Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь

Голос нації: за що ми любимо Сергія Жадана

23 серпня 2022

Ми ніколи більше не повернемося сюди.
Ми ніколи більше не побачимо наші міста.
Візьми листи. Всі. До останнього злого листа.

Нам ніколи не повернутись до наших нічних крамниць.
Нам ніколи не пити з сухих криниць.
Нам ніколи більше не бачити знайомих облич.
Ми з тобою біженці. Нам з тобою бігти крізь ніч.

(Сергій Жадан)

Сьогодні виповнюється 48 років Сергієві Жадану поетові, музиканту, громадському активістові, рок-зірці від літератури та найтитулованішому українському письменникові.

Сергій Жадан для Vogue UA, фото Vasilina Vrublevskaya
За любовну лірику

В одному з інтерв’ю український історик Ярослав Грицак сказав, що саме Сергій Жадан — один з важливих символів для покоління українців віком 30+. З цим складно сперечатися: справді, величезна кількість представників нашого покоління легко цитує рядки Жадана. Хтось з нас читав їх в університеті, адже певний бум на творчість Жадана припав саме на час Помаранчевої революції, у 2004—2005 роках, і саме серед студентів. Хтось полюбив поезію Жадана через його ж прозу — завдяки вже культовим романам "Депеш мод" (2004) чи "Ворошиловград" (2010). Хтось відкрив для себе лірику Жадана завдяки його поетичним виступам у різних містах України, адже вірші Жадан читає, як рок-зірка. Любовна лірика Жадана дуже впізнавана — ви навряд чи сплутаєте її з віршами Іздрика або Андрія Любки. Відверта, вільна, ніби оголена, завжди влучна:

Декому краще вдаються приголосні, декому голосні.
На неї не можна було не звернути увагу – вона сміялася уві сні.
Я подумав: вона так легко вгризається в шкіру, не знаючи, що ця шкіра моя.
Якщо вона коли-небудь прокинеться – добре було б дізнатись її ім’я.

Як поет Жадан сформувався в середині 90-х, у колі митців, наближених до Харківського літературного музею, а згодом під час навчання в Харківському педагогічному університеті, де вивчав німецьку філологію. В 1991-му разом з Ростиславом Мельниковим та Ігорем Пилипчуком Жадан заснував поетичне угруповання «Червона Фіра» — яскравий приклад харківського андерграунду. Червонофірівці влаштовували яскраві гротескні виступи в Харкові, і, за спогадами самого Жадана, днювали й ночували в Літературному музеї в Харкові (зараз там навіть є "жаданівська" кімната). На Жадана-поета вплинули як українські поети минулого – наприклад, футуристи (до речі, Сергій захистив дисертацію на тему «Філософсько-естетичні погляди Михайля Семенка»), так  і західні автори. Серед останніх, як неодноразово згадував сам Жадан, окреме місце займають близькі йому бітники — Чарльз Буковські, пізніше Патті Сміт, п’єси якої Жадан перший в Україні переклав на українську. Сьогодні в доробку Жадана — понад 10 поетичних збірок, що перекладені більш як 20 мовами світу.

За прозу, яка звучить далеко за межами України

Перший роман Жадана, «Депеш Мод», вийшов друком 2004 року в журналі "Березіль". Його події відбуваються в 1993 році: троє друзів мають віднайти четвертого, Сашу Карбюратора, який раптово зник, і повідомити про самогубство вітчима. «Депеш мод» окреслив питання, які Жадан досліджуватиме в наступних романах: яким є це непросте покоління, що формувалося в 90-ті й немовби застрягло між двома епохами?.. Що впливає на його представників, чи вдасться їм вийти з ярма пострадянської людини з усіма її травмами? Ця тема буде важливою і в наступному романі «Anarchy in the UKR», і у «Ворошиловграді» — найвідомішому його романі.

Завдяки відвертості, певній літературній свободі та вмінню називати речі своїми іменами Жадан перетворився в улюбленого письменника українських студентів (до того ж різних поколінь), адже героїЖадана часто живуть студентським життям та сповідують студентську романтику.

Паралельно з цим письменник здобув міжнародну славу. У 2016 році авторитетний журнал The New Yorker опублікував великий матеріал про Жадана. Стаття називалася «Поет зі Східної України, де все руйнується», а одна з ключових тез була про те, що Сергій Жадан — рідкісний приклад письменника зі Східної Європи, думки якого маютьнеабиякий вплив за межами його рідної країни. Справді, Жадана добре знають за кордоном з 2011 року. Тоді вийшов його роман «Ворошиловград» — щемлива й водночас пацанська історія про стосунки людей на тлі рейдерства й розквіту бандитизму 1990-х. На книгу чекав міжнародний успіх: роман переклали тринадцятьма мовами світу, він здобув швейцарську літературну премію Jan Michalski Prize, рецензії на «Ворошиловград» вийшли в The New York Times і The New Yorker. Популярності Жадана на Заході сприяє й те, що права на видання його текстів в інших країнах належать великому німецькому видавництву Suhrkamp, що видає, між іншим, Джойса, Кафку, Брехта.

У 2022 році Комітет літературознавчих наук Польської академії наук висунув Сергія Жадана на Нобелівську премію з літератури

За музику

Література — точно не єдина любов Сергія Жадана. Він є учасником двох харківських гуртів, «Жадан і собаки» і «Лінія Маннергейма». До ска-панк-гурту «Собаки в космосі» Жадан доєднався 2007 року, а у 2014-му гурт вже перейменували в "Жадан і собаки". Разом музиканти випустили чотири альбоми, об’їздили всю Україну та Європу й мають численну армію фанатів і фанаток. Вузькі чорні джинси, незмінні чорні кеди, проста чорна футболка та фірмова жаданівська косуха, свободна поведінка на сцені й чесність — що ж, не випадково Жадана називають рок-зіркою від літератури.

«Лінію Маннергейма» Сергій Жадан і його харківський друг, лідер гурту «Оркестр Че» Олег Каданов, заснували у 2017 році. Жадан називає «Лінію...» набагато ціліснішою й музичнішою, ніж «Жадан і собаки». «Я розумію, що „Жадан і собаки“ — проєкт тенденційний. У мене завжди були ідеї, які хотілося висловити, але вони не вкладалися у формат». У «Лінії Маннергейма» Жадан — фронтмен і автор текстів, усі вони переважно про буденно-філософське: друзів і ворогів, війну й кохання. 

За громадянську позицію

Сергій Жадан — патріот, громадський активіст та волонтер. У 2004 році, під час Помаранчевої революції, Жадан був комендантом наметового містечка в центрі Харкова. Через 9 років, під час Революції гідності, був активним учасником Євромайдану,  отримав струс мозку під час захисту Харківської облдержадміністрації, коли проросійські сили намагалися почепити на ній прапор росії. З 2014 року Жадан постійно допомагає як волонтер на фронті, а також неодноразово виступав перед захисниками з концертами та поезією.

Сергій Жадан та Святослав Вакарчук (фото — фейсбук-сторінка Сергія Жадана)

24 лютого 2022 року, коли почалася повномасштабна війна, Жадан перебував у потягу, що прямував до Вінниці, де мав відбутися концерт гурту «Жадан і собаки». Новини про російський наступ змусили Жадана вийти з потяга на найближчій станції, сісти в автобус і попрямувати разом з друзями назад до рідного Харкова. Відтоді й до сьогодні Жадан – один з найактивніших харківських волонтерів, які щодня ризикують життям, допомагаючи Харкову вистояти. Разом з командою волонтерів, кістяк яких складають музиканти, письменники, художники, Жадан розвозить їжу та ліки місцевим жителям, що були змушені кілька місяців провести в бомбосховищі Харкова, зустрічає машини з гуманітарною допомогою, доставляє автівки, дрони й тепловізори для ЗСУ на передову, допомагає жителям у тих селах, що опинилися на лінії фронту. Навесні Жадан з іншими волонтерами потрапив під обстріл.

Сергій Жадан у Харкові, червень 2022

«Звісно, можна було кудись виїхати, десь побути, — розповів Жадан по своє рішення залишитися в прифронтовому Харкові в інтерв’ю lb.ua у травні цього року. – Але від початку я розумів, що хочу залишися тут. Ми ж постійно звертаємося до історії, і ось у мене завжди стояли перед очима події 1917—20 років, коли в нас була незалежність і ми не змогли її відстояти... Доля багатьох іммігрантів, які боролися, програли й змушені були виїжджати — з усією повагою до людей — я розумів, що не хочу повторити їхньої долі. Я не хотів би бути українським патріотом, який програв свою Україну й мав виїхати. Я багато спілкувався з представниками нашої діаспори у Європі та США тут немає жодної зневаги, я усвідомлюю біль цих людей та їхні страждання, і тому оце була найстрашніша для мене перспектива. Тому рішення залишитися в Харкові сприймалося раціонально. Жодного геройства звично не буде я людина зовсім не героїчна. Доки в Харкові будуть стояти ЗСУ, мені буде що там робити…»

За дописи про воєнний Харків

Сьогодні Сергій Жадан не просто допомогає Харкову, який з першого дня повномасштабної війни піддається жорстоким ракетним та артилерійським обстрілам, вистояти, а й допомагає всій країні вірити в це. Майже щодня зранку на фейсбук-сторінці Жадана з’являється кілька зворушливих рядків про Харків, які стають для нас, тисяч підписників Жадана, можливістю ніби "поговорити" з цим сильним, незламним містом, побачити його сьогоднішнє — яке стоїть попри все.

"...Тиха тераса на порожній вуличці, на харківському Подолі, недалеко базару. Лише вряди-годи проходить хтось із місцевих чоловіки, як правило, в шортах і капцях, жінки в чомусь барвистому, строкатому. Літо все-таки...  Вечір огортає, проступає в повітрі свіжістю, відлунює різким пташиним криком. Всі чекають на ніч, розраховуючи, що вона буде тихою. Надійде новий день, знайдуться нові клопоти – не менш серйозні та поважні, аніж сьогодні. Відпочивайте, друзі. Завтра прокинемося ще на один день ближче до нашої перемоги" (з допису Сергія Жадана у фейсбуку).

Ще в розділі BOOKS

Популярне