Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба — про те, як українці змінили світ класичної дипломатії за цей рік; про власні виклики та про те, чому контролювати емоції — необхідно, аби бути успішним в сучасному світі.
У Дмитра Кулеби міцний, впевнений потиск руки, тонкий гумор і харизма людини, яка звикла до уваги та знає, що з нею робити. Міністр зустрічає команду Vogue у світшоті з написом "Київський режим" — це нова колаборація українського бренду Syndicate Kyiv і художника Вови Воротньова, яка іронічно обіграє вислів російської пропаганди, перетворивши його на мем. За останній рік стиль очільників нашої держави помітно змінився, і якщо президент віддає перевагу тактичному одягу, то Дмитро Кулеба — практичному кежуальному. Варто тільки згадати його появу на перемовинах у Білому домі в затишному в’язаному светрі та кросівках New Balance — незвичний образ викликав неабияке обговорення в соцмережах. Речник МЗС Олег Ніколенко пояснює: так зручніше, тепер не той час, аби витрачати його на умовності щодо одягу.
Безперечно, зміна офіційного дрескоду українських високопосадовців — це лише частина радикальних змін, запроваджених Україною у світі класичної дипломатії. "У грудні була конференція послів, і до цієї події я попросив міністрів закордонних справ інших країн записати кілька слів для моїх колег, — згадує Кулеба. — Анналена Бербок, німецька міністерка, сказала: "Українські дипломати, ви перевинайшли дипломатію". Її слова коротко описують те, що ми зробили за цей рік".
Дав приклад президент у перші дні вторгнення, коли на офіційну пропозицію США про виїзд відказав: "Війна тут. Мені потрібна зброя, а не евакуація". Відомі і влучні цитати Кулеби, який увійде в історію України не тільки як міністр закордонних справ, що виборював для країни перемогу, а ще і як дипломат, що називає речі своїми іменами. Зокрема, саме Кулеба одним із перших на світовій арені в березні минулого року сказав, що у війні винний не лише Путін, а й росіяни, — після сумнівних заяв Олафа Шольца, що війну веде президент Росії.
"Безумовно, були іноземні співрозмовники, які і президентові, й мені казали: мовляв, отут ви різкувато поводитеся, а там занадто тиснете, — розповідає Кулеба, поки ми п’ємо каву в його офісі на шостому поверсі МЗС із розкішним краєвидом на Дніпро. — Але потім партнери беруть паузу і по ній кажуть: якщо ми були б на вашому місці, діяли би так само".
Дмитро Кулеба — досвідчений дипломат у другому поколінні, працює в МЗС із 23 років. І якщо його стиль спілкування за останній рік став значно дошкульнішим, то власні емоції він ніколи не демонструє, залишаючись стриманим, навіть коли під час засідання Радбезу ООН перетинається з очільником МЗС Росії Сергієм Лавровим і його колегами. Цікаво, може, пан міністр пройшов курси управління гнівом?
"Я багато років тому свідомо почав працювати зі своїми емоціями. Це було важливо і з особистих причин, і з робочих", — зізнається Кулеба. 2019 року він, натоді представник України при Раді Європи, випустив книгу "Війна за реальність. Як перемагати у світі фейків, правд і спільнот". Одне з п’яти правил, які пропонує автор, аби навчитися жити в сучасному інформаційному суспільстві, — контролюйте емоції.
"З 24 лютого є тільки одна мета — це перемога твоєї країни. І ти щодня лупаєш цю скелю, як казав класик"
Кулеба каже: звісно, у важкі моменти в душі все вирує, але "дякую за комплімент, що зовні не видно, — це найкраща оцінка моєї роботи". Згадує, як нещодавно виступав на Раді Безпеки ООН, де були представники Росії. "У частині моєї промови йшлося якраз про те, що всі вони сидітимуть на лаві підсудних. Тієї миті я дивився на них і думав: ось абсолютне зло. Всередині була… не ненависть, але так, певні емоції були. Та їх ніхто не помітив".
Підсумовуючи розмову про те, як змінився за цей рік сталий світ класичної дипломатії, Кулеба говорить: 24 лютого — це водорозділ. "До того ти міг бути сповнений сумнівів, перейматися нашою зовнішньою політикою: а як нас сприймають, а чи я все встигну зробити на посаді. Та все відійшло в один день. З 24 лютого є тільки одна мета — це перемога твоєї країни. І ти щодня лупаєш цю скелю, як казав класик".
Коли я запитую про головні виклики після 24 лютого, професійні й особисті, Кулеба твердо повторює: "Мова не про виклики: у мене з першого дня вторгнення є розуміння, що я роблю і навіщо". Основна робота МЗС сьогодні зосереджена на двох напрямах: перемовини з іноземними партнерами про постачання зброї Україні та притягнення російських злочинців до відповідальності, зокрема створення спецтрибуналу для покарання керівництва РФ за агресію.
МЗС — одне з найсучасніших міністерств в Україні, яке з 2014 року пройшло шлях трансформацій, серед яких і комунікаційна реформа, започаткована Кулебою, на той час послом з особливих доручень з питань стратегічних комунікацій. Підвалини того, що ефективно працює тепер, були закладені тоді. Впливає на результати роботи і здорова атмосфера. 2019-го МЗС стало першим міністерством країни, де запровадили гендерний аудит. 2020 року, обійнявши посаду, Кулеба зарахував до штату психолога – каже, "спочатку до фахівчині ніхто не ходив, а потім виникла довіра". Цьогоріч запроваджено систему протидії булінгу: тепер у МЗС є скриньки довіри — фізична й електронна, — де співробітники інформують міністра про проблеми, а потім їх разом обговорюють на окремих зустрічах. А нещодавно Кулеба оголосив, що Міністерство робить безпрецедентний крок і оголошує відкритий набір послів — податися на вакансії можуть як співробітники зсередини системи, так і кандидати ззовні.
"Чесність і довіра — це ті речі, над якими ми постійно працюємо в команді, — пояснює Кулеба. — Будь-який міністр — ніхто без системи і без колективу. Успіх — це система плюс особиста харизма. Якщо у тебе є харизма, але твоя команда неефективна — результат буде такий собі. Якщо навпаки — теж".
Виведена ним формула успіху спрацьовує на всі 100. І якщо ефективність системи МЗС можна перевірити рівнем підтримки, яку наша держава здобула у світі, то про харизму Кулеби свідчить успіх у міжнародній пресі. "Ми знаємо, як перемогти, і ми переможемо" — його фраза в американському The Late Show with Stephen Colbert зірвала бурю оплесків і була вмить підхоплена журналістами. Зазвичай гості таких програм — селебриті й зірки, для яких викликати аплодисменти — щоденна робота, та український міністр в цьому шоу теж справляв враження суперзірки.
"Будь-який міністр — ніхто без системи і без колективу"
Утім, Кулеба сприймає свій успіх спокійно — каже, що це аплодисменти не йому, а країні. "У нас останнім часом з’явилося чимало політиків, які їздять на іноземні заходи й отримують свою хвилину слави. Але моя стартова позиція така: це не ти крутий, це країна, яку ти представляєш, крута. Ти в боргу перед солдатом в окопі в Бахмуті, перед матір’ю, чий син чи донька загинули, перед бабусею, яка віддає частину пенсії на ЗСУ. Без них ми, політики, — нуль".
А ось що дійсно спільного у Кулеби з голлівудськими зірками — це невимушеність в інстаграмі, де поруч зі звітами із засідання Радбезу ООН — невідретушовані селфі з сином у київському кінотеатрі "Жовтень" і фото естетських суботніх сніданків удома (як-от авторський рецепт "тихої гречки з бурхливим гуакамоле"). Кулеба каже, що за цим немає піарстратегії — саме поривання душі: чому б, наприклад, не зробити селфі з сином у кіно? Це ж нормально. "Діти, безумовно, відчувають тиск батькової посади, і ось такі спільні зовнішні прояви нівелюють його, прибирають дистанцію. У дітей немає відчуття, що тато мусить з’являтися у соцмережах лише на офіційних фото, знятих професійними фотографами". Спільні кіноперегляди, до слова, — неабияка розрада і для самого Кулеби: поруч із дітьми він може дати волю емоціям і, не приховує, на особливо зворушливих кадрах — навіть зронити сльозу.
"Це не ти крутий, це країна, яку ти представляєш, крута. Ти в боргу перед солдатом в окопі в Бахмуті, перед матір’ю, чий син чи донька загинули. Без них ми, політики, — нуль"
Довго пояснювати про повномасштабне вторгнення 16-річному Єгору й 11-річній Любі було не треба — міністр каже, що діти "відповідально та спокійно ввійшли у війну". Показує мені збережене листування з сином за кілька днів до початку російського нападу. Тоді Кулеба повертався з відрядження зі Штатів і спитав Єгора, що йому привезти з Америки. "Мир", — відповів син.
За цей рік родина міністра збільшилася: додався французький бульдог Марік — під час нашого інтерв’ю він затишно сопить на дивані поряд зі мною. Марік врятований з Маріуполя у травні минулого року. Ймовірно, власники розплідника загинули під час облоги міста, а собак вдалося вивезти — і Дмитро, побачивши фото бульдога в інстаграмі, не втримався. "Але якщо ви писатимете про Маріка, згадайте, що в мене є ще два собаки, Густав і Бенджі, бо я не хочу їх позаочі ображати неувагою", — сміється Кулеба. Діти й собаки — як ковток повітря для міністра, чий графік упродовж року схожий радше на спортивний марафон, ніж на дипломатичну службу. "Гуляєш увечері з собаками, куриш сигару — і якось все входить у норму".
Опікуючись поточною роботою МЗС, міністр міркує про майбутнє. Він каже, що за цей рік ставлення світу до нашої країни дуже змінилося. "Україна пройшла шлях від Попелюшки до капітана Марвел: спочатку була як та напівсирітка, яку до сліз шкода і треба підтримати в біді, — а згодом перетворилася на супергероя, що прилітає у вирішальний момент і всіх рятує". Та водночас, додає міністр, це викликає не лише захоплення. Світ думає: а що робитиме Україна потім, після перемоги, як вона використає свою суперсилу?
"Ми зараз вчимося багато чого. Наприклад, президент ініціював програму Grain from Ukraine — ми відправляємо зерно країнам Африки. Раніше Україна допомагала іншим тільки у надзвичайних ситуаціях — зазвичай ішлося про ДСНС. Але в усіх країнах міжнародна допомога є складовою дипломатії — і ми щойно відкриваємо це для себе".
Міністр переконаний: найближчими роками в активі України буде кілька ресурсів, що важитимуть на зовнішньополітичній арені. Це зерно, технології, військовий досвід і загальний авторитет країни, що виборола перемогу в жорстокій війні. Наше найнагальніше завдання — навчитися використовувати власні суперсили, впевнений Дмитро Кулеба.
Фото: Vasylyna Vrublevska