RU UA

Журнал VOGUE

Підписатися
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь

Які сенси приховують костюми в серіалі «Неортодоксальна»

04 травня 2020

Серіал «Неортодоксальна», знятий за мотивами автобіографічної книги Дебори Фельдман «Неортодоксальна: скандальна відмова від моїх хасидських коренів», і далі є провідним у рейтингу Netflix. І якщо ви ще його не бачили — подивіться обов’язково й прочитайте інтерв’ю художниці з костюмів Джастін Сеймур, яка розповіла про приховані сенси одягу головних героїв.

У «Неортодоксальній» є сцени, які ще довго будуть у вашій свідомості після перегляду серіалу. Це, наприклад, сцена весілля головної героїні Естер Шапіро, 19-річної єврейки, що живе в хасидській громаді у Вільямсбергу. Сукня Есті з високою горловиною й інкрустованою перлами величезною спідницею буквально поглинає її — це метафора майбутнього, немов у клітці, життя в суворій Сатмарській громаді Вільямсбергу, яке чекає на неї попереду.

Цікаво, що сукня дівчини не біла, як заведено на весіллях, а сіра, приглушена. Такий неяскравий колір художниця з костюмів Джастін Сеймур  вибрала невипадково — він символізує обмеження, які накладає на життя героїні її шлюб з Янкі Шапіро. «Я дотримувала приглушеної палітри 70-х років, бо життя в єврейській громаді має такий вигляд, ніби сонячне світло не може проникати через вікно», — зауважує Джастін Сеймур. Весільну сукню Есті, яку Сеймур знайшла на eBay, перероблено відповідно до мініатюрних пропорцій актриси Шири Хаас і покрито перлами — символом багатства. Але вінтажна весільна сукня потребувала зовсім небагато змін, порівнюючи із чоловічим одягом у серіалі.

Сорок п’ять штраймлеїв — норкових шапок, які чоловіки-хасиди носять тільки в трьох випадках, — на весілля, у суботу або коли зустрічаються з ребе — пошито вручну, з використанням штучного хутра. «Мені довелося лакувати й ліпити вручну буквально кожен головний убір. Вони мають фантастичний вигляд і начебто протистоять реальному світу», — каже Сеймур про процес розчісування головного убору у формі пончика, який став її щоденним ритуалом під час фільмування.

Джастін Сеймур зізнається, що бюджет на костюми був зовсім невеликий, проте жодна деталь від неї не вислизнула. Наприклад, ми бачимо, що дівчата, які живуть у хасидській громаді, носять відстібні коміри й різнокольорові хустки, які вони використовують для надання індивідуальності своїй досить сірій і стриманій уніформі. Ці особливості Сеймур помітила, спостерігаючи за життям громади у Вільямсбергу. Художниця тиждень спостерігала за громадою Сатмар і вивчала їхній одяг у крамницях галантереї (єдине місце, де можна знайти врочистий одяг спільноти). «Мені було досить важко, тому що це дуже замкнена, згуртована спільнота, яка погано реагує на спостереження за собою», — каже Сеймур. Вона згадує, як чоловіки закривали свої обличчя, щоб не дивитися на неї — блондинку із червоною помадою на губах.

Після того як художниця купила багато чоловічих курток і сорочок у мережі G&G Clothing, продавець швидко поширив світлину Сеймур. Інші крамниці галантерейних товарів у Вільямсбергу відразу ж відмовилися обслуговувати підозрілу британку, і Сеймур довелося відправити більш нейтрального зовні покупця, щоб купив їй костюми. «Я не могла обдурити глядача й купити одяг в іншому місці, тому що єврейський звичай застібання верхнього одягу — це ґудзик справа наліво», — пояснює вона. Художниці також доводилося знаходити альтернативні варіанти пошуку одягу... «Мусульманські крамниці в турецькій громаді продавали одяг, подібний до єврейського», — згадує вона про потребу думати нестандартно під час підготування до знімання.

Внутрішні й зовнішні трансформації починають відбуватися з героїнею в Берліні, куди Есті біжить у пошуках свободи. У Берліні Есті оживає, і весь настрій серіалу відповідно змінюється. «Глядач може легко переконатися в цьому завдяки появі яскравого одягу», — каже Сеймур. Есті починає вдягатися так само, як її нові друзі, студенти консерваторії, — яскраві прикраси, рюкзаки й взуття на підборах. Є два чудові моменти, які символізують звільнення Есті: коли вона знімає перуку, купаючись в озері, і коли приміряє в крамниці свої перші в житті джинси. Джастін Сеймур говорить, що критики висміяли те, як Есті вибирала денім у німецькій благодійній крамниці Humana.

«За цю сцену нас критикували, але потрібно зрозуміти: дивитися, як хтось приміряє гору джинсів — це не розвага. Також мене критикували євреї, які вказали, що Есті не мала  носити традиційну суботню сукню, коли вона тікала із Сатмар у будній день. «Але в нашому серіалі в одягу є окрема сюжетна лінія й окрема, дуже важлива, роль». У фінальній сцені Есті носить зелену квітчасту сукню, яка показує її декольте — маркер того, як далеко вона просунулася, і що її чекає нове життя.

Але найдивніше, продовжує Джастін Сеймур, полягає в тому, що громада Сатмар ніколи не побачить «Неортодоксальної». «Момент у серіалі, коли Есті збита з пантелику комп’ютером, не вигаданий. Ультраортодоксальним євреям заборонений інтернет». Художниця була вкрай здивована, побачивши, що в місцевих газетах у Вільямсбергу взагалі немає фото людей; і тим, як суспільство хасидів відреагувало на неї, коли вона намагалася зануритися в єврейську культуру. «Для мене стало величезним привілеєм відкрити цей світ», — ділиться вона. «Але в кінцевому підсумку «Неортодоксальна» — це історія жінки, яка відривається від спільноти, та ця спільнота не хоче, щоб її люди жили іншим життям, і навіть не хоче знати про це життя нічого».

За матеріалами Vogue.co.uk

сериалы ·

Ще в розділі Кіно

Популярне