Берлінські клуби, стиль 90-х: художниця з гриму, візажистка Марта Скальська розповіла, як створювалися beauty-образи для фільму "Я, "Побєда" і Берлін".
В український прокат вийшов фільм Ольги Ряшиної "Я, "Побєда" і Берлін", знятий за мотивами однойменної повісті Кузьми Скрябіна. Він включає елементи road movie та розповідає про коротку, але епічну подорож головного героя, Кузьми (Іван Бліндар) до Берліну. Фільм в дещо іронічній манері оспівує подвиги заради кохання, пошуки себе, вірність власному шляху та загалом пропагує просту ідею бути добрим до людей навколо, — це неодмінно винагороджується.
Команду гримерів очолювала відома Марта Скальська (однією з найвідоміших її робіт залишається серіал НВО "Чорнобиль"). Вона розповіла про найцікавіші моменти роботи над образами героїв
Підготовка
Після знайомства зі сценарієм я підготувала презентацію та взяла її на співбесіду з режисером і продюсерами проекту, щоб вони зрозуміли, яке бачення гриму я маю. Їм було важливо, щоб на великому екрані грим був непомітним, — це забезпечувало би достовірність образів. Герої не мали бути нафарбованими, — навпаки, задача була правдиво відтворити образи того часу. Коли ми зрозуміли, що на одній хвилі, я приступила до підготовки референсів.
Референси
Референси я готувала досить довго. Напевно, це була найгрунтовніша робота за все моє життя: почалася пандемія (робота над фільмом велася в 2020 — ред.), часу було достатньо.
Я знайшла багато матеріалів, створила окремі теки з іноді не зовсім очевидними образами. Так, у мене була тека "жителі Львова 90-х", "соціальні працівники 90-х", "митники", "прикордонники", "бандити 90-х"...
При роботі над образами українських героїв були певні складнощі. Так, ми застосовувалі всі ці прийоми — бігуді, чубчик-"карлсон", крупні заколки тощо, але диявол в деталях. Так, в 90-ті не існувало складних технік фарбування – омбре, шатуш, балаяж, air touch тощо. Навіть в масових сценах на концерті треба було, щоб актори мали автентичний вигляд.
Велике дослідження я робила щодо клубної культури Берліну 90-х, щоб відтворити, які люди туди ходили, якою була публіка. Я вивчила всі субкультури 90-х, від скінхедів та панків до хіппі, рокерів та рейверів. Плюс ЛГБТ. Я вивчала, хто який вигляд мав, у кого були які аксесуари, хто які носив зачіски. Але головним челенджем було не відтворити їхні яскраві образи, а передати, що всі вони на рейві, спітнілі, що в них розмазався макіяж, потекла туш, що вони мають автентичний трушний вигляд.
Ми з командою робили ірокези для панків, шили різнокольорове волосся, робили дреди тощо.
Про головного героя
Ми були щасливі, коли Івана Бліндара затвердили на роль Кузьми Скрябіна, — вони дійсно дуже схожі. До цього ми з режисером та кастинг директором перебрали велику кількість претендентів на роль. Це чудові актори, але по зовнішності хтось був занадто дорослим, у когось не було таких кучерів.
Звичайно, все це можна було адаптувати за допомогою гриму, але знімальний графік дуже насичений, а якщо його витрачати на те, щоб змінювати акторові зовнішність, то процес стає довготривалим і коштовним.
Все, що нам потрібно було зробити з Іваном, — це стрижка, як у Кузьми. Події фільму відбуваються протягом чотирьох днів, а зйомки фільму тривали три місяці. Грумінг для акторів ми робили кожні декілька днів, голитися акторові доводилося щоранку, тому що Кузьма мав бути без щетини.
Сам Іван каже, що вони з режисеркою домовилися робити збірний образ Кузьми, не намагаючись перетворити фільм на байопік, тому в образі Кузьми десь половина рис, притаманних самому Іванові. "Іноді я отримував на горіхи від Ряшиної — ну я просто люблю дуркувати та маю проблеми з концентрацією уваги".
Про грим та догляд за шкірою героїв
Головний челендж для спеціалістів на такому проекті — це доглядати за шкірою головного актора, тому що обличчя крупно показується на весь екран, а підтримувати шкіру в ідеальному стані протягом трьох місяців, коли людина не висипається, має постійні відрядження та нічні зміни, — це важко. Тому ми купували різні засоби догляду і особливо опікувалися зняттям гриму, щоб наступного дня не було проблем зі шкірою.
Для всіх акторів чоловіків ми не використовували тональні засоби, а тільки базу anti shine на силіконовій основі, щоб пройтись по центральній частині обличчя (лоб, ніс, підборіддя), прибрати зайвий блиск і злегка вирівняти текстуру шкіри. "Щоранку я приїздив мінімум за годину до початку знімань. Якщо починали о 5, за десять до четвертої вже був на майданчику, — згадує Іван Бліндар". Каже, що найбільше часу витрачали на те, щоб тримати під контролем волосся — "воно жило своїм життям".
Арка героя
За ходом фільму з героєм багато чого трапляється. Деколи він мав виглядати спітнілим, деколи — втомленим: він майже не спав, був дорозі, хвилювався, мав пригоди та бійки. Відповідно змінювався його зовнішній вигляд. Те, як змінюється герой з плином подій, називається "арка героя", — підготувати її було моєю задачею.
Ось Кузьма виїжджає зі Львова, — в гарному гуморі, з настроєм, впевнений в собі. Потім він в дорозі декілька днів, потім приїжджає в Берлін. Він не виспався, він потрапляє в клуб, вживає алкоголь, та — випадково — якісь речовини. Додому він повертається тим самим, але трошки іншим. І ось нарешті він виходить до глядачів — на сцену.
Найяскравіший образ
Йохан — наркодилер з берлінського клубу, який купує манекенів з травою у Барда. Він мав реального прототипа — фейсконтрольника зі знаменитого клубу "Бергхайм", який працює, здається, й досі. Він весь в татухах та пірсингу, чоловік "на берлінському стилі".
Актор на цю роль знайшовся, але у нього не було жодного татуювання та пірсингу. Тому найскладніше було зробити "тату" та фейк-пірсинг. У клубі мало бути спекотно, і він має бути спітнілий, бо він в цьому клубі працює і тусується. Тобто зверху на клей та татуювання потрібно було нанести "піт" та масний матеріал. Важливо, щоб це трималося та мало природній вигляд
Важливо було приділити увагу найдрібнішим деталям, адже стрижки, макіяж, пірсинг і татуювання 30 років тому робилися іншими техніками, у них були інші естетика і колір. Ми не прагнули створювати б'юті-образи, нашою метою була максимальна реалістичність. Знімали все влітку, тому було спекотно на вулиці. Цей день був найскладнішим, але все вдалося.
Фінал
На фінальний знімальний день, де знімали концерт Кузьми у Львові, приїхала донька Кузьми. Вся знімальна група прийшла в одязі в стилі 90-х, і їм пропонували зробити відповідний макіяж. На останню сцену всі вийшли у залу, і, якщо уважно придивитися, можна побачити наші щасливі обличчя з чубчиками "Карлсон", з брунатними помадами тощо.
Це було чудове прощання з фільмом. Коли пролунала команда "Стоп, знято!", ми влаштували запальну вечірку з акторами просто на сцені.
Фото: з власного архіву Марти Скальської