Плани на вихідні: чому потрібно піти на виставку "1990-ті. Історія сучасності"
Про те, як зароджувалося сучасне українське мистецтво — зворушлива виставка "1990-ті. Історія сучасності. Частина I".
"За картами", Олег Голосій, 1991У музеї "Київська картинна галерея" відкрилася виставка "1990-ті. Історія сучасності. Частина I", присвячена київським художникам перших років незалежності. Імпульсом і головним приводом для створення цього проєкту став вихід книги мистецтвознавиці Ольги Петрової "Художній Київ 1990-х. Реконструкція". Петрова — не тільки дослідниця й доктор філософських наук, а й художниця. Як безпосередній учасниці подій їй важко бути об’єктивною щодо минулого, але вона впоралася. Куратором проєкту виступив київський мистецтвознавець і артконсультант Станіслав Скорик.
Атлантида, Павло Керестей, 19901990-ті роки в пострадянському просторі — особливий історичний період. Саме в ті переломні й "дефіцитні" часи зароджувалося українське сучасне мистецтво. Так, наприкінці 80-х уже сформувався культовий сквот, який пізніше назвуть Паркомуна, де працювали висхідні тоді зірки: Олександр Гнилицький та Олександр Клименко, Дмитро Кавсан і Юрій Соломко, Валерія Трубіна й Олег Голосій, Леонід Вартиванов і Василь Цаголов.
1994 рік. У сквоті на вул. Паризької КомуниА в 91-му році було створено знамените об’єднання "Мальовничий заповідник", до якого входили Марко Гейко, Олександр Животков, Микола Кривенко, Анатолій Криволап, Тіберій Сільваші. Головним завданням учасників цього об’єднання було дослідження кольору, фактури й форми в просторі. Під керівництвом Тіберія Сільваші й мистецтвознавця Олександра Соловйова тривали пленери в Седневі (1988, 1989, 1991 роки) — двомісячні творчі резиденції, що дуже сприяло створенню нового професійного художнього середовища.
Мальовничий заповідникСьогодні музейний проєкт представляє роботи художників різних поколінь. Багато хто з них у 90-ті вже відбувся як майстер, почавши свій творчий шлях ще за часів українського андеграунду: Олександр Дубовик, Віктор Рижих, Галина Неледва та Зоя Лерман. Інші були ще зовсім молодими: Василь Цаголов, Арсен Савадов, Валерія Трубіна, Олег Голосій, Олександр Гнилицький, Марко Гейко, Олег Тістол, Матвій Вайсберг. Але тоді ж, у 90-ті, вони стали першими іменами української художньої сцени. Ця щира епоха вже двадцять років як пішла в історію. І деякі її представники також давно пішли з життя ...
"Донбас-шоколад", Арсен Савадов, 1997Про те, чому так важливо побачити роботи цих авторів разом, розповідає куратор проєкту Станіслав Скорик: "Колекція робіт, представлених на виставці, максимально відбиває свій час. Це важливо для сучасного молодого глядача. Більшість живописців пов’язувала не тільки робота, а й міцна дружба. Художники Паркомуни працювали й жили у сквоті, тож їхній вплив на роботи одне одного очевидний, хоча вони не були співавторами. А в сім’ї інтелектуалів Галини Неледви й Віктора Рижих збиралася творча інтелігенція — їхня майстерня була справжнім центром художньої свободи. Тому в роботах молодих авторів дев’яностих можна побачити рефлексії на темні й пастозні роботи старшого покоління. Водночас цікаво простежити наскільки різниться інтенсивність і естетика самовираження у художників, які працювали в однакових умовах, в один і той самий час, і навіть пліч-о-пліч".
Ескізи до відкритого конкурсу на найкращий проєкт монумента Незалежності України, Федір Тетянич, 1996На виставці "Історія сучасності" близько п’ятдесяти живописних творів, графіка, скульптура (бронзова робота Олександра Сухоліта "Очікування" стала його дипломною роботою, яку згодом викупив Національний художній музей України), світлини. Крім художніх робіт, куратор зацифрував і додав до експозиції рідкісне й дуже цінне відео — його надав художник Дмитро Кавсан. На записах закарбовано будні учасників сквоту на вулиці Паризької Комуни (тепер Михайлівська). Тут можна побачити зовсім юних Чічкана, Трубіну, Голосія, фрагменти їхніх майстерень, прогулянки Києвом, просто посиденьки.
Атмосферу 90-х років відтворюють ретро-афіші до перших групових виставок цих молодих художників, які тепер уже справжні метри. Це зібрання творів дає реальну можливість скласти уявлення про тенденції, творчі прийоми, напрями й погляди в мистецтві першого десятиліття після розпаду Радянського Союзу. Всі роботи надали київські колекціонери. А каталог, який видано до виставки, цікавий тим, що в ньому опубліковано більше знакових творів того періоду, ніж умістилося в залах експозиції, що робить його справжнім архівним документом.
Виставка працюватиме до 15 березня в музеї "Київська картинна галерея"
Текст: Світлана Старостенко
