29 липня 160 років тому народився Андрей Шептицький – меценат, політик, культурний діяч, очільник Української греко-католицької церкви, митрополит Галицький, архієпископ Львівський. Хоча його ім’я передусім пов’язують із церковною місією, життєвий шлях Шептицького свідчить про постать надзвичайно різносторонню й шляхетну. Ось кілька ключових фактів про нього:
Він був багатим графом, а став монахом. У 1900 році Папа Римський оголосив Андрея Шептицького Митрополитом Галицьким, і відтоді розпочалася реформа греко-католицької церкви в Україні. Шептицького сміливо можна назвати поліглотом, оскільки він чудово володів більш ніж 10 мовами. Під час візитів до США, Канади, Бразилії та Європи легко обходився без перекладачів.
Митрополит був патріотом та дбав про українську державність. Як член Палати панів австрійського парламенту і депутат Галицького сейму він захищав та відстоював права українців у Австро-Угорщині. Під час Другої світової війни Андрей Шептицький очолював Українську Національну Раду. Він був впливовим інвестором, купував нерухомість у Римі, Лейпцигу, Гамбурзі, низці польських та чехословацьких міст. Інвестував кошти у нафтопромисловість на Галичині, майстерню солодощів "Фортуна нова", золоті поклади на острові Суматра тощо. У період Голодомору Шептицький посилав цілі вагони зерна на Велику Україну. А в часи Голокосту – рятував євреїв, переховуючи їх від нацистів. Зберіг життя понад 2000 дітей.
Митрополит створював художні школи, виділяв молодим митцям стипендії для навчання у Європі, купував їхні твори на аукціонах, заохочував своїх друзів купувати роботи українських художників. Його щедру підтримку отримали Михайло Бойчук, Осип Курилас, Олекса Новаківський та інші. Шептицький і сам вмів чудово малювати та добре знався на мистецтві.
Андрей ревно ревно опікувався освітою та культурою: заснував Львівську греко-католицьку богословську академію, Богословське наукове товариство, Український католицький інститут та Український національний музей. Підтримував діяльність приватних шкіл, товариств "Просвіта", "Рідна школа", об’єднань "Луг", "Пласт" тощо. Саме "Пласту" митрополит подарував свій маєток у Підлютому для проведення літніх таборів.
Він був завзятим книголюбом. Зі своїх мандрів завжди привозив цінні видання, дбав про збирання й збереження літературної спадщини. Національний музей у Львові отримав у дар понад 3 тисячі книг з його колекції. Усього ж у ній нараховувалося щонайменше 20 тисяч томів — більшість була знищена в радянський період.
Його улюбленою стравою була відварена картопля з підсмаженою цибулькою і горня кефіру.
Текст: Оксана Багрій