RU UA

Журнал VOGUE

Підписатися
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь

10 найкращих антиутопій в історії кіно

09 листопада 2021

Людство здавна фантазує на тему майбутнього, всіляко досліджуючи й припускаючи можливі сценарії розвитку подій. Нерідко це відбувається в антиутопічних історіях, які оповідають про наслідки людських дій, зруйновані життя і світ, у якому панує системна соціальна несправедливість і страждання. Як і більшість науково-фантастичних фільмів, антиутопії — це спосіб осмислити реальні й потенційні проблеми нашої життєдіяльності. Про одні з найкращих антиутопічних фільмів розповідаємо в нашому матеріалі.

«Метрополіс», 1927
Кадр из фильма «Метрополис», 1927Кадр із фільму «Метрополіс», 1927

Головний фільм німецького експресіоністського руху «Метрополіс» — стилізоване науково-фантастичне кіно, що вплинуло на багато інших стрічок із цього списку (включно з «Матрицею» і «Тим, що біжить по лезу»). Екранізація роману Теа фон Гарбоу — це історія про нерівність та експлуатацію. Для свого часу «Метрополіс» був сміливим і революційним фільмом, завдяки чому став одним зі стовпів раннього німого кіно. Створюючи фільм, режисер Фріц Ланг надихався естетикою кубізму, Баугаузу й оперою веймарського періоду. Що стосується алегорії, «Метрополіс» уособлює стан соціально-політичного клімату Німеччини в 1920-ті.

«Механічний апельсин», 1971
Кадр из фильма «Заводной апельсин», 1971Кадр з фільму «Механічний апельсин», 1971

Фільм Стенлі Кубрика, знятий за мотивами роману Ентоні Берджесса «Механічний апельсин», — це безжальна сатира, що зображує суспільство, у якому переважає жорстка молодіжна культура, а наука й психологія — найкращі контрзаходи в боротьбі з насиллям, яке вчиняють головні герої. Стрічка не для людей зі слабкими нервами, а в 1970-х  її й зовсім прозвали аморальною. Кубрику довелося відкликати свій фільм з британських кінотеатрів, оскільки почали з’являтися заяви, що стрічка «надихнула» злочинців на низку зґвалтувань і вбивств подібних до тих, що скоїли персонажі.

«Той, хто біжить по лезу», 1982
Кадр из фильма «Бегущий по лезвию», 1982Кадр з фільму «Той, хто біжить по лезу», 1982

Оригінальний фільм Рідлі Скотта, у якому головний герой детектив Рік Декард вистежує жменьку особливо небезпечних шахраїв-реплікантів. Фільм провалився в прокаті, але став однією з найбільш видовищних картин в історії кіно. Також «Той, хто біжить по лезу» слугував візуальним прототипом для багатьох фільмів, зокрема й «Матриці». У підсумку, стрічка витримала випробування часом і навіть дістала сиквел у 2017 році.

«1984», 1984
Джон Херт в фильме «1984», 1984Джон Герт у фільмі «1984», 1984

Джордж Орвелл написав кілька книжок, у яких панує похмурий тоталітаризм. Найвидатніша з них — роман-антиутопія «1984», у якому суспільство перебуває під ярмом повної цензури й контролю. Режисер Майкл Редфорд зробив спробу вивести цей класичний роман на великий екран. Джон Герт зіграв головного героя Вінстона Сміта, який намагається протистояти жорстокому режиму.

«Бразилія», 1985
Джим Бродбент и Кэтрин Хелмондв фильме «Бразилия», 1985Джим Бродбент і Кетрін Гелмонд у фільмі «Бразилія», 1985

Події відбуваються в антиутопічному майбутньому, трохи оригінальнішому, ніж орвеллівський усесвіт (хоча й не менш зловісному). Історія розгортається у XX столітті в країні, яку поглинули тотальна бюрократія, споживацтво і недбалість. Стрічка вийшла ліричною й гарною, а також жахливою і захопливою. Сценарій ґрунтувався на романі Джорджа Орвелла «1984» і працях Франца Кафки.

«12 мавп», 1995
Брюс Уиллис и Брэд Питт в фильме «12 обезьян», 1995Брюс Вілліс і Бред Пітт у фільмі «12 мавп», 1995

Ще один фільм Террі Гілліама «12 мавп» розповідає про подорож головного героя Джеймса Коула в часі: з похмурого майбутнього 2035 року в «теперішній час» 1996 року. В майбутньому світ спустошений смертоносним вірусом, тому Коула відряджають назад, у 1996 рік, з’ясувати причини спалаху хвороби. «12 мавп» — це антиутопічна історія про вивчення спогадів і часу, що показує: минуле неможливо змінити, хоч як ми старатимемося.

«Гаттака», 1997
Итан Хоук в фильме «Гаттака», 1995Ітан Гоук у фільмі «Гаттака», 1995

Коли в 1997 році вийшов фільм «Гаттака», «дизайнерська» генетика все ще була науковою фантастикою, але етичні страхіття євгеніки вже були частиною нашого життя. Дебютна робота Ендрю Ніккола оповідає похмуру історію про світ, у якому майбутнє людини визначається її генетикою. Це думка про те, що відбувається, коли ми ігноруємо потенціал людського духу на користь математичного прорахунку. Ітан Гоук грає генетично пропащого, приреченого на чорну роботу й коротке життя, але його бажання й мрії допомагають перевершити алгоритмічні передбачення. Персонаж Джуда Лоу — фізично досконалий, але занепалий духом. Разом вони руйнують статус-кво.

«Матриця», 1999
Киану Ривз и Хьюго Уивинг в фильме «Матрица», 1999Кіану Рівз і Г’юґо Вівінґ у фільмі «Матриця», 1999

Стрічка Лани й Ліллі Вачовських порушує складні філософські та релігійні теми й зображує майбутнє, у якому реальність насправді виявляється симуляцією. У 1999 році фільм приніс його авторкам чотири «Оскари» й став знаковою роботою для Кіану Рівза. «Матриця» справила величезний вплив не тільки на індустрію кіно, а й на популярну культуру, моду й дизайн і досі є одним з найстильніших фільмів в історії кіно, який можна переглядати нескінченно.

«Дитя людське», 2006
Кадр из фильма «Дитя человеческое», 2006Кадр з фільму «Дитя людське», 2006

Це не тільки один із шедеврів Альфонсо Куарона, а й один з найкращих коли-небудь створених антиутопічних фільмів і шедевр сучасної наукової фантастики. Ґрунтований на однойменному романі Філліс Дороті Джеймс, цей фільм переносить глядачів у світ, у якому світова економіка занепала через страхітливе безпліддя, що поставило людство на коліна.

«Лобстер», 2015
Колин Фаррелл и Рэйчел Вайс в фильме «Лобстер», 2015Колін Фаррелл і Рейчел Вайс у фільмі «Лобстер», 2015

Йоргос Лантімос — майстер чорної комедії, двозначності й авангардного кіно. Події відбуваються в сюрреалістичному майбутньому, де самотнім людям дається 45 днів, щоб знайти супутника життя, інакше вони перетворяться на тварин. «Лобстер» можна розглядати як сигнал проти нав’язливої ​​потреби суспільства (і засобів масової інформації) знайти партнера, щоб бути «повноцінним».

кино ·

Ще в розділі Кіно

Популярне