VOGUE UA CONFERENCE

Маршрут побудований: Ольга Сушко про місця, куди готова повернутися знов

13 березня 2018

Ольга Сушко вибрала п'ять місць для подорожей, куди готова повернути ще не раз, і рекомендує включити їх у план найближчих поїздок.

Готель – Coqui Coqui

Готель Coqui Coqui в місті Вальядолід на південно-східному узбережжі Юкатан розташований в старому розрослому пальмовому саду, пишно розквітлому навіть за мірками екологічно зеленої Мексики. В будівлі XVI століття з великими вікнами та інтер'єром, що нагадує постійну експозицію недорогого музею зі збором екзотичної еклектики, всього один номер.

Бутик-готель Coqui Coqui в Вальядоліді – це розкішний колоніальний маєток із зеленим садом

Набір всіляких східних, європейських і північноамериканських примх, чудасій і деталей збирали власники Coqui Coqui - аргентинець Ніколя Мальвіль і його дружина італійка Франческа Бонато. Свою пристрасть до красивих речей вони перетворили на прибутковий бізнес. Сьогодні в їхньому володінні шість бутик-готелів: один - на острові Бора-Бора в Тихому океані і п'ять в Мексиці - в Тулумі, Меріді, Вальядоліді, Іcамале і Кобе. Ланцюжок мексиканських готелів - ідеальний маршрут подорожі по Юкатані. При кожному готелі - парфумерна крамниця з однойменними парфумами, шоколадом і кавою.

У Coqui Coqui роблять фірмовий шоколад і каву з найкращих мексиканських зерен

Місто Ісамаль обов'язкове до відвідин під час подорожі по Юкатану. В ньому є готель Coqui Coqui на кілька кімнат
Місто - Венеція

Венеція - найдивніший у світі міський простір, де немає ні машин, ні вулиць як таких: лиш якісь провулки-закутки, звідкись виникають площі, канали і канальці. Бродити тут можна цілий день, довіряючи хіба що своїм внутрішнім орієнтирам.

Уздовж Гранд-каналу стоять сорок палаців головних аристократичних родин Венеції. В це музейне, а тому не надто зручне місто мандрівники повертаються, немов дали якусь клятву

Без них не знайдеться ні той маленький барчик Al Merca, куди можна забігти на келих франчакорти, що бадьорить, ні навіть Harry's Bar, в якому влітку не проштовхнутися, а ранньою весною можна спокійно поговорити з барменом про рецептуру «Белліні» - тоді він розповість всю правду про сорти персиків (тільки білі) і пропорції пюре в них та ігристого вина (обов'язково один до трьох). У Венеції, як і в інших туристичних містах світу, треба знати місця - недорогі та прекрасні, переважно в найзаплутанішій частині міста, що за мостом Ріальто. Лангустини, смажені на брускеттах, які подають в таких місцях і ніде більше, - неймовірно смачна річ.

Ресторан – Fäviken

До шведського ресторану Fäviken потрібно приїжджати влітку. Тут, на мисливському хуторі, недалеко від полярного кола, все схоже на дитинство, - але не на те, яке було, а яким воно могло б бути. Рестораном завідує великий шведський шеф Магнус Нільсон.

Магнус Нільсон займається рестораном Fäviken з 2008 року

Сувідів тут немає, як немає дегідраторів та інших гаджетів, здатних зробити кольоровий дим, піну з трав або камінь зі смаком картоплі. Нема фокусів з сухим льодом і модними текстурами - жодних гастрономічних вистав. Тільки справжня їжа, яка росте тут же, поруч, навіть в тих місцях, де не підозрюєш її знайти.

Одна із знакових страв ресторану - гребінці в мушлях на гілках ялівцю. Іноді Магнус сам їздить за ними до моря та привозить на вечерю

Ресторан Fäviken знаходиться на території мисливського хутора

Місто – Лісабон

У Лісабоні немає великих музеїв, заради яких варто було б летіти п'ять годин на літаку. Коли дивишся на місто з пагорба або зі стін фортеці Сан-Жоржі, панорамі не вистачає куполів. Жодного культурного шоку, але саме ця обставина й тішить найбільше, як тільки перестаєш намагатися бути культурно шокованим. Блукати безцільно, сидіти в кафе, слухати вітер з річки Тежу, вечеряти в численних наївних ресторанах.

Приезжать в Лиссабон можно бесконечно: в этом городе уютно в любое время года

Ввечері на балконі слід випити портвейну. Місяць буде тягнути океан на собі, та на кілька хвилин виникне відчуття, ніби знайшов своє місце в житті. Десятирічний портвейн з пляшки слід наливати обережно: на дні може бути осад.

Ресторан – Reale

Reale в горах Абруццо в містечку Кастель-ді-Сангро - один з кращих італійських ресторанів. Шеф Reale Ніко Роміта - самоучка з трьома мішленівськими зірками та репутацією одного з найцікавіших кухарів сучасної Італії, генеральний менеджер - його сестра Христина Роміто.

Христина й Ніко Роміто навпроти готелю Casadonna, яким керують з 2000 року

Під її керівництвом будівлю монастиря XVI століття переобладнали на готель Casadonna на шість номерів. Тут же виноградники, сад з фруктовими деревами та дикими травами та кулінарна академія Niko Romito Formazione.

В основі страв ресторану Reale – завжди найпростіші інгредієнти, на кшталт кавуна й помідорів

путешествия ·

Ще в розділі Подорожі

Популярне