До #VogueUAconference залишилось

Зрозуміти Маржела: Тетяна Соловей про виставки, присвячені бельгійцю

01 квітня 2018

У Парижі представлені дві виставки, присвячені Мартіну Маржелі. Чому потрібно відвідати дві одразу, розбиралася Тетяна Соловей.

На березневих показах в музеї Galliera відкрили виставку-посвяту Maison Martin Margiela, а до кінця місяця в Паризький музей сучасного мистецтва з Антверпена переїхала експозиція, присвячена рокам роботи Маржела в Hermes (там відкривали в березні 2017).

Минулого року мені здавалося дивним жартом те, що сольну виставку бельгійського дизайнера планують в Парижі, а в Антверпені виставляють його досягнення в паризькому модному будинку. Тепер логіка здається кришталево чистою.

Обидві виставки зібрані при креативному управлінні Мартіна Маржела. У паризькій, йому хотілося раз і назавжди закрити для порядку денного «Цитати Марджела в творчості сучасних дизайнерів». Тут не показують несподівані або забуті знахідки. Навпаки, з усіх колекцій представлені речі – знакові та цитовані, починаючи з сезону весна-літо 1989 і закінчуючи, весною-літом 2009. Черевики Таби, голі топи з татуажем, одягнені на туфлі легінси, оверсайз-речі, пошиті з багаторазово збільшеного манекена до розміру XXXXL, ресайклінг деніму і вінтажу, речі-трансформери, неординарні принти, а також ідея  проводити покази в найбільш не пристосованих і несподіваних місцях  все враховано і показано в хронологічному порядку.

Жилет з постерів, Martin Margiela, весна-літо 1990
Жакет без рукавів, весна-літо 1998 Martin Margiela
Топ з перук, осінь-зима 2005, Martin Margiela
Окуляри Incognito, весна-літо 2008, Martin Margiela

Найцікавішими здаються написані на стінах анекдоти з життя речей. З них можна зрозуміти міру радикальності мислення дизайнера для свого часу. Щодо жакета без рукавів 1990 року, пошитого швами назовні, одна з американських клієнток отримала мільйон вибачень від дирекції театру: працівник гардероба подумав, що її річ зіпсували невідомі вандали. З приводу лінії речей Artisanal (дизайнер зміг відкрити під неї майстерню 1990-го, коли отримав головний приз конкурсу дизайнерів ANDAM), в пресі було обговорення: чи є вандалізмом такий кутюр, чи образою.

Не покидає думка, що паризька виставка, окрім просвітницької, має ще й культову роль. З перших кроків по експозиції на відео Жан-Поль Готьє говорить про те, як шалено талановитий Мартін. Кімнати фаната, які майстерно включили в експозицію на основі фотопроекту Кійосі Судзукі «Щасливі жертви» 2008 (він фотографував кімнати японських підлітків, заповнених речами одного дизайнера), нагадують фетишиські каплички для поклоніння невіданому богу. Рішуче незрозуміло: таке зміцнення міфу Великого Творця, який «наше все» сучасної моди,  це побічний ефект виставки, яка резонує з модним контекстом? Концептуальна витівка самого Маржела, який пожартував на тему своєї вимушеної присутності в моді (він покинув свій Будинок 2009-го) і про яку ми прочитаємо через років десять на стіні цього ж музею? Або добровільне довічне бронзовіння?

Показ весна-літо 1999, Hermes
Спідниця з шерсті, осінь-зима 2002-2003, Hermes
Костюм з шерсті, кашеміровий гольф, шовковий шарф, осінь-зима 2001-2002, Hermes
Костюм з шерсті, кашеміровий гольф, хутряна муфта, осінь-зима 2001-2002, Hermes

Виставка Margiela Les Annes Hermes переїхала з незначними змінами в мізансцені. Бездоганними речима Hermes авторства Маржела все так само не надихатися. Здається, що 10-и з них буде достатньо для повноцінного гардеробу на довге і звільнене від шопінгу життя. І ще здається, що без роботи в Hermes, дизайнеру відвели б набагато менше сторінок в енциклопедії моди.

Костюм з шерсті, кашеміровий гольф, хутряна муфта, осінь-зима 2001-2002, Hermes

При близькому сусідстві виставок ясно, що дизайнеру вдалося передбачити дві епохи. Моду нового фемінізму з одягом-для-себе-а-не-інших, яку він створював під час роботи в Hermes з 1997 по 2003, і нову естетику, що з'явилась з передмістя про-vetements моди – вона резонує з початком його кар'єри.

І ще зрозуміло, чому в Антверпені показували Маржела часів Hermes. Дбайливе вирощування великого творчого світу всередині кожного дизайнера в антверпенській Академії відбувається якраз для того, щоб він навчився створювати речі умовного рівня Hermes – геніальні на підкладці, блискучі за задумом, талановиті завдяки вмінню вгадати бажання їх майбутніх власників, хоча зовні прості, і взагалі не авангардні. І мета застосування таланту в індустрії – не бунт, а професійне напрацювання вміння ховати пошуки – іноді, буквально, як Маржела, в безшовному трикотажі або багатошаровому комплекті однакових пальт porte-pour-deux.

Татьяна Соловей · Maison Margiela ·

Ще в розділі Арт

Популярне