"Мені ніяково питати, але чим ви вчора пахли?" — приходить мені повідомлення з незнайомого номера. "Сталкер?!" — промайнуло в голові. Виявляється, це піарник, з яким ми напередодні бачилися на ювелірній презентації. Інтимність запитання й звертання на "ви" — це так зворушливо. Напевно, треба було зібрати всю свою мужність, щоб наважитися на такий меседж. "Cerise sur le Gâteau (з французької "Вишенька на торті". — Прим. ред.) від Versatile Paris", — пишу у відповідь. Невдовзі прилітає ще одне повідомлення — від подруги: "Навколо тебе вчора була небезпечно еротична аура".
Цей ефект у моїх парфумах створює соковита черешня, підкреслена іскристим спалахом цитрусових. У серці — звабливі ноти марципану й троянди, а шлейф огортає ваніллю, мускусом і теплими деревними нотами — аромат водночас солодкий і витончений.
Я ніколи не носила парфумів, які бодай натякали б на ласощі та блаженне забуття. Вважала, що маршмелоу й цукрова вата в них — гіперболізовано інфантильні й личать хіба школяркам у сукнях з воланами. Проте солодкість може бути дотепною, іронічною, чуттєвою й вишуканою. Приклад — новий Juliette Has a Gun із поетичною назвою Powder Love.
Французький парфумер Романо Річчі створив веселу суміш цукрової вати, маршмелоу, цукатів, мигдалю і квітів апельсина. Особливою її робить амброксан, який додає композиції елегантної пудровості й врівноважує солодкість. Носиться так легко, що починаєш замислюватися: скільки втрачено з 1992 року, коли з’явилася перша хвиля гурманських ароматів. Її здійняв шоколадно-ванільний, з нотами праліне та цукрової вати Angel від Mugler. Саме він породив моду на "десертні" парфуми, яка тривала щонайменше два десятиріччя.
Нове покоління "ласої" парфумерії з’явилося п’ять років тому — і продовжує зростати. За даними нью-йоркської аналітичної платформи Spate, яка за допомогою штучного інтелекту відстежує споживчі тренди, публіку дедалі більше захоплюють гурманські аромати: торік відповідні пошукові запити зросли на 77,5 %.
Парфумери радо заграють із солодощами. Новий мінімалістичний Gong від Floraïku пахне дораяку — японським десертом із медово-карамельними, злегка трав’янистими пахощами, а соковитий Éclectique від Gritti — полуницями, кокосом і ваніллю.
Теплий, майже їстівний Never-ending Summer від Maison Margiela нагадує про кекс із цукатами завдяки ванілі й цитрусам, а Vanilla Veil від Bjork and Berries — про фісташково-ванільний макарон.
Pêche Mirage із лінійки L'Art & La Matière від парфумерки Guerlain Дельфін Єльк — ідеальний приклад того, що "солодке" не означає "банальне": кремовий персик тут сяє на тлі текстурних шкіряних нот. Саме французький Дім Guerlain популяризував ноту ванілі в розкішних парфумах, коли випустив свій Shalimar — рівно сто років тому.
Ольфакторні новинки кардинально змінюють погляд на солодкі аромати, а їхня аудиторія давно не обмежується юними дебютантками та інженю. Парфумери винахідливо підходять до створення гурманіки. Наприклад, додають у композицію п’янких алкогольних акцентів. Новий Kilian Angels' Share Paradis містить ноти коньяку й малини.
А Teriaq Intense арабського Дому Lattafa Perfumes, який злетів протягом останніх трьох років завдяки густим, ласим композиціям, популярним у тіктоку, пахне сливовим лікером, шафраном і бобами тонка: декадентська вечірка у флаконі.
Гурманські парфуми спонукають до ескапізму, втечі від повсякдення. Ноти десертів і коктейлів — ваніль, карамель, праліне, боби тонка — вмикають сенсорну пам’ять і активують ті самі ділянки мозку, що й смак ласощів. Нагадують про тепло кухні, карамелізований цукор, вершковий післясмак і миттєво викликають відчуття затишку й стабільності, безпеки й радості, заспокоюють і тішать. Здається, це рівно те, що нам всім сьогодні необхідно.