Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь

10 український слів, що пройшли крізь віки

20 серпня 2022

397 років тому, 20 серпня 1627 року, вийшов друком перший словник староукраїнської мови "Лексикон словенороський і Імен толкованіє", знайомитися з яким сьогодні – одне задоволення.

Знаменитий церковнослов’янсько-український словник «Лексикон словенороський і Імен толкованіє» уклав і видав своїм коштом український друкар, гравер, викладач і релігійний діяч Памво (в миру Павло) Беринда. Він походив із Заходу України, друкарське ремесло вдосконалював у Кракові, працював у друкарнях Стрятина, Крилоса, Львова. У другій половині свого життя, по смерті дружини, постригся у ченці і прийняв ім’я Памво. Скоро по тому, 1619 року, переїхав до Києва, де став очільником Києво-Печерської друкарні. Беринда брав участь у виданні низки книжок, але найвидатнішим серед них є його «Лексикон» — найбільше досягнення тогочасного українського словникарства.

Памво Беринда

Заради справедливості зазначимо: «Лексикон» мав попередника — «Лексис» (1596) Лаврентія Зизанія, перший словник з відомим авторством. Проте, той був виданий у Вільнюсі й містив усього 1061 слово, тоді як у фундаментальній праці Беринди, що вийшла друком в Україні, налічується майже 7 тисяч статей. Памво Беринда чи не першим зрозумів, що церковнослов’янська, або словенська, як її називав, мова є малозрозумілою українцеві, через що «церковь руська власним синам своїм в огиду приходить» — а відтак потребує перекладу. І не помилився: його «Лексикон», де церковнослов’янські й іншомовні слова тлумачилися живою розмовною мовою, часто з додаванням синонімів і фразеологізмів, був популярний настільки, що його не раз перевидавали і навіть переписували.

Памво Беринда укладав перший український словник — «книгу свого життя» — мало не 30 років. До пам’ятної дати ми вибрали з «Лексикона» десять цікавих слів, які пройшли крізь віки і вживаються у розмовній українській мові і зараз — щоправда не так часто, як того варті. Цікаво, чи всі ці слова відомі вам, чи зрозуміли би ви Памву Беринду, головного українського друкаря початку XVII століття?

– Галузка (гілка)

– Гаптувати (вишивати)

– Єдваб (шовк)

– Оздоба (прикраса)

– Офіра (жертва)

– Пантофлі (м’які кімнатні туфлі)

– Плюгавий (мерзенний)

– Розмаїтий (неоднорідний за певною ознакою)

– Цинамон (кориця)

– Шарлат (пурпур)

Ще в розділі BOOKS

Популярне