Цього року українські кондитери продовжують переосмислювати рецепти традиційної різдвяної випічки.
Різдво в українській традиції має особливий статус. Це момент, коли родини повертаються до спільного столу, до знайомих смаків, що зберігаються в пам’яті довше, ніж будь-які історії. Через страви всі нації, – і українська не виключення, – споконвіч передавали досвід, розповідали про себе, формували уявлення про дім.
Українські заклади Honey та "Завертайло" працюють зі смаком як із культурною пам’яттю: залишають впізнавані мотиви – мед, мак, родзинки, пряне тісто – але пропонують сучасні текстури й техніки. Так народжуються солодощі, які звучать по-новому, та все ж зберігають відчуття дому.
Honey та "Завертайло" постійно досліджують, як поєднати смакові спогади різних вікових груп у єдиній лінійці так, щоб вона була переконливою для всіх. У різдвяних рецептах команда поєднує асоціації з дитинства із сучасним баченням. "Ми створюємо наші смаки через постійні експерименти: формуємо фундамент і потім їх як калейдоскоп намагаємось вкласти у одну історію", – пояснює Станіслав Завертайло.
Мак і вишня
Наприклад, мак, вишня, тісто – універсальна формула, знайома майже кожному українцю, незалежно від віку. Це смак, який одразу впізнається і не потребує пояснень. Сучасні кондитери розглядають мак як гастрономічний блокбастер. Саме мак увійшов до нового штолену "Завертайло": багато маку, багато вишні, насичена текстура. Так само оновили і маковий рулет – у двох варіаціях: з білим маком та печеним яблуком, і темний зі смородиною та власноруч звареним мармеладом.
Ягоди
Українська гастрономія – це також велика смакова пам'ять про фрукти та ягоди. Вишня, слива, суниця, яблука — це ті смаки, що збагачують смак десертів і випічки та додають їй автентичності. Поруч і обліпиха, яка може яскраво грати у багатьох комбінаціях, хоча не всі приймають її одразу.
Ягоди – той тип продукту, який має свій виразний смак і з ним цікаво експериментувати у майбутньому. "Доки бабусі продають абрикоси зі своїх садів, ми пам’ятатимемо, як звучить справжній смак, а не індустріальний", – говорить Станіслав. У його закладах кожен сезон стає приводом вивести ці локальні символи на новий рівень.
Кутя
Кутя – ще одна страва, до якої команда хоче повернутися з сучасним підходом. Її готують щороку, але люди рідко приходять в заклади саме на кутю. Стас переконаний, що тому з нею цікаво працювати: "Це наш національний смак, який варто повернути у повсякдення".