Олена Ванєєва, докторка фізико-математичних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту математики НАН України, Лауреатка української премії "Для жінок у науці" – 2018, увійшла до 15 найвидатніших володарів премії "Міжнародні молоді таланти" та представила Україну на світовій арені в штаб-квартирі UNESCO в Парижі.
Олені щойно виповнилося 40. До цього віку в неї купа досягнень: докторський ступінь з фізико-математичних наук, провідна посада в головній математичній дослідницькій установі країни, наукові відзнаки, а ще – щаслива родина та двоє синів. Ванєєва спеціалізується у сфері застосування алгебраїчних методів у математичній фізиці, зокрема в симетрійному аналізі диференціальних рівнянь. Для пересічних людей останнє – білий шум, проте, коли пояснює сама науковиця, все стає зрозумілішим. Ми поговорили з Оленою про її роботу й кар’єру, про війну, красу, математику, життя та про стереотипи, пов’язані з роллю жінок у науці.
У свідомості пересічної людини математика – це дуже абстрактна наука (за винятком практичної цінності, коли треба вирахувати розмір знижки – колись на омріяну сумку, сьогодні – на тепловізор та дрон). А яка прикладна цінність математичних відкриттів?
Більшість законів природи (як-от закон всесвітнього тяжіння чи взаємодія електричного й магнітного полів) описується математичними рівняннями. Такі важливі рівняння вирізняються з-поміж інших рівнянь, зокрема, тим, що мають більше симетрій. Моє завдання – відшукати симетрії певного набору рівнянь, а оскільки для деяких рівнянь цю задачу важко розв’язати, – створити нові методи, які її спростять.
Насправді, математика має прикладну цінність абсолютно в усьому, що нас оточує. Грубо кажучи, без математики ми не мали б ані мобільних телефонів, ані google-мап. Навіть розклад потягів і літаків складають математики. Ну й звісно, дрони і тепловізори також не з’явилися б без математиків. Люди просто не задумуються над цим.
Я здебільшого науковиця-теоретик, але мої результати допомогли спростити й оптимізувати задачі пошуку симетрій. Цими результатами користуються інші математики й фізики, і це прекрасно, як на мене.
Ви можете сказати, що побудували хорошу наукову кар’єру? Які ще кар’єрні амбіції маєте?
Нині я працюю на посаді заступника директора з наукової роботи Інституту математики НАН України, а це головна математична дослідницька установа в країні. Мабуть, можна вважати, що хороша кар’єра вже побудована. У мене залишилися радше не кар’єрні амбіції, а наукові й особисті цілі, плани та мрії.
Чому жінок у науці менше, ніж чоловіків?
Все просто, тривалий час у дівчат не було рольових моделей жінок-науковиць, вони просто не уявляли собі такої кар’єри. Колись одна дівчина мені сказала: "У школі я так любила математику, але навіть не уявляла собі, що є така робота – математик. Зараз дуже шкодую, що ніхто не підказав мені в той час про таку можливість". Ну й друга банальна причина – це народження дітей і нерівномірне навантаження домашніми обов’язками в парі. Багато жінок досі відкладають свої наукові, і не тільки, мрії заради родини.
Чи відчували ви переваги гендеру, будуючи свій шлях у науці, або "скляну стелю"?
Мені пощастило: я не відчувала ані переваг, ані дискримінації, але це пов’язано з тим, що керівник нашого відділу ніколи не зважав на стать співробітників. Проте можу сказати, що скляна стеля існує, і досі відсоток жінок на керівних посадах у точних науках дуже й дуже малий. Щоб її пробити, доводиться справді вирізнятися та вражати своїми результатами.
Сексисти знайдуться скрізь, і в наукових установах також. Недоречні жарти, сексистські зауваження – таке бувало не раз, на жаль. Добре хоча б, що відсоток таких людей у колективі дуже маленький.
Тривалий час був стереотип, що науковиця – це "синя панчоха": окуляри (які чомусь вважалися немодним аксесуаром), волосся, стягнуте в тугий жмуток; незрозумілі вбрання. Який вигляд насправді мають жінки-вчені?
Окулярів я позбулася лише рік тому, а раніше, мабуть, мала більш науковий вигляд. Жінки-науковиці дуже різні, ви можете побачити різні стилі одягу, від спортивного й кежуал до ділового та класичного. Однак на науковій конференції, якщо я хочу, щоб люди звертали увагу на зміст доповіді, вибираю кежуал.
До Парижа я прямувала безпосередньо з Єрусалима, куди перед цим їхала, намагаючись скласти все життя в кілька валіз. Тому для івенту мала лише дві маленькі чорні сукні (одну ділову, одну коктейльну), тим і обійшлася. Все-таки війна впливає на все, і я просто тішилася, що змогла приїхати.
Стереотип: жінка-науковиця сидить у лабораторії, безнадійно закохана в головного героя (як Моллі в Шерлока чи героїня Сандри Буллок у "Любовному напої № 9"), сіра миша, непомітна та другорядна. Що з цим не так?
Я не дивилася цих фільмів, але точно ніколи не сиділа як сіра миша, непомітна та другорядна, і навіть мала безнадійно закоханих.
Стереотип: "Науковий дрескод – це лабораторний халат" – ?!
О ні, навіть на конференційну вечерю можна вдягнути улюблену коктейльну сукню, не кажучи вже про церемонії нагородження. На церемонії, як-от Премія "Для жінок у науці" від L'Oréal-UNESCO, всі науковиці почуваються кінозірками.
Стереотип: "У науці особливо не заробиш". Це міф чи правда?
Для більшості випадків – правда. Але все залежить від галузі науки та підприємницької жилки. Дехто створює наукомісткі бізнеси та стартапи, дехто – ні. Але більшості українських науковців наука приносить величезне моральне задоволення та скромні матеріальні блага, і річ тут у тому, що в багатьох науковців інша система цінностей, в якій успіх не вимірюється грошима. В той час, як одні використовують свій науковий ступінь, щоб створити успішний репетиторський центр, інші науковці ведуть безкоштовні гуртки для талановитих дітей: перші вибирають матеріальне, а другі моральне задоволення.
І ще один середньовічний стереотип: "Робота пристойна, затишний кабінет, фікус, графік з 9:00 до 18:00, відпустка 45 днів". Як насправді живуть сучасні науковиці?
Ну, тут усе не так, і робота не з 9:00 до 18:00, а часто за гнучким графіком (хоча залежить від галузі науки), і кабінету затишного може й не бути. А от подорожі та друзі з усього світу – це точно буде! Мені пощастило багато подорожувати, лише в університет Кіпру я літала понад 15 разів, завдяки науці побувала в Парижі, Відні, Єрусалимі, Боні, Бєлграді, Празі, Софії та інших містах. Англійська за ці роки вдосконалилася без жодних курсів, бо практика постійна, адже англійська зараз – це міжнародна мова науки. А останні роки і світське життя додалося. Так, на церемонії нагородження в Парижі зустрічалася з послами України та Литви у Франції, членами постійних делегацій при UNESCO різних країн.
Якого удару завдала українській науці війна?
Перебуваючи в Києві в перший тиждень війни, я вперше дізналася, що таке панічна атака. Я відчувала, що моє психічне здоров’я на межі. Хіба можна було думати про науку в такий час? – Всі ми натомість неупинно скролили новини. Так, безперечно, потім більшість науковців повернулася до роботи, але дехто втратив життя, дехто був поранений, дехто залишився без житла, дехто пішов добровольцем у тероборону чи ЗСУ, деякі будівлі інститутів зазнали руйнувань. Частина науковців виїхала за кордон, і повернуться далеко не всі. Чоловіки ж науковці до 60 років, навпаки, втратили можливість наукових закордонних відряджень та участі в конференціях.
Для того, щоб оговтатися, війна має закінчитися. Дуже чекаємо перемоги!
Які можливості для жінок-науковиць тепер є, щоб і далі робити свою справу?
Для жінок-науковиць нині є безліч програм у закордонних наукових установах для тимчасового працевлаштування, щоб вони могли спокійно продовжити свої дослідження. З нашого інституту троє колег нині в Польщі, кілька в Німеччині. Я два місяці працювала в Єрусалимському університеті, але вже повернулася до Києва, бо хотілося б, щоб родина була разом.
Чи потрібна була вам упродовж вашої кар’єри підтримка? Чи підтримували вас батьки, кохана людина, друзі тощо?
Багато аспірантів інколи подумують: "А чи не кинути мені цю важку справу?", мають сумніви у власних силах, і тут дуже важлива підтримка. Я пам’ятаю, що також сумнівалася у власних силах, коли 18 років тому їхала до Києва здавати вступні іспити в аспірантуру. Але мама мене підтримала й сказала, що треба пробувати! Чоловік також підтримував, якби не його: "У тебе дедлайн, то давай я з дітьми погуляю чотири години", то не знаю, щоб я напрацювала. Ну й, нарешті, кожному аспірантові потрібна підтримка його чи її керівника, я вдячна своєму вчителеві за його постійну підтримку.
У чому цінність премії L'Oréal "Жінки в науці"?
L'Oréal робить науковиць видимими в суспільстві, тож дівчата можуть бачити рольові моделі, яких майже не було в моєму дитинстві. Ба більше, Премія дає друге дихання для самих науковиць, оскільки міжнародне визнання окрилює й надихає на нові звершення.
Завдяки Премії я відкрила для себе ім’я Каталін Каріко – завдяки її відкриттю з Дрю Вайсманом було створено технологію для розроблення мРНК вакцин проти COVID-19. Всі кажуть, що це відкриття заслуговує на Нобелівську Премію, і, можливо, дуже скоро Каталін дістане її. Крім того, очно познайомилася з двома відомими математикинями Алісією Дікенштейн та Інгрід Добеші, а також Філдсовським лауреатом Артуром Авілою.
Не знаю, чи дружба між нашими країнами там впливає, але на тижні "Для жінок у науці" в Парижі я найбільше спілкувалася з лауреатками з Польщі й Літви, фізикинею Кароліною Мікульскою-Румінською та хімікинею Євою Плікусене. Сподіваюся, що ці знайомства переростуть у дружбу.
А ще досвід, який я дістала як переможниця української Премії "Для жінок у науці" у 2018, був і новим, і приємним, і цікавим. А знімання для матеріалу "Smart is New Beauty" було, мабуть, моєю першою професійною фотосесією. Скажу, що після цього я стала почуватися впевненіше.
Піфагорійці, визначаючи прекрасне, наголошували на важливості фізичних пропорцій, Сократ вважав, що краса може існувати поза ними, а критерій прекрасного пов’язаний з пізнанням людини. Арістотель значущу роль відводив симетрії. Що таке краса з математичного погляду?
З давніх часів симетрію асоціювали з красою в будівництві, архітектурі, дизайні, мистецтві й навіть вважали важливою рисою особистої привабливості. У математиків симетрія також вважається мірою краси, зокрема, для рівнянь. З математичного погляду симетрія – це деяке перетворення математичного об’єкта, як-от обертання або переміщення в просторі, після якого об’єкт зберігає свій початковий вигляд.
Чи є краса в математиці? Чи є математика в красі?
На жаль, більшість людей сприймає математику як нудне розв’язування однотипних шкільних задач. Краса цієї науки беззаперечна для будь-якого математика, і якщо ви ще не побачили її, то вам не пощастило з учителем. Для справжнього математика його справа близька до вишуканого мистецтва.
Деякі люди вважають, що математика в красі є. Ви напевне чули про пошуки ідеальних пропорцій обличчя за допомогою "золотого перетину". Та й просто запитайте у свого бровіста про секрет гарних брів – також у математичних пропорціях.
Назвіть, будь ласка, свої улюблені картини й художників.
Мої улюблені картини: "Поцілунок" Густава Клімта, "Зоряна ніч" Вінсента Ван Гога та інші картини цих художників, також мені подобаються картини Клода Моне. Ну і, як усім математикам, мабуть, ще подобаються картини Мауріца Корнеліса Ешера, натхнені математикою.
Назвіть, будь ласка, жінок, яких ви вважаєте безумовно гарними.
У світі так багато вродливих жінок, що список буде довгим. Мені подобається, коли маленьких дітей просять назвати найгарнішу жінку у світі, і вони майже завжди кажуть: "Мама".
Чи справді симетрія – це ідеал краси?
У математиці й фізиці симетрія відіграє справді визначну роль, раджу з цього почитати науково-популярну книжку Лоуренса Краусса "Таємниці походження всесвіту".
Але чи справді симетрія – це ідеал краси в мистецтві й архітектурі, як це вважали в давні часи? Так, довершені Тадж Махал та Ейфелева вежа захоплюють.
Проте хіба не гарні несиметричні танцівливий дім у Празі та будинки Хундертвасера у Відні? І навіть у математиці й фізиці є різні типи симетрій, тому чи бути адептом класичного поняття симетрії, чи дивитися на речі ширше, вирішувати лише вам.
Про премію "Жінки в науці"
Світові потрібна наука, а науці потрібні жінки! – так вважають у L'Oréal. Створена 1998 року на чолі з Фундацією L'Oréal за партнерства UNESCO, премія "Для жінок у науці" допомагає збільшити кількість жінок у науці. Відтоді понад 900 талановитих молодих жінок-науковиць, серед яких кандидатки наук й аспірантки, здобули визнання й підтримку в 116 країнах, а п’ятеро дістали Нобелівську премію.
Згідно з останніми даними UNESCO, cеред усіх дослідників світу лише третина — жінки. І, хоч в Україні цей показник вищий, у світі наукових досліджень є непрохідний бар’єр: лише 14% вищих наукових посад у Європі обіймають жінки, і лише 4% Нобелівських премій з науки присуджують жінкам.
"Останні три роки були одними з найскладніших для науки в новітній історії, – кажуть у L’Oréal. – Жінки, перебуваючи на передовій боротьби з пандемією, розв’язували проблеми щодо зміни клімату, хвороб та кризи охорони здоров’я".
На церемонії в штаб-квартирі UNESCO нагородили 45 науковиць, переможниць за двома напрямами Міжнародної премії L’Oréal-UNESCO "Для жінок у науці":
• 15 науковиць премії "Лауреатки" здобули Міжнародну премію за видатні наукові досягнення в науці. Щороку нагороджують по 5 жінок без вікових обмежень з кожного континенту. Премія становить 100 000 євро.
• 30 молодих науковиць, які дістали звання "Міжнародні молоді таланти". Премія становить 15 000 євро.
Українська премія є частиною глобальної програми L'Oréal-UNESCO. У 2021 році L’Oréal Україна провела четвертий сезон премії "Для жінок у науці". Премія спрямована на підтримку й визнання молодих жінок-науковиць, а також на те, щоб заохотити їх вибирати наукові професії. За 4 роки існування премії в Україні було відзначено 12 жінок-науковиць. Через війну Росії проти України проведення п’ятого сезону перенесено на 2023 рік.