17 серпня народився один з найвизначніших українських сучасних артистів — Андрій Кузьменко, також відомий як Кузьма Скрябін. Кузьменко був відомий не лише своєю музикою, яку створював разом з гуртом "Скрябін", а й добіркою письменницьких робіт та роботою на телебаченні. Проте всенародну любов він здобув за свою відвертість і чесність, за те, що не боявся висловлювати свої думки та демонструвати погляди, за те, що не зраджував свої ідеї та переконання. Vogue.ua згадує одні з найкращих настанов з його особистого "кодексу честі".
"Мені кайфово. Я навчився жити з тим, що маю".
"Найголовніше — не срати тим, хто навколо тебе".
"Маю багато кумирів. Схиляю голову перед Клуні. Він такий стриманий. Джеймс Стонтон — чувак, на якого хочеться бути схожим будь-якому нормальному пацану. Він дуже кльово виглядає і б’ється. У музичному плані — таких купа, і більшість із них удвічі молодші за мене".
"Я у свої 46 років розумію, що нейтральним бути не можна. Після місяців війни виходить, що є два паралельні світи: в одному йде війна, а в іншому — вона не йде. Причому на території однієї країни. В одному — гинуть люди, а в другому — абсолютно не поміняли спосіб свого життя: ходять по салонах краси, по дорогих ресторанах, ведуть світські бесіди, витрачають гроші й абсолютно не переймаються ні матеріально, ні духовно за те, що відбувається в нашій країні".
"Війна не може бути на якійсь певній частині території, якщо вона заходить, то це біда для всіх. І тому нейтральним бути не можна".
"Якщо немає націоналізму — немає нації. Я так до цього ставлюся. Націоналізм має бути не агресивний, він повинен бути дипломатичний, інтелігентний, і тоді я його підтримую".
"Якщо всі мовчать, то всім все подобається. Руїна в нас всередині".
"Усі ці вишиванки на машинах, жовто-блакитні паркани, пофарбовані по іржі… Ці люди дотримуються якоїсь своєрідної естетики. Бо якщо ти робиш надовго — то малюй під лінійку, очисть від іржі… Я б не хотів, щоб в моїй країні були такі паркани або зупинки, на яких „Слава Україні" косо-криво написано. Ось така й країна, у принципі, як ті написи".
"Ми любимо один одного і вміємо прощати, тому нам цікаво бути разом. Ми можемо послати один одного, але тут же обійняти й поцілувати. Але це треба виростити, як квітку. Цього не розкажеш — це треба прожити".
"Помітив, що для того, щоб зробити людину щасливою, не потрібні якісь величезні простори. Досить напружити фантазію й облаштувати той мінімум, який вже є, щоб почуватися краще".
"Колись Чехов сказав дуже життєву річ: кожна дія, яку ми робимо зараз, вже в цей момент впливає на наше майбутнє. Можна опустити руки, сказати: немає грошей, немає бажання… А можна засукати рукави й уже зараз починати плекати своє майбутнє!".
"Краще бути оптимістом, який нічого не знає, ніж загинатися й ростити собі горб від того, що навколо самі проблеми".
"Що більше хочеш від життя – то менше воно хоче тобі дати".