VOGUE UA CONFERENCE 2019EARLY BIRDS PRICE! До 31 серпня
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь

У Мілані відкрили виставку, присвячену художницям-феміністкам

09 квітня 2019

Революційні зміни, започатковані феміністськими рухами, спалахнули на соціальній, політичній та художній сценах в 1970-х роках і глибоко перелаштували гендерну динаміку і політику. Це безстрашно творче, радикально налаштоване покоління проклало шлях до того, щоб голоси жінок були почуті, а їх права – визнані.

Лібера Маццолені, 1977

На знак поваги до цього революційного моменту в Центрі сучасного мистецтва в Мілані відкрили виставку «Несподівана тема: мистецтво і фемінізм 1978 року в Італії» (The Unexpected Subject: 1978 Art and Feminism in Italy). Це перша виставка про відносини між феміністськими рухами і образотворчим мистецтвом в Італії, каталізатором якого став 1978 рік. Того року італійський парламент затвердив закон про добровільне переривання вагітності, йому передували референдум про розлучення і реформа сімейного права. Жорсткі акції жіночих організацій і феміністських груп радикально змінили італійське суспільство.

Світ мистецтва був однією з рушійних сил жіночої активності, що намагалася зламати патріархальний вплив. Мистецтвознавець Карла Лонзі вважається однією з найвпливовіших прихильниць руху. 1970 року вона заснувала разом з художницею-абстракціоністкою Карлою Аккарді радикальну групу під назвою Rivolta Femminile («Жіноче повстання»), а 1974 року опублікувала феміністський маніфест Sputiamo su Hegel («Давайте плюнемо на Гегеля»). За нею, 1978 року, майже 80 жінок-художниць вперше представили свої роботи на Венеційській бієнале. Виставку під назвою «Матеріалізація мови», яку координувала Мірелла Бентівольо, голосно розкритикували. Її назвали Il Ghetto Rosa («Рожеве гето»).
 

В експозиції міланського Центру сучасного мистецтва, координаторами якої є Раффаелла Перна і Марко Скотіні, представлені роботи понад 100 художниць: відеоролики, фотографії, перфоманси і змішані медіа. Достаток форматів демонструє провокаційні, але елегантні експерименти.

Серед безлічі знакових робіт, представлених на виставці, виділяються вербально-візуальні ансамблі Кеті Ларокки і Люсії Маркуччі; чорно-білі світлини фотографів Паолі Маттіолі, Лісетти Кармі і Лібери Мазолені; химерні, але тривожні твори Клемен Паррокетті і Діани Бонд.

Мірелла Бентівольо, 1970
Томазо Бінга, 1976
Валі Експорт, 1969
Кеті Ларокка, 1964-1965
Люсія Маркуччі, 1977
Паола Маттіолі, 1974

Також дуже гострий і напружений вигляд має робота Бьянки Пуччареллі ака Томазо Бінги. У серії фотографій 1976 року Scrittura Vivente («Живий лист») вона відобразила себе з подругою Веритою Монселлес, вони створили з оголених тіл літери. Зображення обирала креативний директор Dior, Марія Грація К'юрі, як прикраси павільйону, встановленого в садах Музею Родена в Парижі для презентації колекції Dior осінь-зима 2019/2020.
 

Clemen Parrocchetti, 1974

К'юрі, віддана феміністка, зіграла важливу роль у спонсоруванні виставки. «Як перша жінка, яка очолила Dior, я зіткнулася з тим, що означає бути жінкою в чоловічому світі, мені довелося задуматися про жіночність і про дизайн для жінок, – сказала вона. – Жінки-художниці з їх досвідом і баченням допомагають нам розуміти і краще «читати» самих себе; вони безумовно надихнули мене задуматися про мою місію. Нам ще багато потрібно зробити. І, можливо, мода з її популярністю допоможе донести наші ідеї».

Лісетта Кармі, 1965-1967
Ніколь Грав'є, 1976-1980
Марія Лай, 1979
Паола Агості, 1976

Виставка «Несподівана тема: мистецтво і фемінізм 1978 року в Італії» триває у Центрі сучасного мистецтва в Мілані з 4 квітня до 26 травня 2019 року.
 

За матеріалами: vogue.com

искусство ·

Ще в розділі Арт

Популярне