30 червня в Рейк’явіку, у столиці Ісландії, вперше покажуть балет "Лісова пісня" на музику Михайла Скорульського. На сцену вийдуть учні та студенти Київського державного фахового хореографічного коледжу імені Тетяни Таякіної, яким керує прима-балерина Катерина Кухар. Подія відбудеться в межах гастрольного туру "Український національний балет": 27 червня балет покажуть у Братиславі, 30 червня – у Рейк'явіку, а завершаться гастролі виступом у Луцьку 2 липня.
"Лісова пісня" – один із найкрасивіших балетів України. Його прем’єра відбулася в 1946 року, а ідея належить молодій балерині Наталії Скорульській. Вже 80 років цей балет, дія якого розгортається у лісі та розповідає історію кохання між фантастичною лісовою істотою Мавкою та Лукашем, залишається візитівкою української хореографії.
За словами Катерина Кухар, директорки коледжу та прима-балерини Національної опери України, ці гастролі – можливість популяризувати українську спадщину. "Але зробити це одним успішним проєктом чи одними гастролями неможливо. Це робота поколінь", – каже Катерина. – Це праця, яка нагадує рух тектонічних плит: повільна, майже непомітна, але здатна змінювати карту світу. Саме в цьому сьогодні полягає наше завдання: зробити так, щоб "Лісова пісня" Скорульського стала для світу такою ж очевидною культурною асоціацією, як "Лебедине озеро" Чайковського. Майже два століття світ знайомили з Чайковським та Аданом, Мінкусом. Сьогодні наша черга знайомити світ із собою. Ми вже презентували уривки "Лісової пісні" в Національних театрах Берліна та Тбілісі, а незабаром познайомимо з великим українським балетом "Лісова пісня" Братиславу та Ісландію".
Для Катерини Кухар "Лісова пісня" – особиста історія. "Партія Мавки у "Лісовій пісні" одна із моїх улюблених, нею я відкривала й закривала балетні сезони, танцювала на державних святах й тому рада ділитись своїм досвідом із студентами. У цьому є справжня магія балету: мистецтво не зупиняється в часі, воно передається від покоління до покоління й кожне привносить щось своє. Пара Валери та Ольги – ідеальний прототип Мавки та Лукаша. Ольга Гріцишина, не дивлячись на юність, глибоко наповнена, ніжна та ідеально передає рухи верби, на яку перетворюється Мавка. Ольга здатна передати внутрішній біль, надлом, її руки та рухи наче гілки плакучої верби, з яких стікає чиста сльоза. Мене також захоплює у цій виставі Домініка Федорова, яка танцює звабливу та запальну Килину. Домініка дуже артистична, технічна у цьому образі, вона по-новому розкрила цю партію, українку, жіночу долю".
Глядачі побачать оновлену та динамічну постановку. Хореограф-постановник Олексій Коваленко спеціально для коледжу створив нову динамічну версію сцени українського весілля. Катерина Кухар розповідає, що глядач наче потрапляє сам на бурхливе весілля до Лукаша та Килини й святкує його разом з ними. "Там присутній й класичний канон балетних рухів, й кордебалетний орнамент, що зачаровує синхронністю. Хореографія насичена непростими дуетними підтримками, різноманітною трюкацькою технікою, стрибками й обов’язково улюбленим для глядача фуете по діагоналі від Мавки", – розповідає Катерина Кухар.
Для міжнародної публіки це також можливість познайомитись з новим поколінням українських артистів, які яскраво реалізують себе у цьом балеті. Так, Ольга Морозенко, художня керівниця коледжу та екс-солістка Національної опери, розповідає: "Лісова пісня – це про класичний балетний канон, з точною академічною школою, яку я дуже вимагаю від учнів та студентів, та з тонкою, чуттєвою драматургією. І звісно тут важлива не тільки техніка, а й уміння передати внутрішній стан кожного персонажа. А тут їх дуже багато і вони всі по-різному розкриваються: звабливі русалки, сніжинки у класичних пачках, чорти й багато інших цікавих персонажів. Тому саме це, мені здається, може робити нашу "Лісову пісню" дуже особливою. Неймовірну магію в балеті "Лісова пісня" створює кордебалет своєю масштабністю та синхронністю. Коли дівчата виходять у класичних білих пачках, дихають, рухаються, як одне ціле під світлом прожекторів – народжується інший вимір, вражаючий світ".
Гастролі Київського державного фахового хореографічного коледжу завершаться показом "Лісової пісні" у Луцьку, що має символічне значення, адже Михайло Скорульський писав музику, надихаючись волинськими лісами та красою.
У Луцьку виставу покажуть 2 липня о 15.00 у Волинському академічному музично-драматичному театрі імені Т.Г.Шевченка. Квитки за посиланням