RU UA

Журнал VOGUE

Підписатися
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь

Відчуття снігу: що робити в горах тим, хто не катається на борді і лижах

26 січня 2020

Якщо ви не катаєтеся на лижах і борді, це не означає, що вам немає що робити в горах, – каже Дарія Слободяник. Снігоступи – небанальна зимова розвага: не ковзають, не вимагають підготовки і дають змогу зробити запаморочливі фото для "Інстаграму".

У місцях, де минуло моє дитинство, середня температура взимку була –18°С. Народ розважався як міг: наприклад, заливав у дворах саморобні катки, і вечорами всі грали в хокей. На ковзани я встала приблизно тоді ж, коли почала говорити, і з тих пір обожнюю будь-який зимовий спорт. Коли приїжджаю в гори кататися на лижах, завжди пробую щось нове. Спочатку це був борд, потім бігові лижі, а торік у Швейцарії я вперше спробувала снігоступи.

До готелю The Chedi Andermatt у швейцарському Андерматті я поїхала зокрема через них – побачила на сайті в програмі "зимові розваги" пункт deep snow experience. По факту, це був не просто досвід глибокого снігу, а досвід розкішний. Нашим тренером був містер Паскаль Раст – височенний сухорлявий блондин років 50, колись професійний військовий, тепер – рятувальник у службі Alpine Rescue Switzerland. Однаково майстерно він управлявся зі своїм новим Porsche, на якому привіз нас у невелике село в комуні Госпенталь, де починався наш тріп; зі здоровенним ратраком, на якому доставив нас до гірського перевалу Сен-Готард, і з самими снігоступами.

Ратрак

Сен-Готард красується на висоті 2108 метрів – це наймальовничіший альпійський перевал, відомий не тільки подіями з російсько-швейцарської історії, а й тим, що 55 років тому тут знімали «Ґолдфінгер» – третій фільм з циклу кіноепопеї про Джеймса Бонда. Околиці і справді дуже кінематографічні: гори, гори, гори – а навколо озера. Саме тут я вперше взула снігоступи. Це симпатична конструкція, що складається з деки (основа), дає змогу не провалюватися під сніг, кріплення – снігоступи не вимагають спеціального взуття та кріпляться на звичайні трекінгові черевики; і кішок, які потрібні для альпінізму. Снігоступи придумали стародавні люди, і спочатку це було виключно корисним знаряддям: вони допомагають не провалюватися під сніг (чим більша площа поверхні, тим менший тиск) і проходити важкодоступні, засніжені місця. На вигляд вони були невигадливими – дощечки, прив'язані до ніг.

Сьогодні снігоступи – небанальна зимова розвага. На відміну від лиж – бігових, гірських або сноуборду – вони взагалі не ковзають, але таки вимагають мінімум витривалості. Найкрутіше в них ходити по насту – глибокому снігу, покритому кіркою льоду. Відчуття чарівні: ти йдеш по снігу глибиною 3 метри (під час нашого походу Паскаль звернув увагу на покажчик, укритий снігом під саму маківку, снігу в Андерматті в ті дні було справді багато) і не провалюєшся!

Такий вигляд мали мої снігоступи

 Швейцарія – один з найбільш вдалих напрямків для любителів снігоступів: тут розвинена інфраструктура, є спеціальні стежки з гірськими хатинами, де можна відпочити, гіди, які покажуть наймальовничіші місця. Ходять на снігоступах у Франції, Словенії, Австрії, міксують похід з ночівлею в іглу або з обідом з фондю. У нашому випадку після походу Паскаль влаштував нам захопливий тренінг з лавинної безпеки.


"Це фан чи спорт?", – закидали мене колеги запитаннями після повернення зі Швейцарії. Це дозвілля, для якого не потрібна особлива підготовка – потрібно просто вміти ходити. Але ходити по снігу не просто, ноги в снігоступах потрібно піднімати вище ніж зазвичай, бо через годину починається невелика крепатура. Мені суб'єктивно снігоступи найбільше нагадали бігові лижі – насамперед за роботою м'язів: напружені м'язи стегон, ікри, прес, м'язи кора. Але найцікавіше в снігоступах – не можливість підкачати ікри, а види навколо: на снігоступах ти доберешся туди, куди в житті не дійдеш на трекінгових черевиках. У Андерматті я ходила на снігоступах двічі. Наступного дня ми не пішли в гори, а залишилися в долині, і вже удвох з гідом пройшли годинний маршрут вздовж ущелини Шелленен і річки Ройс, пробираючись крізь ліс і вузькі стежки вздовж річки. За 40 хвилин на снігоступах я спітніла, як після доброї пробіжки, але навіть якщо ви робите це просто заради світлини в "Інстаграм" – воно того варте.

Маршрут вздовж річки Ройс

спорт · здоров’я ·

Ще в розділі Б'юті-гід

Популярне