Портрет нації: фотопортрети 100-річної давнини відомих та пересічних киянок

Пишне, зібране у вузли волосся, стрункі талії, сповнені роздумів очі – такий вигляд мали киянки 100 років тому. Чи багато змінилося? – І так, і ні. За підтримки Музею історії міста Києва публікуємо серію фотопортретів киянок, які датуються сотнею, а подекуди – й більше років тому. 

У 1873 році в Києві відкрився фотосалон, який для столиці вважався таким же важливим, як легендарна Studio Harcourt для Парижа. Його відкрив майстерний фотохудожник Висоцький, родом з Волині. Портрет від Висоцького був справою честі для столичних модниць, як сьогодні – фото від Романа Горбуна чи Антона Кулаковського. Фотосалон розміщувався розі Хрещатику та Лютеранській (будинок згорів у 1941 році, під час війни). Чи не половина всіх світлин Києва наприкінці XIX ст. припадала на ательє Висоцького. 

Фото з ательє Висоцького

Згодом він здобув чин придворного фотографа Її Імператорської Величності Великої княгині Олександри Петрівни (дружини Великого князя Миколи Миколайовича, засновниці Покровського жіночого монастиря в Києві). Авторству фотомитця належить знамените фото Лесі Українки в народному вбранні, а також фото Івана Франка з дружиною Ольгою Хоружинською. 

Аріадна Шлейфер була дочкою відомого київського архітектора, банкіра Георгія Шлейфера, який започаткував у Києві артезіанське водопостачання, збудував Синагогу Бродського, а в співавторстві з Брадтманом та Городецьким – готель «Континенталь» та Київський театр ім. Івана Франка, де пожиттєво мав особисту ложу.

О. Мурашко «Портрет Г. П. Шлейфера. НАМУ

Саме він – та людина, що розбудовувала один з найкращих кварталів Києва – вулиці Городецького, Заньковецької, Ольгинську. Колись цей квартал городяни називали «київським Парижем». На жаль, більшість будівель Шлейфера не вціліли.

Шлейфер Г. П. Поч. XX ст. Один з портретів Шлейфера авторства Мурашка є в Музеї Історії міста Києва

Донька архітектора Аріадна з братом Георгієм мешкали в Києві, а потім емігрували до Європи.

Дружина архітектора Г. Шлейфера. Кін. ХІХ ст.

У 1926 році від імені матері вони подарували історичному музею ім. Т. Шевченка 22 картини з колекції батька. 

На фото киянок сторічної давнини цікаво роздивлятися не тільки деталі вбрання, а й предмети побуту, якщо вони потрапляли в кадр. У галереї нижче можна побачити фото дівчини в традиційному українському строї. Це було доброю традицією киян: дбайливо зберігати автентичне українське вбрання та робити фотопортрети в ньому час від часу. До речі, сучасні етнографи й мистецтвознавці радять поводитися зі старовинними вишиванками так само делікатно: берегти, щоб передати в спадок. 

1 / 17

2 / 17

3 / 17

4 / 17

5 / 17Ольга Андріївна Дзегановська, одна з перших жінок-лікарів

6 / 17Гімназистка Фундуклеївської гімназії майбутня медикиня, Маня

7 / 17Олександра Деревянко, 1913 р. Жителька Подолу, донька відомого іконописця Дерев"янка

8 / 17Дівчина з парасолею.1900 р.

9 / 17Киянка. 1889 р.

10 / 17Киянка. 1890-ті рр.

11 / 17Мадам Оскорко, дружина відомого кравця, фотохудожника Оскорко

12 / 17О.В.Фіалковська (праворуч). 1916 р. Ольга Фіалковська була науковицею АН України, дружиною Федіра Белянкіна, вченого у галузі міцності матеріалів та інженерних конструкцій, академіка АН України

13 / 17Ольга Андріївна Дзегановська

14 / 17Марфа Іванівна Пастушенко, дружина коваля, Поділ, 1898 р. Жила на вул. Чернечій (після 50-х – Чернечий провулок), що первісно починався між будинками № 64 та 66 по Костянтинівській вулиці до до Набережно-Лугової вулиці між будинками № 23 та 25

15 / 17Слухачка Вищих жіночих курсів. 1910-і рр.

16 / 17Невідома. Фотопортрет зроблений в ател'є Висоцького наприкінці ХІХ-поч.ХХ ст. Звертають на себе увагу зачіска, одяг, гофровані деталі оздоблення

17 / 17

Дякуємо за допомогу у створенні матеріалу Ользі Друг  — історикині, письменниці, авторці книжок «Вулицями старого Києва», «Від війта — до мера», «Особняки Києва» (у співавторстві), яка очолює відділ «Київ другої половини XVII ст. — лютий 1917 р.» Музею історії міста Києва.