VOGUE UA CONFERENCE 2019FASHION & BUSINESS 7 листопада
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь

Вигляд ззаду кращий: Веня Брикалін про виставку в Музеї моди і мережива в Брюсселі

10 лютого 2019

Експозиція Back Side («Задня сторона») починається з фотогалереї. На всю стіну тягнуться світлини з паризьких показів – зазвичай, вони з'являються в звітах на VogueRunway.com і в Instagram. Ці фото дають можливість розглянути деталі крою, місткий декор і яскраві логотипи на виробах – спереду, але не ззаду. Організатори виставки пропонують простий фокус: зробити поворот на 180 градусів і подивитися на одяг зі спини. Як з'ясувалося, зміна ракурсу може розповісти багато цікавого.

Цю композицію у співпраці з музеєм підготував Александр Самсон, куратор сучасних колекцій паризької Palais Galliera. Торішня ретроспектива Мартіна Марджела – його рук справа. У Брюсселі Самсон будує сюжет, для якого об'єднує одяг з різних епох, і розповідає, як останні триста років людство вирішувало питання дизайну для заднього боку тіла. А заодно, як змінювалося ставлення до одягу і до самого цього тіла.

Наприклад, сукня Lanvin з колекції 2012 року – її дизайнер Альбер Ельбаз розшив спереду контрастною стрічкою з тафти, але ніби випадково облишив це заняття, коли перейшов до дизайну спини. Приблизно так в XVIII столітті з метою економії чинили з чоловічими камзолами: частково замінювали дороге сукно на льон або коноплю – щоб менше зношувалося. Таких рим на виставці багато. Архітектурні сукні Крістобаля Баленсіаги зі складними об'ємами на спині з 1960-х тут показують поруч з повстяною сукнею з колекції Йоджі Ямамото 1996 року – обидві вони створюють кінематографічний ефект ковзання вперед. Жодне фронтальне фото його не передасть.

Самсон веде глядача із залу в зал, намагається дотримуватися хронології і тут же навмисне віддаляється від неї. Монументальні вбрання з тюрнюрами і шлейфами занімюють відверті сукні початку ХХ століття. Їх помістили в один скляний кабінет з роботами Анн Демельмейстер і A.F. Vandervorst – майстрів романтичної і декадентської моди 1990-х. Оголені плечі, лопатки і поперек – продукт цнотливої політики Голлівуду. За законами моралі того часу акторкам було заборонено демонструвати декольте, тому вони відігравалися на спинах. Сьогодні владним і еротичним речам Клода Монтани, Гельмута Ланга і Мартін Сітбон з радикальними вирізами, виставленим тут же, позаздрить навіть Белла Хадід.

Оголення спини – тонка психологічна і політична гра. Вона одночасно про спокушання і підпорядкування. Автори виставки пояснюють: фізіологічно ми влаштовані так, що спина – єдина частина тіла поза полем нашого зору. Відповідно, найбільш вразлива.

Тому одяг зі складними застібками у формі гачків і шнурівки, які перенесені на спину, став символом репресій проти тіла. Страждали від цього жінки – в західній традиції такі вбрання діставалися саме їм. Хитромудра конструкція застібок на корсетах служила гарантією того, що покірні дружини під час відсутності законних чоловіків не зможуть роздягнутися без сторонньої допомоги. Автори виставки проводять хворобливу паралель: демонструють стрічкові корсети Жан-Поля Готьє поруч з гамівними сорочками.

Про роботу зі смислами в сучасному модному дизайні розповідає добірка утилітарних речей з принтами і вишивкою на спині. Від білих стібків-стигматів, якими Мартін Марджела пришивав бірки до одягу, щоб забезпечити йому анонімність (а в реальності роблячи його культовим) до яскравої вишивки Blinded for Love ( «засліплені любов'ю») у Алессандро Мікеле в Gucci – це історія про те, як дизайн задньої частини одягу перетворився в плакатне мистецтво. Жанр цей, як ми знаємо, абсолютно неполітичний. Це пояснює включення в експозицію велюрового світшота з діамантовим логотипом Vêtements, який заграє з проблемною іконографією Juicy Couture, і сумно відомою паркою Zara з написом «I really do not care, do you?» ( «Мені все одно, а вам?»). У такій в червні минулого року Меланія Трамп вирушила в табір біженців на американо-мексиканському кордоні.

В цьому залі спиною до глядача розмістили вовняне пальто з колекції Рафа Сімонса 2015 року. До широкого відчіпного коміру, як у моряків, дизайнер приладнав чорно-білу світлину своїх батьків, зроблену під час відпустки на початку 1960-х – спина пальто стає сховищем спогадів. Такі особисті жести вдаються бельгійцям особливо добре – як і стежки на куртках Мартіна Марджела, іноді вони здатні розповісти більше історій, ніж політично заряджені речі, виставлені по сусідству.

Виставка Back Side: Fashion from Behind в Музеї моди і мережива в Брюсселі триватиме до 31 березня.

Фото: www.detiffe.com

выставка · Веня Брыкалин ·

Ще в розділі Арт

Популярне