Поділитися

Яким є дім Фариди Хельфи – улюбленої моделі Жан-Поля Готьє і Аззедіна Алаї

У паризькому будинку акторки Фариди Хельфи, таунхаусі позаминулого століття, – езотеричний мікс африканської скульптури, шедеврів модернізму і робіт старих французьких майстрів.

Фарида Хельфа у своєму паризькому будинку на сходах, які спроєктував друг сім'ї Філіп Старк. На стіні – картина "Морфіністки" пензля Жоржа Моро

Свій перший дім Фарида Хельфа придбала всього 2,5 роки тому. Все життя 59-річна французько-алжирська модель, акторка і режисерка, що стала відомою в 1980-х завдяки дизайнерам Жан-Полю Готьє і Аззедіну Алаї, жила в квартирах – і переїзд у чотириповерховий будинок XIX століття в респектабельному 16-му окрузі Парижа став для неї справжнім потрясінням. "Я знаю, звучить дивно, але я два роки звикала до будинку, – згадує вона. – Оточенню ти, звісно, розповідаєш, що обожнюєш його. А насправді спочатку боїшся залишатися там сама. Згодом я його полюбила і зараз ні за що не погодилася б повернутися до життя в квартирі. Тому вуаля!".

На щастя, Фариді і її чоловікові Анрі Сейду не довелося займатися облаштуванням житла самотужки: їм допоміг сам Філіп Старк, який змінив його до невпізнання. "З Філіпом нас пов'язує багаторічна дружба, – розповідає Хельфа. – Він добре нас знає і одразу зрозумів, чого ми хочемо". Старк дав розпорядження знести стіни на кожному поверсі, так збільшив простір, а старі сходи замінив на нову, білосніжну гвинтову конструкцію зі сходами з дуба, що оперізує центр будинку по спіралі. "Сходи насправді визначили архітектуру приміщення", – каже Хельфа. Іншою структурною домінантою стала скляна прибудова, яка веде до кухні на цокольному поверсі. "Найкраща ідея Філіпа – веранда, яка веде у сад".

Внутрішній дворик. "Тут, як у селі, звучить спів птахів – у Парижі це справжня розкіш", – каже Фарида

На противагу розкішному екстер'єру, в основі інтер'єру – простота. Пофарбовані в білий колір стіни відтіняють дубова підлога з широких дощок і склепінчаста стеля. У центрі уваги – видатна колекція предметів мистецтва, зібрана подружжям. "О, картини? – Хельфа киває в бік приголомшливої колекції живопису старих майстрів і сучасних африканських художників, африканських статуеток і старовинних артефактів. – Це до Анрі".

Анрі Сейду, батько акторки Леи Сейду та стилістки Каміль Сейду, очолює телекомунікаційну компанію Parrot і є співзасновником бренду Christian Louboutin. Свою колекцію живопису старих майстрів, сучасників Франсуа Жерара і Гіацинта Ріго, і меблів ХХ століття авторства Жана Роєра, Жана Пруве і Шарлотти Перріан, він почав збирати ще коли був підлітком. "Щовихідних Анрі вирушає у Drouot (паризький аукціонний дім), популярне сьогодні місце серед любителів мистецтва. Однак вперше він потрапив туди в 1990-х і тому багато робіт придбав за безцінь, адже тоді вони ще не були затребуваними", – розповідає Хельфа.

У властивій їй іронічній манері Фарида зізнається, що до переїзду в цей будинок воліла дещо порожній простір. "Мені завжди подобалися білі, порожні, як у лабораторії, стіни", – згадує акторка з усмішкою. Однак розвішувала картини вона сама. "У той момент я була вільною, тому мені і довірили таку відповідальну справу, – сміється вона. – Спочатку я почувалася некомфортно під поглядами всіх цих портретів, а потім це минуло. І зараз мені подобається, що в будинку стільки полотен: їх можна розглядати годинами і щоразу знаходити щось нове".

У вітальні для прийомів один з двох диванів Jelly Pea Індії Мадави розміщений біля столика роботи Гі де Ружмона з Galerie du Passage П'єра Пассбона. Стіни кімнати обвішані полотнами, серед яких (зліва направо): "Портрет актора Франсуа-Рене Моле" Етьєна Обрі, етюд з життя "Дядечко Том" пензля Томаса Юінса і "Смерть дружини Дарія" Луї Жан-Франсуа Лагрене. Під ними на буфеті стоїть скульптура Жермена Рішьє Untitled (близько 1945 року)

Хельфа народилася в багатодітній алжирській сім'ї строгих правил і росла в передмісті Ліона. У свої 16 вона втекла до Парижа. Висока брюнетка з приголомшливою копицею кучерявого волосся спочатку працювала швейцаром у знаменитому нічному клубі Le Palace та знімала на двох житло з Крістіаном Лубутеном, пізніше – моделлю у Жан-Поля Готьє, тоді у Тьєррі Мюґлера і Аззедіна Алаї. Фарида – перша арабська жінка, що пробилася в модну індустрію Заходу. Яскраві риси і по-хлоп'ячому незграбна фігура привернули увагу фотографів, серед яких були Гельмут Ньютон, П'єр і Жиль, а також Жан-Поль Гуд, що відобразив у 1980-х зворушливий і кумедний тандем Алаї і Хельфи.

Про коріння акторки нагадують роботи французького художника алжирського походження Аделя Абдессемеда, проте її улюблениця – фігурка Сехмет, давньоєгипетської богині-войовниці з головою левиці. Поруч розмістилися два чималі полотна: портрет Йоахима-Наполеона Мюрата пензля Франсуа Жерара і картина невідомого автора, на якій зображений кролик з парасолькою, що стоїть на задніх лапах. "Ти ніби живеш в музеї, але без наглядачів: тут все можна помацати", – каже Фарида.

Колекція поміщених у рамки малюнків Жан-Поля Гуда, серед яких портрети Фаріди і Аззедіна Алаї

Особлива гордість господині – колекція сучасного африканського мистецтва. Той, хто в Instagram стежить за насиченим життям акторки, регулярно бачить її на виставках художників з Африки. "Африканське мистецтво вкрай важливе і значуще. Я дуже люблю Шері Самбу – це один з найкращих його представників. Мені подобаються роботи Георга Лілангі, Моке і меблі Гонсало Мабунди. І мені вдалося поєднати в інтер'єрі сучасну африканську скульптуру з артефактами з Стародавньої Греції та живописом XVIII століття, – розповідає вона. – Поєднання таких різних об'єктів і створює незвичну атмосферу дому".

Модні трофеї Хельфи зберігаються в приголомшливому гардеробі: справжньому архіві з дзеркалами на всю стіну, елементи якого ковзають за допомогою маховика. "Анрі придумав організувати гардероб за подобою музейного сховища, – розповідає Фарида. – Я так довго працювала в модній індустрії, що у мене накопичилася тонна одягу. У такому вигляді значно простіше все це зберігати". Незліченні вбрання Haute Couture, які протягом довгих років Фариді дарували Готьє, Алая та Ів Сен-Лоран, зберігаються в окремому приміщенні поза домом. "А тут зібраний одяг на кожен день. Дуже зручно бачити весь одразу, інакше постійно одягаєшся в один і той самий".

Кар'єра Хельфи варта захоплення: вона очолювала fashion-бізнес Алаї, керувала лінією от-кутюр Готьє, стала обличчям Schiaparelli, коли бренд викупив Дієґо Делла Валле. Фарида знялася в 17 фільмах і сама виступила режисером кількох документальних стрічок – про Готьє, Лубутена і Ніколя Саркозі, з дружиною якого підтримує дружні відносини. Ще в її фільмографії є дві стрічки – про жінок і молодь Близького Сходу. А тепер вона готується розповісти світу захопливу історію власного життя.

У кабінеті чоловіка Фариди, Анрі Сейду зібрані предмети мистецтва з усього світу. Тут же перебуває і колекція дерев'яних моделей аеропланів, яку Сейду збирає з дитинства

Хельфа дотримується одного планування дня: встає о пів на шосту і починає день на біговій доріжці в домашньому залі. Каже: "Раніше я виходила на пробіжку на вулицю в непроглядній пітьмі, але вдома це робити значно комфортніше". Щоранку Фарида, завзята читачка, влаштовується з електронною книжкою в улюбленому кріслі авторства Бандіа Камари, яке в родині називають "африканським троном". Потім працює у своїй спальні за дерев'яним столом Шарлотти Перріан, "заваленим усякою всячиною". Замість покривала на ліжку – розмальований батик, який їй з Дакара привезла господиня одного паризького бутика. "Вона зателефонувала мені просто з ринку, – згадує Фарида, – і я змогла вибрати тканину до смаку". Ліжко стоїть біля стіни, над нею – збори домашніх божків, у компанію яких потрапив золотий Будда. Над ними – полотно Луї Жан-Франсуа Лагрене в позолоченій рамі. Цей еклектичний ансамбль – квінтесенція унікального стилю житла.

Вечорами на кухні до подружжя приєднуються дорослі сини-студенти – 24-річний Ісмаель і 21-річний Омер, – і всі разом вони приймають приятелів. Готує зазвичай Сейду. "Він обожнює готувати, і це прекрасно, бо я кухню ненавиджу. Я огидно готую! – сміється Фарида. І підсумовує з ніжністю: Ми облаштували цей дім разом. Це не надмодний інтер'єр, придуманий кимось чужим, – ми вклали в нього душу. І це одразу відчувається".