не випливає, проте, що Omega не повинна слідувати моді. Зараз мода на "справжнє". Годинники можуть і повинні залишатися впізнаваними і традиційними, але в тому, що стосується техніки, чим вони сучасніші і досконаліші, тим краще. "Нове покоління, – розповідає він мені, – це покоління людей, яке вміє ставити прямі запитання. Це покоління "Why?". Хто ти такий, яка твоя історія, твій бекграунд? І чому я повинен купити саме твій годинник?".
Omega завжди любила нововведення – недарма вона єдина з марок прийняла на озброєння "коаксіальний спуск" годинного генія Джорджа Деніелс, а зараз займається розробками механізмів, нечутливих до магнітних полів, або нового 18-каратного золота, більш міцного і досконалого, ніж традиційне. Не задовольняючись звичайною (до речі, дуже суворою) сертифікацією швейцарських хронометрів COSC, марка почала вдаватися до допомоги наукових лабораторій інституту METAS. А ще на Omega працюють незалежні дослідники та інженери всієї Swatch Group. Мало у кого – навіть в Швейцарії – є поєднання такого художнього, технічного і наукового потенціалу. Все це Ешліманн готовий повторювати мені під час кожної зустрічі, доводячи, що його годинники не тільки найкрасивіші, але і найдосконаліші на ринку.
У нього, на щастя, є можливість постійно тестувати свої погляди на молоді. Власні діти довели йому, що час наручних годинників не минув: "Моя донька носить рожеві Flic Flac, як і всі дівчатка. А у сина – Swatch Sistem51, тому, що цей годинник – справжній сплав технологій і зовнішніх характеристик Swatch. Я впевнений, що попереду у них і Omega: до них потрібно дорости. Але головне – вони носять годинники постійно, вони живуть з ними. Ніякі смартфони їх не замінять".
