Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь

Мавпяча віспа: факти, які треба знати

16 вересня 2022

15 вересня в Україні лабораторно підтвердили перший випадок мавпячої віспи. Наразі пацієнт госпіталізований до медичного закладу для стаціонарного лікування, він має легкий перебіг хвороби (підвищена температура, висип на тілі). Розповідаємо, що треба знати про мавпячу віспу. 

Фото: Dan Carabas, архів VOGUE

За даними ВООЗ, мавпячу віспу виявлено в 52 тис. осіб зі 125 країн світу, 18 людей померли. Експерти організації попереджають про ймовірність значного зростання кількості хворих найближчим часом, – повідомляє офіційний телеграм-канал Верховної Ради України. Найбільше пацієнтів з мавпячою віспою виявлено в США, Великій Британії, Бразилії, Іспанії та Німеччині. Також хворі на мавпячу віспу вже є в сусідніх країнах – Польщі, Румунії, Словаччині. Наприклад, у Польщі – понад 100 пацієнтів.

Що це за хвороба

Мавпяча віспа — віспоподібне захворювання, що спричинюють віруси родини поксвірусів. Вона подібна до натуральної віспи, проте має меншу летальність. 

Важливо, що мавпяча віспа здебільшого протікає набагато легше, ніж натуральна віспа. Проте іноді вона все ж таки може призвести до летальних наслідків. 

До 2022 року мавпячу віспу фіксували в країнах Центральної та Західної Африки, наразі ж більш ніж половина всіх зафіксованих випадків припадає на Південну та Північну Америку. 

"Є вірогідність, що мавпячу віспу до України можуть завести українці, які повертаються з країн, де її зафіксовано", –  каже Голова Комітету з питань здоров’я нації Михайло Радуцький. Проте перший пацієнт з мавпячою віспою в Україні каже, що не мав відповідних контактів. Розслідування обставин випадку триває. 

Як передається мавпяча віспа

Мавпяча віспа передається повітряно-крапельним і контактним шляхами. Найчастіше – через тісний контакт з інфікованою людиною. Вірус може потрапити в організм через ушкоджену шкіру, дихальні шляхи, сльозову оболонку очей, носа або рота. Більшість випадків хвороби зафіксовані серед чоловіків середнього віку 37 років.

Мавпячу віспу характеризують як зоонозне захворювання. Тобто те, що передається від тварини до людини. Хоча в назві цього захворювання згадуються примати, проте до людини вона може передаватися й від гризунів. За наявною наразі інформацією, передавання цієї віспи від людини до людини має дуже обмежений характер. 

Отже, шляхи передавання мавпячої віспи:

  • Унаслідок прямого контакту з кров’ю, біологічними рідинами, ураженою шкірою або слизовою інфікованих осіб чи тварин. 
  • Вживання в їжу м’яса інфікованих тварин, яке не було належним чином термічно оброблене. 
  • Передавання вірусу від людини до людини може відбуватися в результаті тісного контакту з інфікованими виділеннями з дихальних шляхів, ушкодженими ділянками шкіри інфікованої людини або з предметами, біологічними рідинами або матеріалами з осередків ураження хворої людини.
  • Найбільший ризик інфікування мають члени однієї родини, якщо вони тривалий час особисто контактували з інфікованим членом сім’ї, а також медичні працівники у разі неналежного дотримання правил контакту з пацієнтом. 
  • Інфікування також можливе через плаценту. 
Як довго носій хвороби заразний?

Захворювання може поширюватися з моменту появи симптомів до повного загоєння висипу й утворення свіжого шару шкіри.

Метод діагностики – ПЛР-тестування. Для цього досліджують уміст або покриви висипань..

Скільки триває інкубаційний період
  • Інкубаційний період (від часу інфікування до появи симптомів) зазвичай становить від 6 до 16 днів, але може коливатися в діапазоні від 5 до 21 дня.
Чи є вакцина проти мавпячої віспи?

Наразі у світі є три типи вакцин проти мавпячої віспи, проте їхнє виробництво й запаси дуже обмежені. У деяких країнах вже вакцинують групи ризику, зважаючи на поширення захворювання. Раніше вакцинацію проти мавпячої віспи здійснювали лише в ендемічних для цієї інфекції країнах, тобто країнах Африки. 

В Україні потреби у вакцинації проти мавпячої віспи наразі немає, зважаючи на відсутність зареєстрованих випадків та малоймовірність їхнього занесення. Окрім того, Всесвітня організація охорони здоров’я наразі не рекомендує масової вакцинації. 

ВООЗ не бачить потреби в масовому щепленні проти мавпячої віспи, адже хвороба не швидко поширюється. Але деякі країни ЄС організовують щеплення громадян з груп ризику, починаючи із серпня. Наразі у світі є три типи вакцин проти цієї хвороби, але їхні запаси досить обмежені.

Попередня вакцинація проти натуральної віспи є високоефективною профілактикою мавпячої віспи. 

Як відбувається інфікування та початок хвороби? 

    У період проникнення до організму мавпяча віспа супроводжується гарячкою, сильним головним болем, збільшенням лімфатичних вузлів, болем у спині, у м’язах і сильною астенією (слабкістю). Такі симптоми можуть тривати до 5 днів. 

    • За кілька днів починається період висипання. 
    • У 95% випадків висипи виникають на обличчі, а потім поширюються на інші частини тіла. У 75% випадків – це долоні та ступні.
    • Первинним місцем появи висипу можуть бути статеві органи, якщо передання відбулося під час статевого акту.
    • До повного зникнення кірочок, які виникають внаслідок висипання, може минути близько трьох тижнів. 
    • У деяких пацієнтів може спостерігатися збільшення лімфатичних вузлів, що є характерною ознакою мавпячої віспи, порівнюючи з іншими схожими захворюваннями. 
    Які симптоми мавпячої віспи? 

    Серед основних симптомів мавпячої віспи: 

    • гарячка,
    • головний біль,
    • міалгія (біль у м’язах),
    • біль у спині,
    • збільшені лімфатичні вузли,
    • озноб,
    • біль у горлі,
    • закладеність носа, 
    • кашель,
    • висип у вигляді пухирців.

    Захворювання триває від двох до чотирьох тижнів.

    В одних людей мавпяча віспа може спричинювати легкі симптоми, в інших – серйозні наслідки з потребою лікування в умовах медичних закладів. Зазвичай до групи підвищеного ризику тяжкого перебігу цього захворювання належать вагітні, діти та люди з ослабленим імунітетом, імунодефіцитом.

    Профілактика 

    Основним способом запобігання поширенню інфекції залишається підвищення рівня знань про хворобу й чинники ризику. Важливо, щоб люди знали про способи передавання та уникали тісних контактів з інфікованими. 

    Важливим способом профілактики не лише цього захворювання залишається миття рук. 

    Важливу роль також відіграють заходи епідемічного нагляду та оперативне виявлення нових випадків. 

     Отже, прості поради:

    • Уникайте тісного контакту «шкіра до шкіри» з людьми, що мають симптоми, схожі на мавпячу віспу. 
    • Уникайте контакту з предметами й матеріалами, якими користувався хворий. 
    • Регулярно мийте руки з милом або використовуйте дезінфекційний засіб на спиртовій основі. Особливо це варто робити перед їдою, після відвідування ванної кімнати та перед тим, як торкатися власного обличчя. 
    • Дезінфікуйте та мийте поверхні, до яких зазвичай торкаєтеся в середовищах, де могли бути інфіковані люди. 
    Лікування

    Зазвичай використовується симптоматичне лікування (знеболювальне, жарознижувальне). 

    Якщо ви підозрюєте в себе мавпячу віспу, то варто звернутися по медичну допомогу, використовуючи засоби протиепідемічного захисту (захисну маску, рукавички тощо), щоб не заразити інших. 

    Перебувати на самоізоляції треба, допоки всі виразки (пухирці) не покриються кіркою, струпи не відпадуть, а під ними не утвориться новий шар шкіри. Важливо, що йдеться також про виразки всередині тіла, до прикладу, в роті. 

    За матеріалами сайту Міністерства Охорони Здоровя та офіційного телеграм-каналу Верховної Ради України

    здоров’я ·

    Ще в розділі HEALTH

    Популярне