Кожному своє: ефективні техніки продуктивності для віддаленої роботи

Досвідчений ви фрилансер чи патріот роботи в офісі, вимушено відряджений працювати з дому, не хвилюйтеся: навіть в найідеальніших умовах робочий настрій має властивість зникати, віддаючи прокрастинації душу й тіло. Vogue.ua зібрав найефективніші техніки, які допоможуть працювати продуктивно і в насолоду.

Метод, який не має нічого спільного з томатом, здобув популярність завдяки своєму винахідникові Франческо Чірілло, що відкрив цю техніку продуктивності у 80-х і видав кілька книг на тему у 2009 і 2018 роках. В основі методу «помідора» лежить циклічне фокусування на роботі, у чому допоможе звичайний таймер. Класичне застосування методу має такий вигляд: ставите таймер на 25 хвилин і працюєте, ні на що не відвертаючи уваги. Потім робите перерву на 3-5 хвилин і працюєте далі 25 хвилин. Після чотирьох підходів робите тривалу перерву від 15 до 30 хвилин. Залежно від серйозності роботи й власних відчуттів, метод можна змінювати під себе: наприклад, працювати 60 хвилин, а після відразу робити 15-хвилинну перерву. Тут головне циклічність (щоб не засиджуватися за роботою від світанку до заходу сонця, а розбивати її на кілька тимчасових сетів), наявність таймера й посидючість (щоб не відвертатися на зовнішні й внутрішні подразники).

Для застосування цієї техніки не потрібно нічого, крім сили волі й наявності завдання. Звучить просто, але насправді відкладання важливих справ до ліпших часів — гріх і тільки. Отже, у чому ж суть? Коли є складне питання, яке обов’язково потрібно вирішити, найважче почати щось робити. В основі цього методу лежить порада починати з малого — зробити хоч щось, що наблизить вас до вирішення (навіть якщо це зовсім маленька дія, яка потребує п’яти хвилин). Головне, не знецінювати своїх зусиль, а продовжувати. Усе ж краще щось, ніж зовсім нічого. Далі — більше.

Найзрозуміліший метод нагадує про те, що людина, в принципі, з народження звикає жити за розкладом. Складність у тому, що в дитинстві розпорядок дня часто є відповідальністю батьків, а в дорослому віці людина стикається віч-на-віч з потребою створювати й дотримувати розклад самостійно. Якщо ви зараховуєте себе до тих, хто легко живе годинами, успішно підлаштовуючи під них і реченці, і перерву на обід, то цей метод — ваш порятунок. Найефективнішим є розклад, що починається з пробудження й ранкової рутини, а закінчується часом відбою. У денний розклад також можна внести прийняття їжі, п’ятнадцятихвилинки для короткого відпочинку й плани на вечір, які можуть стати додатковою мотивацією для виконання роботи в строк.

Для цієї техніки продуктивності характерне визначення трьох важливих справ на день. Водночас завдання обов’язково мають відрізнятися важливістю й складністю виконання. Перше місце посідає найважливіше й найскладніше завдання, яке буде в явному пріоритеті, порівнюючи з іншими двома. Друге місце отримує справа, на яку потрібно вже менше ресурсу, але потреба її виконання все ж важлива. Третє місце належить завданню, яке досить легко виконати, але відклавши його «на завтра» страшного нічого не станеться. Завдяки цій техніці вдається вгамувати хаос в голові, визначивши пріоритети, а виконавши внаслідок тільки найважливішу справу — відчувати себе максимально ефективним. Правильне визначення пріоритетів допомагає встигати більше, менше втомлюватися й звільняти час для форс-мажорів або відпочинку.

Коли справ сила-силенна, все важливе, а працювати над усім одночасно не виходить, на допомогу приходить досить просте рішення надавати кожному робочому завданню по 60 хвилин (або іншу зручну вам кількість часу). З одного боку, ця техніка продуктивності поєднує в собі всі наведені вище методи, але також дає змогу тримати виконання декількох завдань на одному рівні й сприяє відчуттю всемогутності, ніби виходить робити кілька речей одночасно. Ця техніка підійде як у разі наявності відразу декількох реченців, так і за вродженого бажання частіше міняти заняття, уникаючи рутини.