Марія-Антуанетта була справжньою іконою стилю свого часу. Ставши королевою 1774 року, вона перейняла пристрасть французької нації до моди.
У Версалі Марія-Антуанетта присвячувала час, увагу і значні витрати плануванню гардеробу і зачісок, а також вечірок, на яких і демонструвала свої вбрання. Вона замовляла до 300 суконь на рік, і, як відомо, ніколи не носила нічого двічі. Її пристрасть до одягу, оздоблення й інтер'єрів, а також, здавалося б, безмежний бюджет, дозволяли їй створювати шедеври, які залишили значний слід в історії моди і продовжують надихати дизайнерів дотепер.
Марію-Антуанетту часто називають першим споживачем речей від-кутюр. Унікальні речі для неї розробляла і виготовляла її "міністр моди", Роуз Бертін. Разом вони зробили моду і одяг не просто ремеслом, а мистецтвом. Королівські вбрання завжди захоплювали публіку і кожен з нетерпінням чекав наступного виходу Марії-Антуанетти.
Марія-Антуанетта також започаткувала моду на високі й надмірно оздоблені зачіски, які називалися "пуфами". Їхній вигляд часто залежав від культурних подій або політичного значення дня. Вони містили відповідні емблеми, переплетені в дизайні волосся, часто з малюнками і письмовим текстом або мотивами. Екстравагантні зачіски прикрашали квітами, пір'ям, штучними птахами, перлами, мереживом, діамантами, човниками й іншими схожими іграшками.
Зав'язувати волосся, пудрити, а потім робити його величезним і величним за допомогою дорогих перук – все це було в моді, велике волосся стало символом статусу і, в підсумку, стилю. Також завдяки Марії-Антуанетті почали забарвлювати волосся в пастельні відтінки. В середовищі королівських осіб і аристократів було дуже модним фарбувати або пудрити своє волосся, щоб надати йому незвичного кольору. "Полуничний блонд" був найпопулярнішим тоном.
Марія-Антуанетта допомогла зберегти Францію столицею європейської моди упродовж XIX і на початку XX століть. На жаль, розкішний гардероб Марії-Антуанетти лише створив для неї імідж легковажної марнотратки, що стало однією з головних причин, чому її зневажають французи. Ця антипатія зрештою призвела до руйнування монархії, а королеву – до гільйотини 1793 року.