Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь

Ніч, яка змінила все: про походження гей-прайдів

27 червня 2019

У червні 2019 року виповнюється 50 років з дня початку Стоунволлських заворушень – серії акцій протесту, що стали каталізатором руху за громадянські права сексуальних меншин у Сполучених Штатах. У річницю бунту розповідаємо, що слід знати про дату, яку вважають днем зародження сучасного руху за права ЛГБТК+ спільноти.
 

Нью-Йорк, 1994

Гей-прайд – акція, яка демонструє існування в суспільстві сексуальних меншин, підтримує толерантне ставлення до них і бореться за громадянське рівноправ'я для всіх незалежно від орієнтації чи гендерної ідентичності. Парад сам по собі є визнанням боротьби, з якою зіткнулися члени спільноти, і проблем, з якими вони продовжують мати справу донині. Незважаючи на зростання обізнаності суспільства в цих питаннях, дискримінація не припиняється. Тому паради і марші за права сексуальних меншин демонструють здатність долати душевний біль, боротися і прагнути жити без страху.

Сьогодні гей-паради відомі не тільки гаслами на захист ЛГБТ-спільноти, а й яскравими кольорами та сміливими вбраннями. Однак, перш ніж виникли такий настрій і такі тенденції, минуло багато років і сталося чимало трагічних подій.

Christopher Street Gay Liberation Day, Нью-Йорк, 1971

У ніч з 27 на 28 червня 1969 року поліція влаштувала облаву в Stonewall Inn, гей-барі в районі Грінвіч-Віллидж у Нью-Йорку. На відміну від багатьох попередніх рейдів, які сталися в установі на Крістофер-стрит, цей спонукав відвідувачів бару на боротьбу у відповідь. Опір поліцейському свавіллю, який увійшов в історію як Стоунволлські бунти, вважається іскрою, яка запалила сучасний рух за права ЛГБТ.

Історик Девід Картер одного разу сказав, що ці бунти «були для гей-руху тим, чим падіння Бастилії стало для початку Великої французької революції». Гнів і розчарування накопичувалися протягом десятиліть, адже члени спільноти постійно страждали від системної ненависті і пригнічення: їх шантажували, судили, запроторювали до в'язниці, вбивали і піддавали лоботомії за те, що називали «сексуальним збоченням» і «психічним розладом».

Гей-прайд, Нью-Йорк, 1974

Зіткнення в Stonewall Inn переросло в багатоденні масові протести і заворушення. Протягом декількох тижнів організувалися групи активістів. За півроку в Нью-Йорку сформували дві правозахисні гей-організації, заснували три газети для підтримки прав сексуальних меншин. А рік потому, в річницю рейду, відбувся перший марш на честь тих, хто влаштував заворушення. Так, 1970 року зародився День визволення Крістофер-стрит – The Christopher Street Liberation Day (CSLD). Люди стікалися з усього міста, марш прямував від Грінвіч-Віллиджа до Центрального парку. 2010 року його учасник опублікував у The Village Voice розповідь-спогад, де підкреслив, що в той день «не було ні хлопців в плавках, ні музики». Замість цього учасники маршу йшли вперед і скандували: «Say it clear, say it loud. Gay is good, gay is proud».

Бостон, 1977

Такі ж марші 1970 року відбулися в Лос-Анджелесі, Чикаго і Сан-Франциско. Причому Лос-Анджелес був єдиним містом, де захід санкціонувала влада як справжній парад. Разом з цим статусом організатори заходів отримали дозвіл закрити вулиці на маршруті. А вже 1974-го, всього чотири роки по тому, парад у Лос-Анджелесі додав фестивальну складову.

За даними The Washington Post, марш почав називатися «прайдом» приблизно в середині 1970-х років, свою назву отримав від абревіатури організації із захисту прав геїв під назвою Personal Rights in Defense and Education (PRIDE). З тих пір розмах святкувань тільки посилювався, навіть якщо антидискримінаційне законодавство не поспішало їх підтримувати.

1983

У кінці 1970-х з'явився і перший веселковий прапор – символ ЛГБТ-спільноти. Спочатку таким символом був рожевий трикутник, але оскільки його застосовували в нацистській Німеччині для позначення «сексуальних збоченців», багато сприймали його зі змішаними почуттями. Художник Гілберт Бейкер створив перший райдужний прапор для маршу в Сан-Франциско. Спочатку в його версії було вісім смуг, і це означало, що кожна з них представляє один з аспектів ідентичності геїв: яскраво-рожевий для сексу, червоний для життя, помаранчевий для зцілення, жовтий для сонячного світла, зелений для природи, бірюзовий для мистецтва, індиго для гармонії і фіолетовий для духу. Сьогодні веселкові прапори є найбільш поширеним атрибутом прайд-парадів, а крім того, учасники часто носять яскравий одяг, що поєднує якомога більше різних кольорів.

Гей-прайд, Вашингтон, 1993

В Європі гей-прайди почали проводити дещо пізніше: перша демонстрація в Лондоні відбулася 1970 року, в Парижі – 1971 року, в Берліні – 1979-го. З року в рік розширювалася географія маршів і росли їхні масштаби Так, 2015 року прайд у Нью-Йорку зібрав близько 1,6 мільйона людей. З 2016-го CBS News повідомили, що до учасників маршу приєдналися близько 2 мільйонів глядачів. А цього року організатори очікують, що більше 3 мільйонів осіб візьмуть участь у заходах World Pride в Нью-Йорку. І хоча з часів першого маршу зовнішній вигляд і масштаби прайду змінилися, його головна мета залишається колишньою – захист прав ЛГБТ-спільноти.

Ще в розділі Lifestyle

Популярне