VOGUE UA CONFERENCE 2019EARLY BIRDS PRICE! До 31 серпня
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь

Говорити як Цицерон: кілька правил ораторської майстерності

25 липня 2019

Vogue.ua побував в Академії ДТЕК на тренінгу з мистецтва ораторської майстерності Олександра Зайоми – і ділиться головними інсайтами.

Жести

Жести, що супроводжують будь-яку промову, завжди на благо. Вони оживляють картинку, підтримують увагу слухачів, дають потрібне емоційне забарвлення навіть найбільш нейтральній і безликій інформації. Слід мати на увазі кілька правил: жести повинні бути відкритими. Якщо зовсім просто – пахви не повинні бути затиснуті. Чим більша аудиторія, тим вища і ширша може бути жестикуляція. Ще одне правило: жест не повинен бути уривчастим і наче сором'язливим. Можна затримати жест, аби донести певну думку до співрозмовників. Ну і, звичайно, жести мають бути доречними – тобто відповідати духу і змісту промови (презентації, виступу, доповіді).

Жести бувають різними: вказівними (причому вказувати можна і рукою, і поглядом), образотворчими (як ті, якими зображують пісочний годинник), ритмічними (наприклад, кілька різких рухів ребром долоні) і ще багато різних. Дуже виразна жестикуляція – у Барака Обами. Саме його виступи радять дивитися тренери з ораторської майстерності.

Тим, хто не звик жестикулювати, спершу здається, що рухи руками мають дивний і неприродній вигляд. "У книжці "Генії і аутсайдери", – каже Олександр, – є теорія про те, що опанувати будь-яку майстерність можна, якщо займатися нею 10 тисяч годин. Тому такою важливою є практика". Щоб натренувати жестикуляцію, можна гратися з друзями: одне і те ж речення (перше-ліпше, сайт vogue.ua – на допомогу) вимовляти з різною інтонацією – і різними смисловими наголосами. Ось буквально, беріть будь-який заголовок матеріалу – і спробуйте прожестикулювати його.

Зоровий контакт

Часта помилка промовців – вести мовлення в порожнечу, звертатися внутрішнім поглядом до "палацу розуму". Це провальна тактика: аудиторії важливо розуміти, що перед нею жива людина, яка не просто бубонить собі під ніс або веде нескінченний монолог, а спікер, який ділиться своїми думками і знахідками просто тут і зараз.

Для цього потрібно дивитися в очі слухачам: і тим, хто на задніх рядах, і тим, хто з різних флангів. Часто налагодити зоровий контакт допомагають питання до залу.

Еееее....

Хтось називає їх "словами-паразитами", хтось – "атавістичними звуками". Це ті тривалі "емммм", "ммм", "еееее" і всякого роду "ось", які люди використовують, щоб заповнити паузи при побудові фраз. "Нічого страшного не буде, – каже Олександр, – якщо на обдумування питання або формулювання спікер візьме невеликий тайм-аут. Часто це не просто сприймається нормально, але ще і викликає повагу: людина уважно ставиться до сказаного". Пауза – це ще й потужний інструмент, який дає змогу завоювати і утримувати увагу аудиторії. Головне правило тут – театральне: взяв паузу – не бійся тримати її якомога довше.

Шкідливі запитання

Іноді трапляється, що в кінці виступу спікера "прилітають" неприємні, а часом і відверто хамські запитання. Безумовний рефлекс практично будь-якої людини – почати відповідати і так іноді долучитися до абсолютно непотрібної полеміки, з якої важко вийти переможцем. Спікер рефлекторно починає виправдовуватися – і тим самим зводить нанівець успіх, досягнутий раніше, або починає атакувати у відповідь – що теж часто позбавляє його симпатій аудиторії. У той час як найкраща тактика – критично оцінювати запитання. І пам'ятати: його мета – не отримати відповідь по суті, а вибити з колії.

При роботі з неприємними запитаннями є кілька правил:

1. На них можна не відповідати. По суті, це теж відповідь.

2. За запитання можна дякувати. Запитанням можна робити компліменти. Його можна оцінювати, в тому числі і критично. І у всіх випадках запитання слід аналізувати.

3. Чи не поспішати відповідати – і не боятися тримати паузу.

4. Говорити у відповідь: "Не знаю". Або безтурботно знизати плечима, або чесно розвести руками.

5. Якщо запитання незрозуміле, то краще уточнити у візаві, що він має на увазі.

6. Часто працює прийом, коли будь-яка відповідь починається з "Так". Зрештою, завжди можна додати "Але". "Так, але ні".

7. Ніколи не завадить іронія, але вона вимагає досить хорошої реакції та інтелекту.

8. Працюють енкоди – парадоксальні, часто беззмістовні твердження, які, втім, доречні практично в будь-яких ситуаціях: наприклад, "Люби запитання у відповіді, а не відповідь у запитанні" або "Не ставте страшних запитань, щоб не отримати страшних відповідей".

Відповіді на неприємні запитання можна і продумати заздалегідь. Завчити до автоматизму – і безсоромно використовувати. Наприклад:

Запитання:

Навіщо ви нам зараз все це розповідаєте? Ви розумієте, що все це – нісенітниця?

Варіанти відповідей:

– Хм. Нісенітниця? – Цікаво. А в який момент у вас склалося таке враження?

– Я не вам.

– Можу заспівати

– А яку відповідь ви хочете від мене почути?

Запитання:

– Вам не соромно такі дурниці молоти?

Варіанти відповідей:

– Давайте почнемо з критеріїв. Що ви маєте на увазі під терміном "дурниця"?

– Цікавий зворотний зв'язок. Наступне запитання, будь ласка.

– Що ми все про мене та про мене. А як вам у цілому?

– Як ваше запитання стосується сказаного?

Якщо запитання справді зачепило, неприємне або болісне, допустимі такі формулювання:

Я розумію, про що ви, але давайте розмежовувати (приватне і роботу, емоції і конструктив і т.д.).

Для мене це непросте запитання. Ви дозволите не відповідати?

М'яко поставити опонента на місце допомагає зустрічне запитання: Ви зараз серйозно про це запитуєте?

Артикуляція

Щоб мова була чистою і виразною, варто робити гімнастику артикуляції. Найпростіші вправи треба практикувати щодня. Перелік можна подивитися, наприклад, тут.
 

Добре проговорювати з максимальною чіткістю поєднання звуків:

кпті, кпте, кпта, кпто, кпту, кпти

бдгі, бдге, бдга, бдго, бдгу, бдги

зждрі, зждре, зждра, зждро, зждру, зждри

Таких поєднань досить багато, їх можна знайти в Google. Головне правило – артикулювати перебільшено чітко, "наче ви пояснюєте щось недалекій людині через товсте скло", – каже Олександр. 

Скоромовки

Допомагають відкалібрувати мову скоромовки:

"Гонец с галер сгорел".

"А мне не до недомогания".

"Ми свій фундамент перефундаментувАли, перевИфундаментували, перефундаментуйте, перевифумдаментуйте ви свій".

Якщо вони здаються невимовними, треба взяти пробку від шампанського, затиснути її в зубах – і проговорювати скоромовки так. Після п'яти хвилин практики можна витягнути пробку – і насолоджуватися тим, як легко вилітають звуки.

Рекомендовані ресурси

– Фільм "Король говорить"

– Виступи TED

– "Неймовірне тіло людини" National Geographics

– "На лінію вогню", Сергій Кузін

– "Пиши і скорочуй", Максим Ільяхов, Людмила Саричева

– "Ідеальний аргумент", Вадим Петровський, Олексій Ходорич

Подяка за допомогу в підготовці матеріалуAcademy DTEK


этикет · деловая мода ·

Ще в розділі Lifestyle

Популярне