"Гуцулко Ксеню,
Я тобі на трембіті,
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов.
Душа страждає,
Звук трембіти лунає,
А що серце кохає,
Бо гаряче, мов жар"
Мюзиклом "Гуцулка Ксеня" Івано-франківський національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка продовжує новий сезон. Та чи є в головної героїні реальний прототип? – відповідь ствердна, хоч гіпотези й розходяться.
Фото Ксенії Бурачинської можна побачити в приватному Музеї гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів Романа Кумлика у Верховині. Це крихітний музей, що зберігає історію музиканта-віртуоза, який міг грати на десятках музичних інструментів (екскурсія з донькою музиканта Наталею – must visit). Серед трембіт, дримб, цимбал, старовинних предметів вирізняється одне фото – сучасне. На ньому – фотопортрет старшої жінки неймовірної краси.
Вона померла в США у 2017, куди емігрувала із села Шешори на Гуцульщині, але спершу мала тимчасовий прихисток у Німеччині. В 1994 році Ксенія Бурачинська-Данилишин навідувала свою батьківщину. За її версією, пісню написав для неї рідний дядько, учитель із села Семиголів Львівської області Роман Савицький. Щоліта Савицький приїздив до сестри Ірини Бурачинської на вакації. Одного теплого літнього вечора молодь влаштувала музичну вечірку. Але вся увага була прикута до маленької Ксенії, доньки Ірини. 10-річна дівчинка була дотепною, веселою та врешті здобула титул королеви вечора. Вона настільки ввійшла в роль, що доручила двоюрідному дядькові скласти пісню, "яку б співали усі". Так з’явилося найвідоміше українське танго. Згодом музику на слова Романа Савицького написав І. Недільський.
Ксеня Клиновська – дівчина з мальовничого села Небилова Івано-франківської області, яке омивають річки Лімниця і Турава. Небилів – символічний кордон Бойківщини й Гуцульщини. Ксеня, яка народилася приблизно сто років тому, була обдарована музичним талантом, і батьки відрядили її навчатися до Станіслава (нині – Івано-Франківськ). Наставником дівчинки став геніальний композитор Ярослав Барнич, який мав дар перетворювати на гіт майже будь-який твір. Отже, Барнич присвятив найвідоміше українське танго "Гуцулка Ксеня" саме Ксені Клиновській. Цю версію походження підтверджує племінниця композитора Олена Вергановська, його учні й колеги.
Хай там як, але в 1938 році Барнич написав оперету, за якою сьогодні з постійними аншлагами йде вистава "Гуцулка Ксеня".